Рішення

від 30.04.2014 по справі 910/2670/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2670/14 30.04.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальності "ЮРІЯ-ФАРМ"

до товариства з обмеженою відповідальності "SHARQ FARM INVEST"

про стягнення 295.617,20 доларів США.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Чайченко М.В. - за довіреністю від 23.04.2014 № 23/04/2014;

відповідача: Пірогов О.В. - за довіреністю від 01.03.1014 № 4.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальності "ЮРІЯ-ФАРМ" звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальності "SHARQ FARM INVEST" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 295.617,20 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, еквівалентно 2.555.847,19 грн національної валюти України.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній на підставі укладеного сторонами спору контракту від 27.11.2013 № 74-13/У поставив відповідачеві товар загальною вартістю 347.617,20 доларів США, проте останній оплату товару на користь позивача здійснив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 295.617,20 доларів США.

Отже, за таких обставин, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 295.617,20 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальності "ЮРІЯ-ФАРМ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/2670/14.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов суду не надав. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін справи по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ФАРМ", яке зареєстровано у відповідності до законодавства Україні, як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальності "SHARQ FARM INVEST", зареєстрованого за законодавством Республіки Узбекистан, як покупцем, (далі - відповідач) укладено контракт від 27 листопада 2013 року № 74-13/у (далі - Контракт).

Згідно предмету Контракту позивач продає, а відповідач купує фармацевтичну продукцію (далі - товар) на умовах і в порядку, передбачених Контрактом.

Найменування, асортимент, кількість, одиниця вимірювання і ціна товару, що поставляється за Контрактом, визначається сторонами у специфікаціях (додатки до Контракту) (п. 1.1 Контракту).

Згідно базисних умов Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP-Сирдар'я (Узбекистан), відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) (п. 3.1 Контракту).

Як передбачено п. 4.1 Контракту, оплата за поставлений за Контрактом товар здійснюється відповідачем виходячи з узгодженої на конкретну партію вартості товару. Валюта платежу за контрактом - долар США.

Оплата за Контрактом здійснюється не пізніше 75 (сімдесяти п'яти) календарних днів з дня митного оформлення товарів у країні позивача (п. 4.3 Контракту).

Так, позивач 29 листопада 2013 року, на підставі Специфікації від 27.11.2013 № 1 до Контракту та інвойсу від 27.11.2013 № 243-13, здійснив поставку товару загальною вартістю 347.617,20 доларів США, що підтверджується дорожньою відомістю, яка згідно Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) 01.11.1951 року, яка підписана Україною і набрала для неї чинності 05.06.1992 року, є частиною договору перевезення (засвідчена копія дорожньої відомості наявна в матеріалах справи).

Поставлений позивачем товар пройшов митне оформлення, що підтверджується електронною митною декларацією № 100260000/2013/539338, яка наявна у справі у вигляді засвідченої копії.

Таким чином, з урахуванням умов Контракту, визначених п. 4.3, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем у строк до 12 лютого 2014 року, включно.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошових зобов'язань за Контрактом, останній у строк, визначений п. 4.3 Контракту, оплату отриманого товару на користь позивача здійснив частково, а саме в сумі 52.000,00 доларів США.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Контрактом складає 295.617,20 доларів США.

Розмір заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін спору та скріплених відбитками їх печаток Актом звірки взаємних розрахунків (засвідчена копія Акту наявна в матеріалах справи). Отже, дії відповідача, які полягають у підписанні ним Акту, розцінюються судом як визнання наявності та розміру перед позивачем заборгованості за Контрактом.

Статтею ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" унормовано, що учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин .

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 11.1 Контракту передбачено, що спори і розбіжності за Контрактом або у зв'язку із ним, підлягають передачі на розгляд та прийняття остаточного рішення Господарським судом міста Києва. Рішення суду є остаточними та обов'язковими для виконання сторонами Контракту.

Таким чином, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 295.617,20 доларів США, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Контрактом, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності "SHARQ FARM INVEST" (Республіка Узбекистан, м. Сирдар'я, вул. К. Муллаєв, буд. 4а; індивідуальний податковий номер 302726351, ідентифікаційний код 24377732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ФАРМ" (03680, м. Київ, Солом'янський район, вул. Миколи Амосова, буд. 10; ідентифікаційний код 30109129) заборгованість в сумі 295.617,20 (двісті дев'яносто п'ять тисяч шістсот сімнадцять) доларів США 20 центів; витрати по сплаті судового збору в сумі 51.085,61 (п'ятдесят одна тисячі вісімдесят п'ять) грн 61 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 травня 2014 року.

Суддя С.В. Балац