Рішення

від 28.04.2014 по справі 916/578/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2014 р.Справа № 916/578/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сухінін С.В. за дов. №3010-О від 27.08.2013р.;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до сільськогосподарського товариству з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство „Котовськ" про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі по тексту ПАТ КБ „ПриватБанк") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство „Котовськ" (далі по тексту СТОВ „Агропідприємство „Котовськ") в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" від 13.03.2013р. №3969 зі сплати заборгованості за кредитним договором №3669 від 25.12.2002р. на загальну суму в розмірі 487 983,20 грн., що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 50 778,93 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 201 553,47 грн., заборгованості з пені у розмірі 235 650,80 грн.. та задовольнити зазначені кредиторські вимоги в порядку, передбаченому законом. Свої вимоги позивач обгрунтовує ухиленням відповідача від розгляду заявлених ПАТ КБ „ПравитБанк" кредиторських вимог.

На адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду даної справи, але конверти з поштовими відправленнями були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованих кореспонденцій, надісланих на адресу СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що були повернуті органом зв'язку з позначками "адресат вибув" та "адресат не зареєстрований", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином відповідачів про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" про час та місце розгляду даної справи, проте жодного разу представник названої особи в судові засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки відповідачем не було подано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.12.2002р. між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», найменування якого було змінено на ПАТ «КБ «ПриватБанк» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» (Банк) та СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" (Позичальник) було укладено кредитний договір, у відповідності до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 150 000 грн. /сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп./, в строк до 25.12.2003р. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплаті відсотків, комісійної винагороди, в обумовлені даним договором строки. Кредит надається для придбання ППМ, запасних частин до с/г техніки, сім'ян, засобів захисту рослин, мінеральних добрив. Строк повернення кредиту 25.12.2003р.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод до кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р., зокрема на підставі додаткової угоди № 6 від 29.01.2004р. було вирішено викласти вищезазначений кредитний договір в новій редакції. Так, згідно з п.п. 1.1 - 1.3 кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.01.2004р.) Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 150 000 грн. /сто п'ятдесят тисяч грн./ в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплаті процентів, винагороди, в обумовлені даним договором строки. Ліміт кредитування на конкретну дату (далі по тексту договору - «поточний ліміт») визначається сумою кредитних коштів, яка у вказану дату може знаходитись у користуванні Позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно Графіку зменшення поточного ліміту, зазначеного в додатку № 2 до даного договору. Кредит надається для придбання ППМ, запасних частин до с/г техніки, сім'ян, засобів захисту рослин, мінеральних добрив. Строки повернення кредиту визначаються згідно графіку зменшення поточного ліміту (додаток № 2 до даного договору).

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2005р. по справі № 26/77-05-1933, яке за правилами ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для даної справи, на виконання умов кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод) позивачем було надано СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" кредитні кошти в сумі 150 000,00 грн., чим підтверджується факт належного виконання ПАТ КБ „ПриватБанк" власних зобов'язань за вказаною кредитною угодою.

В свою чергу, згідно з п. 2.2 кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.01.2004р.) Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту в порядку та в строки згідно Графіку зменшення поточного ліміту, зазначеного в додатку № 2 до даного договору. У випадку, якщо заборгованість за кредитом перевищує суму встановленого поточного ліміту згідно Графіку зменшення поточного ліміту для поточного періоду користування кредитом, Позичальник зобов'язується погасити різницю у день її виникнення.

Відповідно до додатку № 2 від 29.01.2004р. до кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.01.2004р.) сторонами було погоджено наступний графік зменшення поточного ліміту: станом на 29.01.2004р. - 149 444,07 грн.; станом на 25.08.2004р. - 74 722,04 грн., станом на 01.10.2004р. - 0 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення прийнятих на себе за кредитним договором № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод) грошових зобов'язань СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" у визначений угодою строк не здійснило повне погашення суми отриманого кредиту, в результаті чого, станом на 15.03.2013р. у відповідача наявна прострочена сума заборгованості за кредитом в сумі 50 778,93 грн. Доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до п.п. 2.2, 4.1 - 4.3, 4.10, 4.11 кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.01.2004р.) Позичальник зобов'язався зокрема сплачувати проценти за користування кредитом. За користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту Позичальник сплачує проценти в розмірі 18 (вісімнадцять) % річних. У випадку порушення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту, передбачених даним договором, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 50 (п'ятдесят)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати процентів є 24-те число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті процентів в зазначений строк, проценти вважаються простроченими. При непогашенні кредиту в строк, визначений умовами даного договору, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок процентів здійснюється у відповідності з п. 4.2 даного договору (підвищена до 50% річних ставка) з дня виникнення простроченої заборгованості. Нарахування процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості по кредиту.

