Рішення

від 06.05.2014 по справі 918/410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. Справа № 918/410/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі - ПАТ "Рівнеобленерго") до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" (далі - ТОВ "Тандемсвіт") про стягнення заборгованості в сумі 47 095 грн. 20 коп.,

за участі представників:

позивача: Антіпової Р.М. за дов. від 21 жовтня 2013 року № 167,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2014 року ПАТ "Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії № 215, укладеного 13 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є позивач, та ТОВ "Тандемсвіт", останньому протягом грудня 2013 року - лютого 2014 року була поставлена електрична енергія на загальну суму 39 520 грн. 72 коп. Крім того, на підставі даної угоди у вищезазначений період ТОВ "Тандемсвіт" була нарахована плата за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 1 570 грн. 48 коп.

Оскільки відповідач взяте на себе зобов'язання щодо оплати вищезазначених сум у встановлений договором строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 173, 193, 216, 218, 222, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", просив суд стягнути з ТОВ "Тандемсвіт" вказану заборгованість, а також 1 358 грн. 00 коп. пені, 942 грн. 00 коп. інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 3 704 грн. 00 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 8 квітня 2014 року порушено провадження у справі № 918/410/14, розгляд якої було призначено на 23 квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 23 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 6 травня 2014 року.

До початку судового засідання 6 травня 2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача від 5 травня 2014 року № 780 (а.с. 77), в якому останній, зокрема, просив суд долучити до матеріалів справи його уточнений розрахунок заявлених до стягнення з відповідача сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Відповідно до даного розрахунку сума пені складає 1 176 грн. 36 коп., сума інфляційних втрат - 1 229 грн. 00 коп., сума трьох процентів річних - 3 168 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 вказаної статті позивач вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Передбачене частиною 4 статті 22 ГПК України право позивача зменшити розмір позовних вимог може бути реалізоване до прийняття рішення судом. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни в бік зменшення кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова).

З аналізу вищенаведених приписів вбачається, що волевиявлення позивача щодо зменшення розміру позовних вимог повинно викладатись у письмовій формі, або усно в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України приймаючи рішення, господарський суд має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Отже, враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов та відповідного клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

У той же час позивачем не було додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії та не подано суду письмової заяви про зменшення розміру позовних вимог, оформленої у встановленому законом порядку. Крім того, представник позивача у судовому засіданні 6 травня 2014 року наполягав на задоволенні вимог, які були викладені у позовній заяві від 4 квітня 2014 року № 614, про що зазначено у протоколі судового засідання (а.с. 83). Відтак, оскільки позивач не скористався наданим йому статтею 22 ГПК України правом на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про розгляд даної справи у межах позовних вимог, викладених ПАТ "Рівнеобленерго" у прохальній частині його позовної заяви.

У судовому засіданні 6 травня 2014 року представник ПАТ "Рівнеобленерго" підтримав вимоги, викладені у позовній заяві від 4 квітня 2014 року № 614, та наполягав на їх задоволенні.

У призначені судові засідання відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 Постанови визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 34652, Рівненська область, Березнівський район, селище міського типу Соснове, вулиця Промислова, будинок 3-А. Факт отримання ТОВ "Тандемсвіт" вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 33, 76).

Отже, за змістом вищезазначеної норми ТОВ "Тандемсвіт" завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судових засідань. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2007 року між ТОВ "Тандемсвіт" та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого згідно з пунктом 1.1 статуту ПАТ "Рівнеобленерго" є позивач, був укладений договір про постачання електричної енергії № 215, за умовами якого, з урахуванням додатків до нього та додаткової угоди від 26 вересня 2013 року № 4 до цього правочину, останнє взяло на себе зобов'язання постачати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 550,0 кВт, а ТОВ "Тандемсвіт", у свою чергу, - оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 8-23).

Вказаний договір, а також додатки та додаткова угода від 26 вересня 2013 року № 4 до нього, підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2.3.3 договору на відповідача покладений обов'язок оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до цього договору "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків", підписаного споживачем 26 вересня 2013 року (а.с. 18).

За пунктом 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 1 вищезазначеного додатку встановлено, що розрахунковим вважається період з 24 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до того календарного місяця, на який припадає дата остаточного розрахунку.

Відповідно до пункту 2 вказаного додатку покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 24 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та 24 числа надає постачальнику нарочним, але не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно з пунктом 8.5 договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.

