Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/3872/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3872/14 12.05.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосвітло Україна"

про стягнення 58053,85 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

Від позивача: Томко Д.В. (дов. від 27.01.14)

Від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг №22637 від 24.04.2012 в розмірі 58053,85 грн., в т.ч. 44633,25 грн. основного боргу, 5286,90 грн. пені та 8133,70 грн. 20 % річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2014 порушено провадження у справі №910/3872/14 та призначено до розгляду на 07.04.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 07.04.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

В судове засідання 07.04.2014 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2014 розгляд справи відкладено на 12.05.2014.

Представник позивача в судове 12.05.2014 засідання прибув, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.05.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосвітло Україна" (замовник) було укладено договір № 22637 про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані у цьому договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р. передбачено, що за надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду згідно діючих у виконавця тарифів (розміщені на сайті http://novaposhta.ua ). Тарифи можуть змінюватися виконавцем в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на сайті виконавця, який розміщено за адресою: http://novaposhta.ua .

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, оплата вартості наданих послуг з перевезення вантажу відбувається за діючими у виконавця тарифами шляхом внесення замовником на рахунок виконавця плати у розмірі 100% від вартості наданих послуг після виконання замовлення протягом 2-х банківських днів.

Згідно з п. 4.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р., замовник протягом 2 робочих днів підписує надані виконавцем 2 примірники акта надання послуг та повертає виконавцю 1 примірник підписаного акта або надає виконавцю письмову мотивовану відмову не пізніше 1 робочого дня з дня отримання акта від виконавця. Не підписання замовником акта протягом 2 робочих днів без мотивованих причин відмови є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань, визначених цим договором.

Пунктом 5.4 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р. визначено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу та 20 % річних від суми заборгованості.

У п. 7.1 вказаного договору зазначено, що строк дії даного договору встановлюється з дати його підписання сторонами по 31.12.2013 р.

Відповідно до п. 7.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р., після закінчення строку дії договору його умови залишаються дійсними стосовно всіх вантажів, кореспонденції прийнятих до перевезення виконавцем та остаточного розрахунку між сторонами даного договору.

Пунктами 8.1 та 8.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р. передбачено, що усі суперечки і розбіжності, які виникають при виконанні даного договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів та досудового врегулювання спору. У випадку неможливості врегулювання питань шляхом переговорів та досудового врегулювання спору, суперечки між сторонами підлягають вирішенню у відповідності до чинного законодавства України.

Позивач пояснив суду, що у відповідності до умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р., позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/2-0016420 від 15.03.2013 на суму 12629,25 грн., № НП/2-0021229 від 29.03.2013 на суму 15829,71 грн., № НП/2-0024647 від 15.04.2013 на суму 1 486,09 грн., № НП/2-0030486 від 30.04.2013 на суму 5688,20 грн., які скріплені підписами та печатками замовника та виконавця.

Проте відповідач, свої зобов'язання за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р. не виконав та не сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" 44633,25 грн. за отримані транспортно-експедиторські послуги.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 44633,25 грн. основного боргу, 5286,90 грн. пені та 8133,70 грн. 20 % річних у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 04.03.2014 р. виникла заборгованість у розмірі 44633,25 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 44633,25 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р. у розмірі 44633,25 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5286,90 грн. пені та 8133,70 грн. 20% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивач розрахував пеню понад строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а відтак суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача пені у розмірі 3145,39 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р. визначено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу та 20 % річних від суми заборгованості.

Таким чином, за волевиявленням сторін, процент річних від простроченої суми визначений договором № 22637 від 24.04.2012 р. на рівні 20%.

На підставі вищевикладеного, оскільки матеріали справи підтверджують невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за отримані транспортно-експедиторські послуги відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 22637 від 24.04.2012 р., то з нього на підставі розрахунку позивача, перевіреного судом, підлягає стягненню 8133,70 грн. 20% річних.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екосвітло Україна" (02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Зрошувальна, 2, корпус 2, код ЄДРПОУ 36798530) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (36011, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31316718) основний борг в розмірі 44633 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять три) грн. 25 коп., пеню в сумі 3145 (три тисячі сто сорок п'ять) грн. 39 коп., 20% річних в розмірі 8133 (вісім тисяч сто тридцять три) грн. 70 коп. та судовий збір в розмірі 1 759 (одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 13.05.2014 р.

Суддя Грєхова О.А.