Постанова

від 24.01.2007 по справі а-10/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-10/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 р.   Справа № А-10/152   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.

При секретарях судового засідання: Бабінець У.В., Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:         Дочірнього підприємства  аграрної фірми

                             “Тисмениця” ВАТ “Івано-Франківський м”ясокомбінат”

                             м. Тисмениця, вул. Галицька, 93

до відповідача:  Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі                             

                             м. Тисмениця, вул. Галицька, 17

про                        визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

від позивача:      Фатула Т.В. - представник, (доручення б/н від 12.10.06р.)

                              Білан Н.М. - (дов. від 01.03.06р.)                            

від  відповідача: Шамотайло Б.Ю. - гол. держ. подат. інспектор юрид. відділу

                              (дор. № 643/10/10-041)

                                                         в с т а н о в и в:

          Дочірнім підприємством аграрної фірми  “Тисмениця” ВАТ “Івано-Франківський м”ясокомбінат” заявлено вимогу про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення     № 0000931500/0 від 28.08.06р.

          Позивач заявою № 69/11 від 14.11.06р. , не змінюючи предмета позову,  доповнив підстави позовних вимог.

          Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, а тому заява позивача від 14.11.06р. підлягає прийняттю та розгляду по суті.

        Позивач адміністративний позов підтримує та не погоджуючись з оспорюваним рішенням ДПІ, яким  зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 6871 грн., вказує на те, що перевірка проведена з порушенням порядку її проведення; висновок про завищення бюджетного відшкодування ґрунтується на самовільному трактуванні посадовими особами ДПІ   п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відтак, на думку позивача, в розумінні зазначеної норми бюджетному відшкодуванню підлягає сума ПДВ сплачена в періоді, що передує звітному незалежно від кількості періодів, що передують такому періоду. Посилається позивач також і та ту обставину, що  відповідно до п.п.7.4.5.п.7.4. ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) ПДВ у зв”язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними; податкові накладні від контрагентів, яким було сплачено ПДВ в сумі 6871 грн. були отримані в травні 2006р.

     Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, вказуючи на те, що перевірка  проведена у  відповідності      до   Законів   України   "Про Державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану  вартість", “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; за результатами перевірки ДПІ було  зменшено суму бюджетного відшкодування на 6871 грн. задекларованого у червні за травень 2006, а не знято з податкового кредиту. Підставою для такого зменшення було те, що дана сума не була сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам товарів як цього вимагає п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши  доводи та заперечення представників сторін, суд  встановив наступне.

          За результатами проведеної Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі  документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ поданої ДП АФ “Тисмениця” ВАТ “Івано-Франківський м”ясокомбінат” за червень 2006 року, що відображені в акті перевірки № 301-1520/32573828 від 18.08.06р., ДПІ в Тисменицькому районі було встановлено  завищення суми заявленого підприємством бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 6871 грн. за червень 2006р., у зв”язку з чим прийняте  податкове повідомлення-рішення № 0000931500/0 від 28.08.06р., яким зменшено бюджетне відшкодування на зазначену суму.

          На підставі дослідження належно завірених копій первинних документів, що підтверджують факт оплати платником /позивачем/  товарів (послуг) постачальникам (платіжні доручення, касові чеки), та копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за травень,червень 2006р. , податковим органом   при перевірці визначена сума , яка підлягає бюджетному відшкодуванню та становить фактично сплачену постачальникам у травні 2006р.;  на суму  6871 грн. зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ з урахуванням вимог п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та у зв”язку із встановленою розбіжністю між податковоми періодами: періодом проведення грошової оплати постачальникам та періодом формування податкового кредиту –отримання від такого постачальника товарів (робіт,послуг).

          Суд  погоджується з висновками податкового органу, вважає оспорюване рішення ДПІ правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.          

          Відповідно до  п.п.7.7.1  та п.п.7.7.2 п.7.7ст.7 Закону України  "Про податок  на додану вартість" , сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

              При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

              При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

              а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

              б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

        При цьому,  бюджетним відшкодуванням згідно із п.п.1.8  ст.1 цьогож Закону названа    сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету  у зв"язку з надмірною сплатою податку   у випадках,  визначених цим Законом.    

          Як зазначено вище, таким випадком Закон України  "Про податок  на додану вартість" визначив сплату суми податку в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

          Позивачем не подано суду доказів, які б свідчили про сплату  в травні  2006року  суми  ПДВ  більшої ніж визначено перевіркою.

          Дві податкові накладні № 482  від 13.04.06р. та № 006549 від 04.05.06р. від контрагентів, яким було сплачено ПДВ у квітні в сумі 6871 грн.  , на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, зазначаючи про те, що отримав їх у конрагентів у травні 2006р. приймають участь в оподаткуванні та є однією з підстав для формування податкового кредиту, однак до суми бюдженого відшкодування  за червень 2006 р. за наведеної вище норми Закону України  "Про податок  на додану вартість" включенню не підлягають.

          Доводи позивача  щодо порушення порядку ведення перевірки  не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки  можливість проведення   документальної невиїзної (камеральної)  перевірки, а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок сум бюджетного відшкодування  було зроблено з порушенням норм податкового законодавства  - позапланової виїзної (документальної) перевірки  з метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, -  передбачена   п.п.7.7.5 п.7.7ст.7 Закону.  

          За наведених обставин та норм Закону суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

              Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок  на додану вартість", „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.6 Прикінцевих та перехідних положень,  ст.ст. 94, 158, 160, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в  :

в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

                  Суддя                                                                             Шелест С.Б.

    Постанова складена в повному обсязі 29.01.07р.            

Виготовлено в діловодстві

           Кузишин У.Б.