Постанова

від 06.05.2014 по справі 921/1282/13-г/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. Справа № 921/1282/13-г/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт-Фасон» без номера від 27.03.2014 року (вх. №01-05/1923/14 від 22.04.2014 року)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2014 року

у справі №921/1282/13-г/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «БМ ЛТД», м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт-Фасон», м. Тернопіль

про стягнення 8282 грн.

Представники сторін :

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2014 року у цій справі (суддя Сидорук А.М.)позов задоволено, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт-Фасон» (надалі ТОВ «Пласт-Фасон») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «БМ ЛТД» (надалі ТОВ ВКФ «БМ ЛТД») 8282 грн. заборгованості за надані транспортні послуги по перевезенню вантажу та 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що Акт надання послуг №1308-01 від 02.08.2013 року не доводить та не підтверджує факт виконаних робіт по перевезенню вантажу ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» згідно Заявки №4 від 24.07.2013 року. Також скаржник зазначає, що на оригіналі товарно-транспортної накладної (CMR) №031326 відсутні печатки Московської обласної митниці. Відповідач зазначає, що згідно CMR №031326 перевізником є ТОВ «ММ ЛТД», а договір на перевезення вантажів укладено з ТОВ ВКФ «БМ ЛТД». Окрім цього, апелянт зазначає, що в заявці, укладеній між ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» та ТОВ «ММ ЛТД» дата доставки товару є 01.08-03.082013 року.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

22 січня 2013 року між ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» (Експедтор) та ТОВ «ММ ЛТД» (Перевізник) укладено Договір №10320, відповідно до п.1.1 якого, Експедитор, який діє від імені і за рахунок тертої особи - Замовника, залучає Перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародних сполученнях, а перевізник доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника із коштів Замовника.

Згідно з п.2.1.1 Договору №10320 Експедитор надає Перевізнику факсом, електронною поштою або іншими засобами зв'язку транспортну заявку не пізніше 48 годин, завірені підписами і печатками експедитора. В транспортній заявці вказується дата завантаження, адреси завантаження та розвантаження, контактні телефони і адреси відповідальних осіб на місцях завантаження та розвантаження автомобіля, найменування та вага вантажу, тип рухомого складу та інші дані, не врегульовані договором. Вартість перевезення та строки оплати вказуються в заявці Замовника, яка підтверджена Перевізником.

6 червня 2013 року між ТОВ «Пласт-Фасон» (Замовник) та ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» (перевізник) укладено Договір №06/06 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях (Договір), відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується за винагороду організувати в інтересах Замовника транспортне обслуговування вантажів, пред'явлених ним для перевезення автомобільним транспортом згідно заявки.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою, яка подається Замовником Перевізнику у письмовій формі. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох Сторін. Факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу.

Згідно п.1.5 Договору Замовник зобов'язаний вказувати в заявці найменування вантажу, адреси завантаження та розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, вагу, кількість місць, упаковку вантажу, строки завантаження, відстань перевезення, розмір та форму оплати за перевезення.

В обов'язки перевізника, зокрема, входило визначити типи та кількість автомобілів, їх технічні параметри, необхідні для здійснення перевезення вантажу в обсязі та на умовах, вказаних у заявці; подати транспортний засіб до місця завантаження у строки, вказані в заявці. Перевізник інформує Замовника про вимушені затримки транспортного засобу в дорозі, аварії та інші непередбачені обставини, які перешкоджають своєчасній доставці вантажу (абзац1, 2 п.2.2 Договору).

Положеннями п.3.1 Договору визначено, що оплата Замовником здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок перевізника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання ним оригіналів: рахунку, товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), податкової накладної, акту виконаних робіт перевізника, якщо інше не вказане у заявці.

Відповідальність сторін визначена в розділі 4 Договору. Зокрема, відповідальність позивача, як Перевізника за порушення термінів доставки, вказаних у заявці визначена у п.4.3.3 Договору: Перевізник сплачує Замовнику пеню в розмірі 3% вартості перевезення за кожен день прострочення; неустойка (пеня та штрафні санкції) нараховується без застосування норм ч.6 ст.232 ГК України (п.4.3.4 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору кожен випадок збитку, за який інша сторона вимагає компенсації, повинен бути документально підтверджений. До претензії докладається рахунок і відповідні документи.

