Постанова

від 20.11.2006 по справі 12/491/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/491/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2006 р. 16:30Справа №  12/491/06

м. Миколаїв

за позовомМиколаївського обласного відділення ФСС з ТВП, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93

до відповідачаТОВ інженерний центр “Гіпаніс”, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 240, к. 4.

про Стягнення 504 грн. 00 коп.

Суддя                                                                                                       Семенов А.К.

Секретар                                                                                                    Семенов А.А.

Представники:

Від позивача Костирко О.С., дов. № 167/07-10 від 31.01.06 року.

Від відповідачаЩербинін О.В. - директор.

Суть спору: стягнення 504 грн. 00 коп. штрафу.

            Відповідач свого представника  у судове засідання направив, проти позову заперечує.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський  суд –

встановив:

            ТОВ інженерний центр “Гіпаніс” (відповідач) зареєстровано як страхувальника на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (надалі –Закон).

          Відповідно до п. 3 ст. 27 Закону страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг.

          Відповідно до ст.ст. 30, 47 Закону надання санаторно-курортного лікування проводиться в порядку і на умовах, визначених правлінням фонду та регулюється Інструкцією “Про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”. Якщо страхувальники порушують порядок використання страхових коштів, до них застосовуються фінансові санкції.

         При плановій перевірці працівниками Миколаївського обласного відділення ФСС з ТВП (позивач) відповідача було встановлено, що ним порушено порядок використання страхових коштів. Зазначене порушення зафіксовано у відповідному акті (а.с. 5).

         На підставі зазначеного акту позивач прийняв рішення (а.с. 6) про неприйняття у відповідача до заліку витрат коштів позивача в сумі 1008 грн. 00 коп., які самостійно перераховані відповідачем згідно з платіжним дорученням від 16.05.06 року № 186. Також до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді 504 грн. 00 коп. штрафу.

         Оскільки відповідач штраф не сплатив, позивач просить стягнути з нього 504 грн. 00 коп. штрафу.

                  Відповідач проти позову заперечує, оскільки зазначає, що порушення стало внаслідок неправильного консультування відповідача працівником позивача.

                  Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки ним не надано доказів, що підтверджують викладені у запереченнях обставини.

                  Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 71, 94, 161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В  :

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інженерного центру “Гіпаніс” (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 240, к. 4,  код ЄДРПОУ 13843697) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93, код ЄДРПОУ 20866865) 504 грн. 00 коп. штрафу.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.     

Суддя А.К.Семенов