Постанова

від 01.06.2009 по справі 2а-2471/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01

червня 2009 року

Справа №

2а-

2471/09/0870

09 год. 55

хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуша С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

               за позовом:

Управління

Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя

                               до:

Приватного

підприємства «ВКФ ПІК»  

                             про:

стягнення

заборгованості зі сплати страхових внесків  

ВСТАНОВИВ:

    Управління Пенсійного фонду України в

Жовтневому районі м. Запоріжжя звернулось з адміністративним позовом до

Приватного підприємства «ВКФ ПІК»  про

стягнення 98 грн. 64 коп.. у рахунок погашення заборгованості зі сплати внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед бюджетом управління

Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, посилаючись на те,

що за період за червень - липень 2008 р 

підприємство зобов'язалося 

сплатити страхових внесків на суму 107 грн. 36 коп. (згідно з

Розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, що підлягають сплаті за червень-липень 2008 р) та враховуючи те,

що підприємством фактично сплачено 8 грн. 72 коп., просить стягнути  борг по внесках на загальнообов'язкове

державне  пенсійне страхування перед

бюджетом у розмірі 98 грн. 64 коп. вказуючи, що всі платники незалежно від форм

власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування

зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці та допомоги

по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх у встановлені

строки у повному обсязі.

    Представник позивача у судовому засіданні

позовні вимоги підтримала у повному обсязі, 

просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову,

аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,

про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про

причини неявки до суду не повідомив,  у

зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних доказів  у відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення осіб представника позивача,  з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх

доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Судом встановлено, що за червень-липень 2008 року

відповідачем  нараховано страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 107 грн.

36 коп., але сплачено добровільно лише 8 грн. 72 коп., внаслідок чого загальна

заборгованість склала 98 грн. 64 коп.

Зазначена обставина підтверджується наданими позивачем

та дослідженими в судовому засіданні копією Розрахунку суми страхових внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті та

карткою особового рахунку платника страхових внесків, яка формується на

підставі наданих страхувальником Розрахунків та бази платіжних доручень УПФУ.

      Зазначені порушення платіжної   дисципліни 

дали  підстави для формування

вимоги про сплату боргу в порядку ч. 3 ст.106 Закону № 1058. Так, з метою

стягнення заборгованості, управлінням УФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя

відносно відповідача формувалася вимога № Ю-566 від 06.02.2009 р. на суму 98

грн. 64 коп.  про сплату недоїмки, які

направлялися на адресу відповідача.

Згідно із ст.5 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з

01.01.2004 р, вказаний Закон регулює відносини, що вникають між суб'єктами

системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших

нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у

випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить йому.

П. 1 ст. 11 Закону №1058-ІV встановлено, що

загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які

працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до

законодавства, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання,

у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних  осіб - суб'єктів підприємницької діяльності

та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької

діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, придбали спеціальний

торговий патент, на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених

законодавство.

Згідно з п.1 ст. 14 Закону № 1058- ІV страхувальниками

цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є

платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17

зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки

і в повному обсязі страхові внески.

У ст. 18 Закону № 1058-ІV зазначено, що страхові внески

є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території

України в порядку, встановленому цим Законом.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26

червня 1997 р. № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування».

Відповідно до п.6 ст.19 Закону №1058- ІV страхові внески

нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що

включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших

заохочувальних та компенсаційних виплат,у тому числі в натуральній формі, які

визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до

Закону України «Про оплату праці», виплату винагороди фізичним особам за

виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають

обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів

тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та

допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування,

форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи

були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до п.6 ст. 20 вищевказаного Закону

страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за

відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з

дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що відповідач  відповідно до чинного законодавства є

платником страхових внесків до пенсійного фонду.

Враховуючи вищевикладене, судом

встановлено, що на час судового засідання 

ПП «ВКФ ПИК» має несплачену заборгованість по внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед бюджетом Пенсійного

фонду України у сумі 98 грн. 64 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94

КАС України,  у справах, в яких позивачем

є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа,

судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

 На підставі

викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ВКФ ПІК»  ( м. Запоріжжя, пр. Леніна,  23/105,  

код ЄДРПОУ 32865304, р/р. 260064064 в ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827)   на користь управління Пенсійного фонду України в

Жовтневому районі м. Запоріжжя (

69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 10, код ЄДРПОУ 20508433, р/р

25605301301076, МФО 313957, Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний

ощадний банк України» )

суму у розмірі 98

(дев'яносто вісім) грн. 64 коп. у рахунок погашення заборгованості зі сплати

страхових внесків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків

подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не

були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова ,

якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного

розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк

з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з

дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до

кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,

яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі 09 червня  2009 року.

Суддя                                                                       

            С.М. Каракуша