Постанова

від 30.04.2014 по справі 810/2275/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 року 810/2275/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київській картонно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київській картонно-паперовий комбінат» (далі - позивач, Товариство, ПАТ «ККПК») до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0001962201/1418 від 24.12.2013, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10612,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 5306,00 грн.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту від 06.12.2013 №1329/220/05509659 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» код за ЄДРПОУ - 05509659 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Ювімет» код ЄДРПОУ - 3327267 за період з 01.07.2013 по 31.07.2013; МПП «Хобіт» код ЄДРПОУ 20164933 за період з 01.07.2013 по 31.07.2013» (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки правомірність господарської діяльності між Товариством та вказаними контрагентами підтверджується первинними та іншими документами, а відповідні господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та звітності.

Також позивач звернув увагу на закріплений Конституцією України принцип індивідуальної юридичної відповідальності, та вважає неправомірним посилання Податковим органом в Акті перевірки на результати перевірок (звірок) інших суб'єктів господарювання.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №560698 від 17.06.2010, Довідки з ЄДРПОУ серії АБ №473737 від 01.08.2012 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18266850 від 03.03.2014 (бланк серії АД №555500) Публічне акціонерне товариство «Київській картонно-паперовий комбінат», код за ЄДРПОУ 05509659, зареєстровано як суб'єкт господарювання 30.06.1994 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області; номер запису в ЄДР - 13421200000000080; види діяльності за КВЕД-2010: 17.12 (виробництво паперу та картону), 17.21 (виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари), 17.22 (виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення), 35.12 (передача електроенергії), 35.23 (торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи), 46.49 (оптова торгівля іншими товарами господарського призначення).

З 25.11.2013 по 29.11.2013 посадовою особою Податкового органу згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області №243 від 22.10.2013 проведена позапланова невиїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» код ЄДРПОУ 05509659 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Ювімет» код ЄДРПОУ - 3327267 за період з 01.07.2013 по 31.07.2013; МПП «Хобіт» код ЄДРПОУ 20164933 за період з 01.07.2013 по 31.07.2013.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 06.12.2013 №1329/220/05509659, у висновках якого зафіксовано порушення з боку Товариства п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року всього в сумі 10612 грн., в тому числі: серпень 2013 року ТОВ «Ювімет» код ЄДРПОУ 3327267 на загальну суму 3716,66 грн., серпень 2013 року МПП «Хобіт» код ЄДРПОУ 20164933 на загальну суму 6895 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

«В ході перевірки за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 встановлено взаємовідносини між ПАТ «ККПК» та ТОВ «Ювімет» код ЄДРПОУ - 3327267, відповідно до договорів-заявок про надання послуг автотранспортом на загальну суму 223000 грн., в т.ч. ПДВ 3716,67 грн. Розрахунки за перевезення вантажу проводяться згідно виставлених рахунків Перевізником Замовнику на основі договорів-заявок на перевезення вантажу, оформлення оригіналів ТТН та актів виконаних робіт. Розрахунки проводились в безготівковій формі.

Надані до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням, а саме у товарно-транспортних накладних, відсутні наступні реквізити: відсутні дані подорожного листа; відсутні відомості про вантаж, а саме: назва продукції, товару (вантажу), одиниці виміру, кількість, ціна, сума; відсутні відомості про номер та дату доручення, за яким особа одержала вантаж; ТТН 02ААТ від 17.07.2013, ТТН 02ААТ від 18.07.2013, ТТН№355970 від 10.07.2013, ТТН б/н від 01.07.2013 - замість виконавця послуг автопідприємство ТОВ «Ювімет» вказано ПАТ «Київський ККПК»; Експрес; відсутня повна адреса пункту навантаження та пункту розвантаження; відсутня сума прописом всього відпущено; відсутня посада, підпис працівника, який дозволив відпуск товару; відсутні дані подорожного листа; відсутні відомості про вантаж, а саме: маса брутто (т), назва продукції, товару (вантажу), кількість, ціна, сума; відсутні відомості про номер та дату доручення, за яким особа одержала вантаж; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

До ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів Київської області надійшов акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №389/22/33272767 від 31.10.2013 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Ювімет» (код за ЄДРПОУ 33272767) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПМ ПН ВФ «Кіт» (код ЄДРПОУ 13748444), з ТОВ «Модерн-ХХІ» (код ЄДРПОУ 33478156), з ТОВ «НВП «Агропромкомплект» (код ЄДРПОУ 33339135) за період липень 2013 року», в якому зазначено наступне:

Згідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 237/7/08-26-07-04 від 30.10.2013, отриманої від оперативного відділу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, місцезнаходження платника податків не встановлено. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області отримано від Державної податкової інспекції Голосіївського району ГУ Міндоходів у м. Києві матеріали акту перевірки №1305/26-59-22-07 від 14.10.2013, відповідно до якого: в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «КА-ПРОМБУД» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 22.10.2013 за №2271/26-58-22-03-09 отримано від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві матеріали щодо результатів невиїзної документальної перевірки ТОВ «ФЬОСТМАРІН» (код за ЄДРПОУ 38674530) з питання дотримання вимог Податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 30.06.2013, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбанні та продажу товарів (послуг) за червень 2013 року в розумінні ст.ст. 135, 138, 185, 188 Податкового кодексу України з контрагентами - постачальниками/покупцями, які оформлені актом перевірки від 22.10.2013 №1019/26-58-22-0-17/38674530. Згідно з даним актом ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від ВОВЕЗ ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ФЬОСТМАРІН» (код за ЄДРПОУ 38674530), співробітниками ВОВЕЗ ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в ході відпрацювання ТОВ «ФЬОСТМАРІН» встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, про що складено довідку за формою 2 (від 15.10.2013р. №8773). Директора ТОВ «ФЬОСТМАРІН» (код за ЄДРПОУ 38674530) опитати та вручити запит про надання пояснень та документального підтвердження не виявилось можливим, в зв'язку з тим, що підприємство за адресою реєстрації не знаходиться. В зв'язку з вищевикладеним складено висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ФЬОСТМАРІН» (код за ЄДРПОУ 38674530). Виходячи з вищевикладеного, операції з придбання товару/послуг ТОВ «Ювімет» за квітень, червень 2013 року та подальшої реалізації підприємствам-покупцям неможливо підтвердити.

Перевіркою ТОВ «Ювімет» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у квітні, червні 2013 року та продажу товарів (послуг) за липень 2013 року в розумінні ст.ст. 135, 138, 185, 188 Податкового кодексу України.

В ході перевірки за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 встановлено взаємовідносини між ПАТ «ККПК» та МПП «Хобіт» код ЄДРПОУ 20164933, а саме ПАТ «ККПК» отримувало запасні частини згідно виписаних видаткових та податкових накладних.

Договір по взаємовідносинам між ПАТ «ККПК» код ЄДРПОУ 05509659 з МПП «Хобіт» код ЄДРПОУ 20164933 не складався, але згідно податкової накладної у розділі вид цивільно-правового договору вказано договір поставки від 31.05.2013 року за № 12_0. Отже, до перевірки надані документи, що містять в собі некоректну інформацію, що в свою чергу порушує вимоги Закону України «Про інформацію».

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Згідно акту звірки взаєморозрахунків з МПП «Хобіт» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 сальдо дебіторське 9450 грн. Документи на поставку товару в кількості 20 штук згідно приходного ордеру №103587_212 від 18.07.2013 не надано.

Крім того до ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області надійшов акт ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУМД у Луганській області від 30.10.2013 №595/12-34-22-04/11/20164933 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Малого приватного підприємства «Хобіт» код ЄДРПОУ 20164933) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 по 31.07.2013», в якому зазначено наступне:

У МПП «Хобіт» власні (орендовані) офісні, складські та виробничі приміщення відсутні. Також співробітниками ДПІ було направлено запит до ДАІ від 13.08.2013 №2309/12-34-22-01/12, щодо наявності автотранспортних засобів на МПП «Хобіт» та отримано відповідь від начальника центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів обслуговування від 03.09.2013 №4128, в якому зазначено, що станом на 27.08.2013 за МПП «Хобіт» відсутні зареєстровані транспортні засоби.

Також на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від ГОВ Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУМД у Луганській області було надіслано довідку від 23.09.2013 №1625 з позначкою про відсутність за місцезнаходженням платника податків та висновок від 26.09.2013 №1853/12-32-07-01, в якому зазначено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська отримано акт від Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 01.10.2013 №76/12-36-22-03/10/36410052 «Про неможливість-проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «УКРІМПЕКСГРУП», код за ЄДРПОУ 36410052, щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.07.2013 по 31.07.2013», в результаті якого встановлено: До Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області надійшов висновок ГОВ Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України» від 27.09.2013 №1921/12-32-07-01 згідно якого ТОВ «УКРІМПЕКСГРУП» не знаходиться за юридичною адресою (м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 24), про що свідчить Довідка про встановлення місцезнаходження платника податків від 23.09.2013 №1619.

