Рішення

від 30.04.2014 по справі 910/2537/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2537/14 30.04.14

За позовом приватного підприємства "АЛЬФА-АВТОМАТИК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УМЦ "БКК"

про стягнення 5.952,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Костюк В.П. - директор підприємства (протокол від 12.12.2000 № 1);

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Приватне підприємство "АЛЬФА-АВТОМАТИК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УМЦ "БКК" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 5.952,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, згідно домовленостей щодо купівлі-продажу товару, перерахував на користь відповідача попередню оплату товару в сумі 5.952,00 грн, проте оплачений товар відповідачем поставлений не був, тому, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 5.952,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 позовну заяву приватного підприємства "АЛЬФА-АВТОМАТИК" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/2537/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, враховуючи викладене, відповідач, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 30.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

На виконання усних домовленостей, досягнутих між приватним підприємством "АЛЬФА-АВТОМАТИК", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "УМЦ "БКК", як продавцем, (далі - відповідач), з купівлі-продажу товару, останнім виставлено позивачеві рахунок від 14.10.2013 № СФ-0010440 на оплату товару, вартість якого складає 5.952,00 грн (засвідчена копія вказаного рахунку наявна у матеріалах справи, а його оригінал оглянуто судом у судовому засіданні).

Як вбачається з рахунку від 14.10.2013 № СФ-0010440, поставка товару здійснюється протягом 2 робочих днів після отримання оплати (п. 4 рахунку).

Позивач, виконуючи свої грошові зобов'язання, здійснив на користь відповідача повну попередню оплату товару, що підтверджується квитанцією від 15.10.2013 № КР135 (засвідчена копія зазначеної квитанції наявна у матеріалах справи, а її оригінал оглянуто судом у судовому засіданні).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу товару, укладеного останніми у спрощений спосіб (далі - Договір), відтак, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у рахунку від 14.10.2013 № СФ-0010440.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невиконання відповідачем його зобов'язання за Договором, яке полягає у поставці позивачеві оплаченого ним товару у строки, визначені рахунком від 14.10.2013 № СФ-0010440.

У зв'язку із наведеною обставиною, позивач звертався до відповідача із вимогами (листи від 18.10.2013 № 017, від 30.10.2013 № 018) про повернення грошових коштів в сумі 5.952,00 грн, перерахованих в якості попередньої оплати товару. Проте, вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Отже, за підсумками встановлених вище фактичних обставин даної справи, суд приходить до висновків, що відповідачем у встановлений строк товар позивачеві не поставлено, всупереч припису ч. 2 ст. 530 ЦК України та вимог покупця, відповідач грошові кошти в сумі 5.952,00 грн не повернув.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 5.952,00 грн від сторін спору до суду не надходило.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 5.952,00 грн, який виник внаслідок невиконання останнім зобов'язання з поставки товару, підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УМЦ "БКК" (03028, м. Київ, Голосіївський район, проспект Науки, буд. 11-А; ідентифікаційний код 38804247, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "АЛЬФА-АВТОМАТИК" (03067, м. Київ, Солом'янський район, вул. Гарматна, буд. 26/2; ідентифікаційний код 31245223, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 5.952,00 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 травня 2014 року.

Суддя С.В. Балац