Рішення

від 12.05.2014 по справі 913/831/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 травня 2014 року Справа № 913/831/14

Провадження №16/913/831/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТ Сервіс" , м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Геккон", м. Луганськ

про стягнення 6 774 грн. 24 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Липова К.С.,

у засіданні брали участь:

від позивача - повноважний представник не прибув,

від відповідача - Кравець Т.О., представник за довіреністю від 01.07.2013,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення боргу у сумі 5800 грн., трьох відсотків річних у сумі 255,04 грн. за період з 06.10.2012 по 25.03.2014, інфляційних нарахувань у розмірі 139,20 грн. за період: жовтень 2012 - лютий 2014 року, та пені у сумі 580грн. за період з 06.10.2012 по 25.03.2014 за договором на виконання робіт від 25.04.2011 № 8-БМР/0411.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТ Сервіс" виконало свої зобов'язання згідно з договором на виконання робіт від 25.04.2011 № 8-БМР/0411 на загальну суму 5 800 грн. 00 коп., що підтверджується актом виконаних робіт від 28.09.2012, підписаним представниками ТОВ "РТ Сервіс" (позивача) та ТОВ "Компанія Геккон" (відповідача у справі) та завіреним печатками підприємств (а.с. 16). Відповідач свої зобов'язання за договором у встановленому розмірі та у передбачені договором терміни - не виконав.

Відповідно до вимог п. 2.4.2 договору остаточний розрахунок за фактично виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних робіт, підписаного повноважними представниками сторін, протягом 5 (п'яти) банківських днів. Відповідач не оплатив виконані роботи, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути борг з відповідача в сумі 5800грн.

За невиконання договірних зобов'язань позивачем заявлена до стягнення пеня, розрахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період з 06.10.12 по 25.03.14 від суми простроченого платежу у розмірі 5800грн. за кожен день прострочки (а.с. 9). Згідно з розрахунком позивача сума пені становить 2221,26 грн., але відповідно до п. 7.2 договору пеня має становити не більше 10% від суми боргу, і, таким чином, позивачем заявлено до стягнення 580 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем також проведено інфляційні нарахування у сумі 139 грн. 20 коп. за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року та три відсотки річних в сумі 255,04 грн. за період з 06.10.2012 по 25.03.2014.

Представник відповідача із супровідним листом від 17.04.2014 №01-04 надав суду документи на підтвердження правового статусу підприємства відповідача, документи на підтвердження тяжкого майнового стану: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2013 рік, а також заперечення проти позову.

Відповідач визнав позов у частині основного боргу, вказав, що підприємство відповідача у зв'язку з фінансовими труднощами не мало змоги розрахуватися вчасно, та заперечив проти позовних вимог у частині 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафних санкцій у вигляді пені. Відповідач просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафних санкцій у вигляді пені у зв'язку зі спливом строку давності.

Відповідач також заявив клопотання про розстрочення виконання рішення у зв'язку з тяжким фінансовим станом.

Через канцелярію суду відповідач із супровідним листом від 12.05.2014 №01-05 надав платіжне доручення від 12.05.2014 №136 на суму 1000 грн. на підтвердження часткової оплати боргу за договором від 25.04.2011 №8-БМР/0411.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог та заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Сторонами у справі укладено договір на виконання робіт від 25.04.2011 № 8-БМР/0411, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язується виконати проектні роботи з прокладання кабелю в кабельних спорудах по зовнішнім та внутрішнім стінам будівель або в грунті згідно з технічним завданням, технічними умовами та іншими узгодженнями, виміри електричних та оптичних параметрів кабелів зв'язку, монтаж з'єднувальних або розгалужувальних муфт та кінцевих пристроїв ліній зв'язку; паспортизація, виготовлення лінійного паспорту траси, а замовник (відповідач по справі) зобов'язується прийняти роботу та оплатити (п. 1.1, п. 1.2).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду і відповідає вимогам правового інституту підряду (ст.ст. 837-874 ГК України).

Відповідно до п. 6.1 договору приймання роботи відбувається на підставі акту виконаних робіт.

Позивач виконав зобов'язання за вказаним договором, про що сторони підписали акт виконаних робіт від 28.09.2012 без доповнень та зауважень.