Пунктом 4 додатку до спірного договору № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачено, що відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію, постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку. Датою остаточного розрахунку є 30 число поточного місяця.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач протягом грудня 2013 року - лютого 2014 року поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 39 520 грн. 72 коп. Зокрема, у грудні 2013 року позивач поставив ТОВ "Тандемсвіт" активну електроенергію загальною вартістю 33 722 грн. 76 коп., у січні 2014 року - 5 723 грн. 63 коп., у лютому 2014 року - 74 грн. 33 коп. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків за активну електроенергію, актів прийняття-передавання електричної енергії та оборотно-сальдової відомості (а.с. 24-27, 78).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 13 вересня 2007 № 215 року свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Водночас ТОВ "Тандемсвіт" взятий на себе за спірним договором обов'язок щодо своєчасної оплати поставленої йому у грудні 2013 року - лютому 2014 року активної електричної енергії не виконало, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на момент розгляду справи становить 39 520 грн. 72 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що наявність у ТОВ "Тандемсвіт" боргу за договором про постачання електричної енергії від 13 вересня 2007 року № 215 за спожиту протягом грудня 2013 року - лютого 2014 року активну електричну енергію в сумі 39 520 грн. 72 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з ТОВ "Тандемсвіт" вказаної суми.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача плату за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 1 570 грн. 48 коп., нарахованої на підставі спірної угоди у вищезазначений період.

Пунктом 17 додатку № 8 до спірного договору передбачено, що плата за перетікання реактивної електроенергії проводиться споживачем на підставі документів для платежів протягом 5 днів від дня їх отримання. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії.

Судом встановлено, що рахунок від 26 грудня 2013 року № 9024210248, виставлений позивачем ТОВ "Тандемсвіт" на оплату вартості перетоків реактивної електроенергії у розмірі 1 413 грн. 52 коп. за грудень 2013 року (а.с. 26), був отриманий уповноваженим представником відповідача 26 грудня 2013 року, що підтверджується підписом вказаної особи у відповідній графі самого рахунку.

Відтак, з огляду на наведені положення спірної угоди суд дійшов висновку про те, що кінцевим строком для добровільної оплати відповідачем вартості перетоків реактивної енергії, наданої йому в грудні 2013 року, є 31 грудня 2013 року, тобто 5-й день від дня отримання вищезазначеного рахунку.

Проте з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Тандемсвіт" вказаний обов'язок не виконало, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 1 413 грн. 52 коп. Відтак, позовна вимога ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з ТОВ "Тандемсвіт" даної суми є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

У той же час з наявних у матеріалах справи копій рахунків за січень - лютий 2014 року (а.с. 24-25), вбачається, що в даних документах відсутні відомості про їх отримання уповноваженим представником споживача. Докази отримання відповідачем цих рахунків відсутні і в матеріалах справи. Крім того, у судовому засіданні 6 травня 2014 року представник позивача повідомив суд про те, що докази отримання даних рахунків на момент розгляду справи відсутні і в ПАТ "Рівнеобленерго".

Оскільки позивачем не були надані докази отримання ТОВ "Тандемсвіт" вищенаведених рахунків на момент розгляду даної справи, суд дійшов висновку про те, що визначений пунктом 17 додатку № 8 до спірної угоди строк оплати вартості реактивної енергії, поставленої ТОВ "Тандемсвіт" у січні - лютому 2014 року, не настав.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з відповідача 156 грн. 96 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії за січень-лютий 2014 року є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Тандемсвіт" обов'язку щодо своєчасної оплати вартості поставленої йому електроенергії, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 358 грн. 00 коп. пені, нарахованої на відповідні суми основного боргу у період з 27 грудня 2013 року по 2 квітня 2014 року, з яких: 442 грн. 71 коп. - пеня, нарахована з 27 грудня 2013 року по 30 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 35 136 грн. 28 коп., 487 грн. 24 коп. - пеня, нарахована з 31 січня 2014 року по 4 березня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 41 013 грн. 50 коп., 429 грн. 00 коп. - пеня, нарахована з 5 березня 2014 року по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 41 091 грн. 20 коп.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України передбачено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 4.2.1 договору про постачання електричної енергії від 13 вересня 2007 № 215 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.2.4 цієї угоди з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Водночас преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум пені (а.с. 29) вбачається, що вказана неустойка була нарахована останнім на відповідні суми основного боргу у вищенаведені періоди, які включали в себе вартість як активної електроенергії, так і перетоків реактивної.