Нереальність проведених господарських операцій підтверджується наступними доказами: відсутністю МПП «Хобіт» за юридичною адресою, відсутністю у підприємства виробничих, складських та торгівельних приміщень, відсутністю транспортних засобів та обладнання, неможливістю голови ліквідаційної комісії (Шерементьева В.М.) надати будь-які пояснення щодо обставин укладення та виконання угод та відсутністю всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, на підставі яких було сформовано податковий кредит та зобов'язання в липні 2013 року.»

Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган зазначив, що операції по взаємовідносинах з МПП «Хобіт» та ТОВ «Ювімет» здійснювались лише з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ і як наслідок не викликало реальних змін майнового стану, тобто не є господарською операцією, а також відсутності у посадових осіб підприємства правових підстав щодо бухгалтерського обліку зазначених операцій, у посадових осіб підприємства відсутні правові підстави щодо відображення в податковому обліку зазначених операцій. В ході проведення перевірки не встановлена наявність отримання транспортних послуг від ТОВ «Ювімет» та ТМЦ від МПП «Хобіт» до ПАТ «ККПК». Фінансово-господарська діяльність ПАТ «ККПК» здійснюється поза межами правового поля.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач направив до Податкового органу відповідні заперечення, за результатом розгляду яких листом Податкового органу №1580/10/10-16-22-02 від 20.12.2013 висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0001962201/1418 від 24.12.2013, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10612,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 5306,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №532/10/10-36-10-01-04/23 від 05.03.2014 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 відповідача, серед іншого, було зобов'язано надати суду належним чином завірені копії: направлення на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оформленої актом №1329/220/05509659 від 06.12.2013; запиту про надання інформації та її документального підтвердження, направленого позивачу, та доказів його отримання останнім; розрахунку штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0001962201/1418 від 24.12.2013; актів, листів, службових записок, на які містяться посилання в Акті від №1329/220/05509659 від 06.12.2013, а також всіх документів, які вивчались під час проведення даної перевірки.

Вимоги зазначеної ухвали суду відповідачем виконані не були.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ПАТ «ККПБ» та ТОВ «Ювімет» у липні 2013 року здійснювалися на підставі наступних договорів-заявок на перевезення вантажу:

- №00116197_124 від 01.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 01.07.2013 №7 на суму 3600,00 грн., у т.ч. ПДВ 600,00 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №0107 від 01.07.2013; рахунку-фактури №0107 від 01.07.2013 на 7 на суму 3600,00 грн., у т.ч. ПДВ 600,00 грн.; товарно-транспортної (далі - ТТН) від 01.07. 2013; видаткової накладної №БУХ-001145 від 01.07.2013; прибуткового ордеру №104701_166 від 02.07.2013;

- №00116960_124 від 03.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 04.07.2013 №8 на суму 7100,00 грн., у т.ч. ПДВ 1183,33 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №0407/4 від 04.07.2013 на суму 7100,00 грн., у т.ч. ПДВ 1183,33 грн.; рахунку-фактури №0407/4 від 04.07.2013 на суму 7100,00 грн., у т.ч. ПДВ 1183,33 грн.; ТТН КлН_00093827 від 03.07.2013; накладної №КлН_00093827 від 03.07.2013;

- №00118598_124 від 11.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 11.07.2013 №39 на суму 2700,00 грн., у т.ч. ПДВ 450,00 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №1107/2 від 11.07.2013 на суму 2700,00 грн., у т.ч. ПДВ 450,00 грн.; рахунку-фактури №1107/2 від 11.07.2013 на суму 2700,00 грн., у т.ч. ПДВ 450,00 грн.; ТТН КлН_00094729 від 11.07.2013; накладної №КлН_00094729 від 11.07.2013;

- №00118599_124 від 11.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 11.07.2013 №40 на суму 2700,00 грн., у т.ч. ПДВ 450,00 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №1107/5 від 11.07.2013 на суму 2700,00 грн., у т.ч. ПДВ 450,00 грн.; рахунку-фактури №1107/5 від 11.07.2013 року на суму 2700,00 грн., у т.ч. ПДВ 450,00 грн.; ТТН КлН_00094751 від 11.07.2013; накладної №КлН_00094751 від 11.07.2013;