Відповідно до п. 5.2.4 договору замовник зобов'язується оплатити виконавцеві роботу, передбачену договором, у розмірах та в терміни, встановлені договором.

Згідно з умовами п. 2.4.1 договору від 25.04.2011 №8-БМР/0411 до початку робіт замовник сплачує виконавцеві авансовий платіж у розмірі 80% від загальної вартості робіт. Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи проводиться замовником протягом (5) п'яти банківських днів на підставі акту виконаних робіт, підписаного повноважними представниками сторін.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв'язку з не оплатою виконаних робіт, і просить стягнути з відповідача борг за виконані підрядні роботи в сумі 5800 грн. 00 коп.

Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором на виконання робіт від 25.04.2011 № 8-БМР/0411, який є чинним і обов'язковим для сторін .

Матеріалами справи належним чином - в порядку приписів ст.ст.33,34 ГПК України - підтверджений факт виконання робіт позивачем, а також факт наявності заборгованості відповідача у сумі 5800 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договором від 25.04.2011 № 8-БМР/0411, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості виконаних робіт - протягом 5 (п'яти) банківських днів на підставі акту виконаних робіт (п. 2.4.2).

Під час розгляду справи відповідач частково оплатив борг позивачеві у розмірі 1000грн., про представник відповідача надав суду оригінал платіжного доручення від 12.05.2014 №136 на суму 1000 грн.

За таких обставин, провадження у справі в частині заборгованості на суму 1000 грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача (ст.ст.44-49 ГПК України).

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі у сумі 255,04 грн. за період з 06.10.2012 по 25.03.2014, а також інфляційні нарахування у розмірі 139,20 грн. за період: жовтень 2012 - лютий 2014 року.

Вказані вимоги цілком правомірні та обґрунтовані приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Період і розрахунок даної вимоги виконано позивачем вірно - у відповідності до умов договору і вимог закону. Тому вказані вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 232 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку, зобов'язаний сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором, і у відповідності до приписів вказаної норми права.

Договором (п. 7.2) встановлено обов'язок відповідача сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, але не більше 10% від загальної суми боргу.

Позивачем невірно проведено розрахунок пені за період з 06.10.2012 по 25.03.2014 на борг у розмірі 5800грн.(а.с. 9).

Відповідно до вимог п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідно до п. 2.4.2 договору повинно бути виконане 05.10.2012, отже пеню слід обраховувати з 06.10.2012. з урахуванням умов договору та вимог п.6 ст.232 ГК України - до 06.04.2013 (за 183 дні).

Судом проведено розрахунок пені з урахуванням умов укладеного сторонами договору та вимог ст. 232 ГК України. Так, пеня за період з 06.10.2012 по 06.04.2013 на суму боргу 5800грн. з розрахунку облікової ставки НБУ становить 216,62 грн.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню: основний борг на суму 4800 грн., пені за період з 06.10.2012 по 06.04.2013 в сумі 216,62 грн., 3% річних за період 06.10.2012 по 25.03.2014 в сумі 255,04 грн. та інфляційних нарахувань за період жовтень 2012 - лютий 2014 року в сумі 139,20 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення у зв'язку з тяжким фінансовим станом.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що відповідач не вказує, на який строк та в якому порядку необхідно здійснити розстрочення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача в частині задоволених і припинених провадженням вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 625, 837, 854 ЦК України, ст. 173, 193, 232 ГК України, керуючись ст.ст. 22,33,34,44-49, п. 1-1 ч.1 статті 80, ст.ст. 82,84,85,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Геккон", м. Луганськ, вул. «Херсонська», буд. 24-а, кв. 4, ідентифікаційний номер 19065545 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РТ Сервіс" , м. Луганськ, вул. «Комбайна», 63-а, ідентифікаційний код 35936791 суму основного боргу у розмірі 4800 грн., пеню у сумі 216,62 грн., 3% річних у сумі 255,04 грн., інфляційні нарахування у сумі 139,20 грн., судовий збір у розмірі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень ). Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі у частині вимог основного боргу на суму 1000 грн. припинити.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 14.05.2014.

Суддя Р. Шеліхіна