У той же час, як було зазначено вище, позовні вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з відповідача вартості перетоків реактивної електроенергії за січень - лютий 2014 року в розмірі 156 грн. 96 грн., є необґрунтованими. Відтак, відсутні й правові підстави для стягнення з ТОВ "Тандемсвіт" штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків щодо оплати вказаних перетоків.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня, яка за розрахунком суду складає 1 290 грн. 49 коп., з яких: 1 117 грн. 01 коп. - пеня, нарахована з 31 грудня 2013 року (перший день прострочення платежу) по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 33 722 грн. 76 коп. (сума вартості активної електроенергії, поставленої у грудні 2013 року), 126 грн. 39 коп. - пеня, нарахована з 31 січня 2014 року по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 5 723 грн. 63 коп. (вартість активної електроенергії, поставленої у січні 2014 року), 0 грн. 77 коп. - пеня, нарахована з 5 березня 2014 року (дата, зазначена самим позивачем у його розрахунку) по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 74 грн. 33 коп. (вартість активної електроенергії, поставленої у лютому 2014 року), 46 грн. 32 коп. - пеня, нарахована з 1 січня 2014 року (перший день прострочення платежу за перетоки реактивної електроенергії, поставленої у грудні 2013 року) по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 1 413 грн. 52 коп.

У той же час у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ "Тандемсвіт" 67 грн. 51 коп. пені слід відмовити.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України ПАТ "Рівнеобленерго" просило суд стягнути з відповідача 942 грн. 00 коп. інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 41 091 грн. 00 коп. з квітня 2011 року по квітень 2014 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в порушення вищезазначених імперативних приписів чинного законодавства датою початкового періоду нарахування даних сум ПАТ "Рівнеобленерго" зазначило 2 квітня 2011 року, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням спірного договору.

За розрахунком суду, сума інфляційних втрат на суму основного боргу за період фактичного прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання складає 1 215 грн. 99 коп.

У той же час оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат не перевищує розрахованого судом розміру вказаних компенсаційних виплат, позовна вимога про стягнення з відповідача 942 грн. 00 коп. втрат від інфляційних процесів підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також на підставі вищенаведеної статті ПАТ "Рівнеобленерго" просило суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 3 704 грн. 00 коп., нараховані на суму основного боргу в розмірі 41 091 грн. 00 коп. з 2 квітня 2011 року по 2 квітня 2014 року. Розрахунок вищезазначених сум, заявлених позивачем до стягнення з ТОВ "Тандемсвіт", наявний у матеріалах даної справи (а.с. 30).

Проте, як вже було зазначено вище, правові підстави для стягнення з відповідача трьох процентів річних, нарахованих за несвоєчасну оплату реактивних перетоків електроенергії, поставленої останньому в січні - лютому 2014 року, відсутні. Крім того, датою початкового періоду нарахування даних сум позивач неправомірно зазначив 2 квітня 2011 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність перерахунку заявлених позивачем до стягнення сум трьох процентів річних. Так, стягненню з ТОВ "Тандемсвіт", за розрахунком суду, підлягає 297 грн. 83 коп., з яких: 257 грн. 77 коп. - три проценти річних, нараховані з 31 грудня 2013 року (перший день прострочення платежу) по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 33 722 грн. 76 коп. (сума вартості активної електроенергії, поставленої у грудні 2013 року), 29 грн. 17 коп. - три проценти річних, нараховані з 31 січня 2014 року по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 5 723 грн. 63 коп. (вартість активної електроенергії, поставленої у січні 2014 року), 0 грн. 20 коп. - три проценти річних, нараховані з 1 березня 2014 року (перший день прострочення платежу за активну електроенергію, поставлену в лютому 2014 року) по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 74 грн. 33 коп. (вартість активної електроенергії, поставленої у лютому 2014 року), 10 грн. 69 коп. - три проценти річних, нараховані з 1 січня 2014 року (перший день прострочення платежу за реактивні перетоки електроенергії, поставленої у грудні 2013 року) по 2 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 1 413 грн. 52 коп.

У той же час у задоволенні вимог ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з ТОВ "Тандемсвіт" трьох процентів річних у розмірі 3 406 грн. 17 коп. слід відмовити.

За таких обставин даний позов підлягає частковому задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" (34652, Рівненська область, Березнівський район, селище міського типу Соснове, вулиця Промислова, будинок 3-А, ідентифікаційний код: 35056921) на користь публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71, ідентифікаційний код: 05424874) 39 520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1 413 (одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 52 коп. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 1 290 (одну тисячу двісті дев'яносто) грн. 49 коп. пені, 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 00 коп. інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 83 коп., а також 1 686 (одну тисячу шістсот вісімдесят шість) грн. 15 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" про стягнення заборгованості за перетоки реактивної електроенергії у розмірі 156 грн. 96 грн., 67 грн. 51 коп. пені та 3 406 грн. 17 коп. трьох процентів річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 травня 2014 року

Суддя Є.В. Павленко