Відповідач подав заявку №4 від 24.07.2013 року у відповідності із п.1.5 Договору, в якій зазначив найменування вантажу (поліетиленові фітинги), адресу завантаження (Україна, м. Тернопіль, вул. Лук'яновича, 8) та розвантаження (Російська Федерація, Московська обл., м. Одінцово, вул. Західна, 13), вагу (20 тон), строки завантаження (25.07.2013 року), розмір та форму оплати за перевезення (18000 грн. на розрахунковий рахунок, з них 6000 грн. в день вивантаження товару, 12000 грн. на протязі 3 робочих днів після отримання оригіналів документів: рахунок, акти в 2 екземплярах, заявки з мокрою печаткою та підписом (2 шт.), договір з мокрою печаткою та підписом (2 шт.), CMR - 1 шт., податкова накладна).

24 липня 2013 року між ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» та ТОВ «ММ ЛТД» погоджено заявку на міжнародне перевезення та скріплено печатками цих підприємств. Відповідно до даної заявки: найменування вантажу - відповідно до СМР; адреса завантаження - м. Тернопіль; адреса розвантаження - Російська Федерація, Московська обл., м. Одінцово; вага - 20 тон; строк завантаження - 24-25.07.2013 року; дата доставки - 01-03.08.2013 року; ставка фрахту - 18000 грн.

Факт надання послуг по перевезенню підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №031326, Актом надання послуг №1308-01 від 02.08.2013 року (підписаний сторонами та скріплений їх печатками).

23 серпня 2013 року позивач надіслав відповідачу рахунок, акти в 2 екземплярах, заявки з мокрою печаткою та підписом (2 шт.), договір з мокрою печаткою та підписом (2 шт.), CMR - 1 шт., податкова накладна).

3 жовтня 2013 року Перевізник надіслав Замовнику Претензію №03.10-1 з вимогою перерахувати кошти у розмірі 18000 грн. на розрахунковий рахунок Перевізника до 11.10.2013 року.

3 жовтня 2013 року ТОВ «Пласт-Фасон» здійснило часткове погашення заборгованості на суму 9718 грн., що стверджується платіжним доручення №147 від 03.10.2013 року.

24 жовтня 2013 року ТОВ «Пласт-Фасон» надіслало ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» лист від 23.10.2013 року №23-10-02, в якому повідомило про зарахування в погашення зустрічних однорідних вимог 8283,06 грн., що становлять: 6580,26 грн. збитки та пеня, які відповідач повинен відшкодувати ТОВ «Газфасон» внаслідок несвоєчасної доставки, 1620 грн. пені, яку позивач повинен відшкодувати відповідачу внаслідок прострочення доставки товару у 3 дні та 82 грн., збитки, завдані виготовленням дубліката сертифіката.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19.05.1956р. в м. Женева (Швейцарія).

Згідно із ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006р. Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

Згідно із ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Аналогічні приписи містяться в нормах ст.ст.909, 919 Цивільного кодексу України.

Статтею 311 Господарського кодексу України встановлено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.4 та ст.9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за здійснене перевезення.

Твердження апелянта про відсутність доказів здійснення перевезення спростовується наявною у справі міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №031326 та Заявкою на міжнародне перевезення вантажів від 24.07.2013 року, укладеною між ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» та ТОВ «ММ ЛТД».

Цими ж доказами підтвердився факт прострочення Перевізником термінів доставки вантажу згідно заявки на 3 дні, що не спростовано позивачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт-Фасон» у відповіді на претензію про оплату послуг перевезення від 23.10.2013 року з посиланням на міжнародну товарно-транспорту накладну (CMR) №031326, претензію ТОВ «Газфасон» №1 від 01.10.2013 року, рахунок №1308-1 від 01.08.2013 року зазначає про погашення зустрічних однорідних вимог на підставі ст.601 ЦК України, стверджуючи на наявний факт погашення збитків та сплату пені на загальну суму 8283,06 грн.

Зазначені обставини справи, встановлені судами, спростовують твердження апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, про недоведеність позивачем факту здійснення перевезення вантажу в призначене місце розвантаження. Водночас, відсутність відповідно до п.6.2 Договору, відповідних доказів в підтвердження відповідних збитків, не дає підстави суду констатувати факт припинення зобов'язання зарахуванням однорідних зустрічних вимог.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції від 11.03.2014 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта. Крім цього, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 року апелянта зобов'язано подати суду сплати судового збору у розмірі 53,25 грн. за визначеними реквізитами; апелянт вимог ухвали суду не виконав, у зв'язку із чим, вказана сума судового збору підлягає стягненню в доход Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2014 року у справі №921/1282/13-г/11 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт-Фасон».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт-Фасон» в доход Спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 53,25 грн. недоплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Місцевому господарському суду видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.05.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.