ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.05.2014 Справа № 920/522/14
За позовом: Приватного підприємства "Статус Трейд", с. Липці Харківського району Харківської області,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми,
про стягнення 11 381 грн. 49 коп.,
Суддя Зражевський Ю.О.
Представники сторін:
від позивача - Рябовол В.В., довіреність б/н від 21.03.2014 р.;
від відповідача - не з'явився
За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 11 381 грн. 49 коп., з яких: 10 346 грн. 81 коп. основного боргу, згідно договору поставки № 109 від 23.08.2012 р., 1 034 грн. 68 коп. штрафу, а також судові витрати, пов`язаних з розглядом справи.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, обґрунтованого відзиву на позов не подав. Ухвала про порушення провадження у справі від 01.04.2014 року, що була направлена на адресу відповідача, повернулась до господарського суду Сумської області з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу.
Представник позивача подав до суду заяву б/н від 12.05.2014 року в якій просить суд долучити до матеріалів справи акт звірки з доказами відправки відповідачу, довідку та копії складських накладних за складськими витратами № 480 та № 481 від 27.08.2013 року.
Крім того представником позивача було подано клопотання б/н від 12.05.2014 року про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення суми штрафу.
Враховуючи, що подана позивачем заява відповідає приписам частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 10346 грн. 81 коп., а також 1 034 грн. 68 коп. штрафу. В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на договір поставки № 109 від 23.08.2012 року, укладений між сторонами у справі.
Відповідно до рішення засновника № 1 від 17.12.2013 року назву підприємства Приватна фірма «Втор» змінено на Приватне підприємство «Статус Трейд», реєстрація якого відбулась 23 грудня 2013 року.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про зміну назви та реквізитів, в наслідок чого 09.01.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір № 1 до договору поставки № 109 від 23.08.2012 року.
Відповідно до пункту 1.1. названого договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти цей товар, оплатити його вартість у відповідності з умовами даного договору.
Пунктом 1.2. договору врегульовано, що найменування, асортимент та ціна товару погоджуються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно пунктів 3.1. зазначеного договору позивач зобов'язаний здійснити поставку товару на умовах СРТ - склад (торговельний об'єкт) відповідача розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до пункту 2.2., 2.3. договору відповідач зобов'язується оплатити поставлений товар у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з дати поставки товару відповідачу. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.
Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору укладеного між сторонами за даним спором, здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 10346 грн. 81 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 480 від 27.08.2013 року на суму 2009 грн. 68 коп. та № 481 від 27.08.2013 року на суму 8337 грн. 76 коп.
Проте, відповідач не розрахувався за отриманий товар і у зв'язку з цим, станом на 24.03.2014 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 10346 грн. 81 коп.
03 лютого 2014 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 02/03 з проханням в десятиденний строк з моменту отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості.
Як зазначає позивач, відповіді на дану претензію отриманий ним не був, оплата товару також не була здійснена.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт поставки та отримання товару уповноваженою особою відповідача, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними: № 480 та № 481 від 27.08.2013 року., які підписано представниками сторін за даним спором та скріплено їх печатками.
Таким чином, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості та не надав обґрунтованого заперечення щодо позовних вимог, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за отриманий товар в розмірі 10346 грн. 81 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 % від суми простроченого зобов'язання в розмірі 1034 грн. 68 коп. суд зазначає наступне.
Представником позивача було подано клопотання б/н від 12.05.2014 року про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення суми штрафу.
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що позивач фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10 % від суми простроченого зобов'язання в сумі 1034 грн. 68 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про судовий збір» статтями 44, 49, пунктом 4 статті 80 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., ідент. номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Статус Трейд» (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, буд. 114, код 19466126) 10346 грн. 81 коп. заборгованості за договором поставки № 109 від 23.08.2012 року та 1827 грн. 00 коп. судового збору.
3. В частині стягнення штрафу в розмірі 10 % від суми простроченого зобов'язання в сумі 1034 грн. 68 коп. провадження у справі - припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.05.2014 року.
Суддя Ю.О. Зражевський
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2014 |
Оприлюднено | 15.05.2014 |
Номер документу | 38651357 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Зражевський Юрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні