Рішення

від 27.03.2014 по справі 905/604/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.2014 Справа № 905/604/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Рудюк Є.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластеко», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 8804,28грн., штрафу у сумі 880,43грн. та пені у розмірі 214,72грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластеко», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 8804,28грн., штрафу у сумі 880,43грн. та пені у розмірі 214,72грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №3010/01 від 30.10.2013р. у частині оплати вартості прийнятого ним товару, внаслідок чого за останнім утворилась спірна заборгованість у розмірі 8804,28грн., що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору №3010/01 від 30.10.2013р., накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей №02670 від 31.10.13р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 31 від 31.10.13р., заявки б/н б/д, акту звіряння взаємних розрахунків від 16.01.2014р. станом на 15.01.14р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193Господарського кодексу України, ст.ст. 46, 75,82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи Позивач повідомив суд про часткову оплату Відповідачем основного боргу у сумі 5000,00грн. (платіжне доручення №1735 від 06.02.14р.), у зв'язку з чим, просив стягнути з Відповідача 3804,28 грн. - основного боргу, 880,43грн - штрафу та 214,72грн - пені.

Виходячи з вищенаведеного, провадження по справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 5000,00грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, ніяких документів суду не надав, хоча належним чином повідомлявся про час, та місце розгляду справи (про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення).

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено договір №3010/01 від 30.10.2013р. (далі - Договір), за приписами п.1.1. якого Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність Покупцю товар згідно гарантійних листів (заявок) та накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору асортимент та кількість товару визначається згідно гарантійних листів (заявок) та накладних на передання товару, які підтверджують узгодження сторін та є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються протягом 14 банківських днів з моменту відвантаження. У разі зміни цін на сировину чи енергоносії буде змінюватись ціна на продукцію. Продавець зобов'язаний своєчасно інформувати покупця про зміни цін на продукцію.

Згідно п.4.2. у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

За п.4.3 договору, у разі прострочення оплати продукції більш ніж на 20 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% вартості відвантаженої, але не сплаченої продукції.

Строк дії договору з моменту його підписання сторонами до 31.12.13р., проте у будь-якому випадку до повного його виконання (п.7.7. договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

Заявкою б/н б/д сторони додатково узгодили асортимент та кількість товару, який Позивач поставляє Відповідачу.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача Товар на суму 8804,28 грн., що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №02670 від 31.10.13р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника та печаткою підприємства відповідача у вказаній накладній та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 31 від 31.10.13р. Відповідач всупереч вимог Договору отриманий товар у передбачені Договором строки не оплатив.

Між сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.01.14р., яким Відповідач підтвердив наявну заборгованість у розмірі 8804,28грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

В процесі розгляду справи Відповідач частково оплатив отриманий товар у розмірі 5000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1735 від 06.02.14р, решта отриманого товару на суму 3804,28грн. Відповідачем сплачена не була.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отриманий Товар не виконав, у зв'язку з чим за Відповідачем виникла сума боргу у розмірі 3804,28грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3804,28грн. за спірним Договором.

Позивачем на підставі умов п.4.2. договору заявлено до стягнення пеню в сумі 214,43грн. за період з 21.11.2013р. по 20.01.2014р.

Згідно з приписами ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 ГК України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши наданий розрахунок пені, приймаючи до уваги межі позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 191,28грн., у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при здійсненні розрахунку.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Керуючись п.4.3. договору Позивачем був нарахований штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.1. ст.627 та ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням того, що положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 880,43 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластеко», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 5000,00грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластеко», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3804,28грн., штрафу у сумі 880,43грн. та пені у розмірі 214,72грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластеко», м.Донецьк (83080, м.Донецьк, пр.Ленінський, 114/59, фактична адреса 83007, м.Донецьк, вул.Жмури 1, оф.1006, код ЄДРПОУ 37133866, р/р 26009302343 у ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99, код ЄДРПОУ 02969248, р/р 26008000087033 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість у розмірі 3804,28грн., штраф у сумі 880,43грн. та пеню у розмірі 191,28грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластеко», м.Донецьк (83080, м.Донецьк, пр.Ленінський, 114/59, фактична адреса 83007, м.Донецьк, вул..Жмури 1, оф.1006, код ЄДРПОУ 37133866, р/р 26009302343 у ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99, код ЄДРПОУ 02969248, р/р 26008000087033 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1822,67грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 01.04.2014р.

Суддя Ю.С. Нестеренко