- №00118478_124 від 10.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 11.07.2013 №38 на суму 1800,00 грн., у т.ч. ПДВ 300,00 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №1107 від 11.07.2013 на суму 1800,00 грн., у т.ч. ПДВ 300,00 грн.; рахунку-фактури №1107 від 11.07.2013 на суму 1800,00 грн., у т.ч. ПДВ 300,00 грн.; ТТН серії 02 ААТ №355970 від 10.07.2013; видаткової накладної №810 від 10.07. 2013; специфікації №628 від 10.07.2013; прибуткового ордеру №103054_212 від 11.07.2013;

- №00119528_124 від 17.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 18.07.2013 №135 на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ 366,67 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №1807/2 від 18.07.2013 на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ 366,67 грн.; рахунку-фактури №1807/2 від 18.07.2013 на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ 366,67 грн.; ТТН 02 ААТ від 17.07.2013; видаткової накладної №830 від 17.07.2013; специфікації №641 від 17.07.2013; прибуткового ордеру №103667 212 від 18.07.2013;

- №00119640_124 від 17.07.2013, на підтвердження реальності виконання умов якого позивачем були надані копії: податкової накладної від 18.07.2013 №134 на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ 366,67 грн.; акту здачі-прийому наданих послуг №1807 від 18.07.2013 на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ 366,67 грн.; рахунку-фактури №1807 від 18.07.2013 на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ 366,67 грн.; ТТН 02 ААТ від 18.07.2013; видаткової накладної №841 від 18.07.2013; специфікації №649 від 18.07.2013; прибуткового ордеру №103751_212 від 18.07.2013.

На підтвердження подальшого використання Товариством наданих ТОВ «Ювімет» послуг у власній господарській діяльності позивачем були надані копії вимоги на сировину за липень 2013 року та акту про рух картону та паперу за липень 2013 року.

Фінансово-господарські відносини між ПАТ «ККПБ» та МПП «Хобіт» у липні 2013 року здійснювалися на підставі договору-заявки №12_ОМТС від 31.05.2013 про поставку запасних частин (вкладиш шатуна робочий 4,88-4,92 на чавунний вал в кількості 4 шт., вкладиш шатуна не робочий 4,88-4,92 на чавунний вал в кількості 4 шт., вкладиш на стальний коленвал 7,405-0,028 в кількості 12 шт.). На підтвердження реальності виконання умов цієї угоди позивачем були надані копії: рахунку-фактури №25061 від 25.06.2013 на суму 31920,00 грн., у т.ч. ПДВ 5320,00 грн.; видаткової накладної №020711 від 02.07.2013 на суму 31920,00 грн., у т.ч. ПДВ 5320,00 грн.; податкової накладної від 02.07.2013 №11 на суму 31920,00 грн., у т.ч. ПДВ 5320,00 грн.

На підтвердження подальшого використання Товариством придбаних у МПП «Хобіт» запасних частин у власній господарській діяльності позивачем були надані копії: прибуткового ордеру №103587_212 від 18.07.2013; накладної (вимоги) №48894 від 19.07.2013; акту про ремонтні роботи від 31.07.2013; балансової довідки від 04.04.2014 №87/12-70030.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №389/22/33272767 від 31.10.2013, акт ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУМД у Луганській області від 30.10.2013 №595/12-34-22-04/11/20164933 та інші акти контролюючих органів не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності зі вказаними контрагентами.

Також суд вважає помилковим посилання Податковим органом в Акті перевірки на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363, оскільки вони не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2012 у справі №2а-10294/09/1570.

Суд не бере до уваги твердження викладені в Акті перевірки твердження Податкового органу щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних, оскільки відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ПАТ «ККПК» та ТОВ «Ювімет», МПП «Хобіт», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами, зокрема рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всупереч вимогам п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах ПАТ «ККПК» із ТОВ «Ювімет» та МПП «Хобіт», тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеним суб'єктом господарювання у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Ювімет» та МПП «Хобіт» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обгрунтованість дій ПАТ «ККПК» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ювімет» та МПП «Хобіт».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Ювімет» чи МПП «Хобіт», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатами господарської діяльності з ТОВ «Ювімет» та МПП «Хобіт».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ПАТ «ККПК» та ТОВ «Ювімет» і МПП «Хобіт»; доведеність обгрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області форми «В1» №0001962201/1418 від 24 грудня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київській картонно-паперовий комбінат» (код за ЄДРПОУ 05509659) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.