Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/4722/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4722/14 12.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд»

до Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації

про стягнення 239 987, 75 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Вербовецька Я.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 239 987, 75 грн., з яких: 181 203, 24 грн. - сума основного боргу; 12 227, 24 грн. - 3% річних; 893, 80 грн. - інфляційних втрат; 32 978, 99 грн. - пені; 12 684, 22 грн. - штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів відповідно до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №6 від 20.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.04.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в яких відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 32 978, 99 грн. та штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів відповідно до договору у сумі 12 684, 22 грн. та збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Зокрема, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 181 203, 24 грн., 3 % річних у розмірі 13 046, 63 грн. за період з 19.12.2011 р. по 12.05.2014 р. та інфляційних втрат у сумі 12 194, 80 грн. за період з 19.12.2011 р. по 12.05.2014 р.

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як вбачається із поданої заяви, яка підписана уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд», позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 32 978, 99 грн. та штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів відповідно до договору у сумі 12 684, 22 грн., відмова позивача від позову викладена в адресованій господарському суду письмовій заяві; позивачу відомі наслідки відмови від позову; за висновком суду, відмова від позовних вимог не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ-Буд" від стягнення пені та штрафу, у зв'язку з чим припиняє провадження у справі у справі № 910/4722/14 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення пені у розмірі 32 978, 99 грн. та штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів відповідно до договору у сумі 12 684, 22 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 181 203, 24 грн., 3 % річних у сумі 13 046, 63 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 194, 80 грн. за період з 19.12.2011 р. по 12.05.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.05.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд» та Управлінням житлово-комунального господарства Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації укладено договір підряду №6, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується із власних матеріалів на власних ризик у передбачений договором строк виконати роботи з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів на об'єкті за адресою: м. Київ, житловий будинок №20 по вул. Драгоманова, а відповідач зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість доручених позивачу робіт за даним договором підряду становить 188 736, 00 грн., в т.ч. ПДВ 31 456, 00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору оплата робіт проводиться протягом 10 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в.

Пунктом 4.1. договору загальний строк, протягом якого позивач повинен виконати всі роботи (комплекс робіт) і передати відповідачу за актом виконані роботи становить 30 календарних днів з дати підписання договору сторонами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх обов'язків по даному договору (п.10.6 договору).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд» та Управлінням житлово-комунального господарства Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 6 від 20.10.2011 р. умовами якого передбачено, що відповідно до позитивного висновку Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 16.11.2011 р. №00-1829/4/1-11/КД щодо зведеного кошторисного розрахунку вартості капітального ремонту п. 2.1 розділу 2 «Вартість робіт» виклали в наступній редакції: вартість доручених позивачу робіт за даним договором підряду становить 181 203, 24 грн., в т.ч. ПДВ 30 200, 54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 181 203, 24 грн., що підтверджується актом №6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 181 203, 24 грн.

04.12.2012 р. позивачем на адресу відповідача направлявся лист №8 від 30.11.2012 р., в якому позивач просить відповідача у найкоротший термін погасити суму основної заборгованості у розмірі 181 203, 24 грн. разом з ПДВ 20 %, який отриманий відповідачем 07.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копії в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 181 203, 24 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13 046, 63 грн. - 3% річних та 12 194, 80 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду № 6 від 20.10.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту №6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 181 203, 24 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п.3.2. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 181 203, 24 грн. настав з моменту підписання акту №6 приймання виконаних будівельний робіт за листопад 2011 р. та повинен бути виконаний до 19.12.2011 р.

Проте, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач за виконані роботи не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду №6 від 20.10.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 181 203, 24 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13 046, 63 грн. - 3% річних та 12 194, 80 грн. - інфляційних втрат за період з 19.12.2011 р. по 12.05.2014 р.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, останній відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат з урахуванням часткового припинення провадження у справі, суд відзначає наступне.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 9) у застосуванні ст. 7 Закону України «Про судовий збір» господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке. Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Разом з тим, відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Таким чином, враховуючи положення ст. 49 ГПК України, суд покладає судовий збір, сплачений позивачем, на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/4722/14 припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення пені у розмірі 32 978, 99 грн. та штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів відповідно до договору у сумі 12 684, 22 грн.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд» задовольнити.

3. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 11, ідентифікаційний код - 37448218), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Буд» (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, буд. 34/1, ідентифікаційний код - 37202504) 181 203 (сто вісімдесят одну тисячу двісті три) грн. 24 коп. - основної заборгованості, 13 046 (тринадцять тисяч сорок шість) грн. 63 коп. - 3% річних, 12 194 (дванадцять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 80 коп. - інфляційних втрат та 4 799 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 77 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 13.05.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.