Рішення

від 22.04.2014 по справі 921/161/14-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2014 р.Справа № 921/161/14-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Господарський суд Тернопільської області у складі:

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - "Спільного Українсько - Німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс", вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область .

За участю представників сторін:

Позивача: Дидак В.В. - представник, довіреність № без номера від 14.03.2014 р.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Ухвалою суду від 31.03.2014 року розгляд справи було відкладено на 22.04.2013 року на 11 год. 30 хв., керуючись п.2 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня, вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Україно - Німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс" вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в розмірі 15 782 грн. 14 коп., з яких: сума заборгованості - 3 259 грн. 34 коп., пеня - 12 320 грн. 30 коп., 3% річних - 202 грн. 50 коп.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати за надані послуги, згідно договору про надання послуг № 16 від 04.11.2011 року .

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги у повній мірі.

Представником позивача до матеріалів справи подано заяву № без номера від 22.04.2014 року, в якій він зазначив, що у позовній заяві помилково вказано найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Тер-Бау-Гіпс", просить суд вважати правильне найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Україно-Німецьке підприємство "Тер-Бау-Гіпс".

Суд вважає, що дана заява не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, не суперечать законодавству, а тому справа розглядається з врахуванням заяви № без номера від 22.04.2014 року.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область ухвалу від 26.02.2014 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 17.03.2014 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду.

Повідомлення про вручення поштового відправлення , відправлене відповідачу 26.02.2014 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 26.02.2014 року про порушення провадження у справі до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "за зазначеною адресою вибув".

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.03.2014 року місцезнаходження позивача є село Плотича, вул.. Нова. Будинок, 3, Тернопільський район, Тернопільська область .

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/161/14-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача .

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04 листопада 2011 року між Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею, надалі - "Виконавець", з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю - Спільним Україно - Німецьким підприємством "Тер-Бау-Гіпс", надалі - "Замовник", з другої сторони, був укладений договір № 16 про надання послуг, згідно п. 1.1 р. 1 якого за цим договором Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" по даному договору надає "Замовнику" комунальні послуги, а "Замовник" відшкодовує вартість фактично спожитих послуг "Виконавцю".

У відповідності до п. 2.1 р. 2 договору "Замовник" щомісячно вносить плату за надані комунальні послуги на рахунок "Виконавця" не пізніше 5 календарного дня з моменту одержання рахунку "Виконавця":

- за спожиту електроенергію згідно показників лічильника.

Згідно п. 3.1 р. 3 договору № 16 від 04.11.2011 року про надання послуг цей договір укладено строком на 2 місяці, що діє з 04.11.2011 р. до 30.12.2011 р. включно.

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов вказаного договору Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" надав відповідачу комунальні послуги (послуги з постачання електроенергії) на суму 3259 грн. 34 коп., що підтверджується підписаним між "Виконавцем" та "Замовником" Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.2011 року, який підписаний повноваженими представниками "Виконавця" та "Замовника" та скріплений печатками сторін (належним чином засвідчена копія Акту знаходиться в матеріалах справи), про відшкодування вартості послуг (електроенергії) за грудень 2011 року.

Як вбачається з даного Акту відповідачем було спожито 3100 кВт електроенергії (2145 кВт + 955 кВт), що підтверджується також Актом про зняття показників з електролічильника від 22.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано від Тернопільського міського РЕМу ВАТ "Тернопільобленерго" рахунок №305/15112-1 за активну енергію за грудень 2011 р. на загальну суму 110238 грн. 78 коп. (належним чином засвідчена копія рахунку знаходиться в матеріалах справи).

В листі № без номера від 17.03.2014 р., що був долучений позивачем до матеріалів справи, зазначено, зокрема, що ціна за 1 кВт електроенергії становить 0,8762 грн. (без ПДВ), встановлена згідно рахунку за активну енергію №305/15112-1 за грудень 2011 р.; згідно акту здачі-прийняття робіт від 22.12.2011 р., підписаним повноважними представниками сторін, відповідач спожив 3100 кВт електроенергії, також вказаний факт підтверджується окремим актом від 22.12.2011 р.; отже, основна сума заборгованості складатиме: 3100 кВт * 0,8762 грн. + 20% = 3259 грн. 34 коп.

Як стверджує позивач у листі № без номера від 22.04.2014 року (вх. № 8462 від 22.04.2014 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) відповідно до п. 2.1 договору про надання послуг № 16 від 04.11.2011 року, 22.12.2011 року позивач надав відповідачу рахунок № 651 від 22.12.2011 року по відшкодуванню комунальних послуг (електроенергії) на суму 3259 грн. 34 коп.; проте, представник ТОВ СУНП "Тер-Бау-Гіпс" не поставив відмітки про отримання даного рахунку. Також в даному листі зазначено, що 22.12.2011 року ТОВ СУНП "Тер-Бау-Гіпс" отримало Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) про відшкодування вартості послуг (електроенергія) за грудень 2011 року на ту ж суму, який відповідач визнав і належним чином підписав.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору № 16 від 04.11.2011 року про надання послуг не виконав належним чином, оплату за надані послуги по постачанню електроенергії позивачу не відшкодував, а тому допустив борг за період: грудень 2011 року в сумі 3259 грн. 34 коп.

12.07.2013 року позивач надіслав відповідачу претензію № 07-27/2608 від 11.07.2013 року з вимогою сплати заборгованість за надані послуги (належним чином засвідчені копії фіскального чеку № 3764 від 12.07.2013 року та опису вкладення до цінного листа на підтвердження надіслання претензії знаходяться в матеріалах справи).

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3259 грн. 34 коп. боргу за електроенергію підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать нормам чинного законодавства та не оспорені відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін", а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

В п. 2.2. р.2 договору № 16 про надання послуг від 04.11.2011 року сторони погодили, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати за надані послуги, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості в розмірі 0,5% за кожний день прострочки оплати в сумі 12320 грн. 30 коп. за кожен день прострочення оплати за період з 27.12.2011 року по 20.01.2014 року (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Судом здійснено перерахунок суми пені з врахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що загальна сума пені складає 249 грн. 94 коп. за період з 28.12.2011 року по 28.06.2012 року., адже шестимісячний строк розпочинається 28.12.2011 року (22 грудня 2011 року - дата підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) + 5 днів ( п. 2.1 договору) та закінчується 28.06.2012 року. (розрахунок суми пені, здійснений судом додано до матеріалів справи).

А, відтак, підлягає до стягнення пеня в сумі 249 грн. 94 коп. з відповідача на користь позивача.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 13070 грн. 36 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 202 грн. 50 коп. - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати за період з 27.12.2011 року по 20.01.2014 року (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних за період з 28.12.2011 року по 20.01.2014 року, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 202 грн. 50 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Спільного Україно-Німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс", вул.Нова,3 с.Плотича Тернопільський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 31782112, на користь Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, вул.Тролейбусна,14 м.Тернопіль,ідентифікаційний код 02001280:

- 3259 грн 34 коп заборгованості за надані комунальні послуги (спожиту електроенергію);

-249 грн 94 коп пені;

-202 грн 26 коп - 3% річних,

- 429 грн. 66 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 28 квітня 2014 року.

Суддя С.О. Хома