В силу положень ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод) СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" не здійснювало своєчасної та в повному обсязі оплати процентів за користування отриманими кредитними коштами, в результаті чого, станом на 15.03.2013р. у відповідача утворилась заборгованість за простроченими процентами в сумі 201 553,47 грн., яка підтверджена здійсненим позивачем розрахунком суми заборгованості по процентам. При цьому, суд зазначає, що ПАТ КБ „ПриватБанк" скористалось своїм правом на нарахування підвищеної процентної ставки в розмірі 50% річних через допущення відповідачем порушення власних грошових зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При нарахуванні пені слід мати на увазі, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.п. 5.1, 5.4 кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.01.2004р.) при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який виплачується пеня. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, яка передбачена зокрема п. 5.1 даного договору, здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Позичальником.

В порядку п.п. 5.1, 5.4 кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод) позивачем було нараховано СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" до сплати пеню в сумі 235 650,80 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків. Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки суми пені, господарський суд визнає їх обґрунтованими та такими, що здійснені з урахуванням приписів чинного законодавства та положень укладеної між позивачем та СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" угоди.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладені обставини, господарський суд визнає доведеним факт наявності станом на 15.03.2013р. заборгованості СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" перед ПАТ КБ „ПриватБанк", що виникла із кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод), в загальній сумі 487 983,20 грн., яка складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 50 778,93 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 201 553,47 грн. та заборгованості з пені в сумі 235 650,80 грн. Доказів, спростовуючих наведені висновки, відповідачем суду надано не було.

Отримавши інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про прийняття СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" рішення про припинення юридичної особи та встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог до 18.03.2013р ., позивачем, на виконання ст.105 Цивільного кодексу України, 15.03.2013р. на адресу ліквідаційної комісії підприємства були направлені кредиторські вимоги №3969 про визнання ПАТ КБ „ПриватБанк" кредитором на загальну заборгованості суму в розмірі 487 983,20 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод). Відсутність результатів розгляду відповідачем кредиторських вимог позивача на зазначену суму заборгованості і змусило останнього звернутися до суду з даними позовними вимогами.

З метою необхідності надання правової оцінки обгрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне звернутися до приписів діючого законодавства, якими врегульований порядок припинення діяльності юридичних осіб.

Так, статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок виконання рішення про припинення юридичної особи встановлений статтею 105 ЦК України, якою передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора .

Частиною 8 статті 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як зазначалося вище по тексту рішення, кредиторська вимога ПАТ КБ „ПриватБанк" на загальну суму в розмірі 487 983,20 грн., яка складається із суми заборгованості по кредиту в розмірі 50 778,93 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 201 553,47 грн. та заборгованості з пені в сумі 235 650,80 грн., була надіслана на адресу ліквідаційної комісії підприємства-відповідача своєчасно, в межах строку, встановленого ліквідаційною комісією для заявлення кредиторами своїх вимог.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги позивача до нинішнього часу залишаються не розглянутими, а заявлена та обґрунтовано нарахована ПАТ КБ „ПриватБанк" сума заборгованості в загальному розмірі 487 983,20 грн. залишається непогашеною. Доказів, спростовуючи наведене відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, суду надано не було.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Господарський суд зазначає, що встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України місячний строк для звернення кредитора до суду із позовом про оскарження дій ліквідаційної комісії з приводу відмови або ухилення від визнання заявлених грошових вимог розпочинає свій перебіг саме з моменту, коли кредитор дізнався або мав дізнатися про таку відмову юридичної особи, яка ліквідується. При цьому, відмова ліквідаційної комісії обов'язково має бути оформлена відповідним документом, доведеним до відома кредитора.

При цьому, у випадку ухилення ліквідаційної комісії від розгляду своєчасно заявлених вимог кредитора, передбаченим законом способом захисту порушених прав кредитора є звернення до суду із вимогами про зобов'язання боржника, що ліквідується, в особі відповідної ліквідаційної комісії включити документально підтверджені грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" кредиторські вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк", що виникли на підставі кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод), в загальній сумі 487 983,20 грн., яка складається із суми заборгованості по кредиту в розмірі 50 778,93 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 201 553,47 грн. та заборгованості з пені в сумі 235 650,80 грн. Крім того, за правилами ст. 112 ЦК України на відповідача також слід покласти обов'язок здійснити задоволення вказаних вимог в порядку, визначеному законом. Викладене свідчить про необхідність задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, відповідно до ст.ст. 11, 104, 105, 111, 112, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 232, 345 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР позов підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом покладення на СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" в особі ліквідаційної комісії обов'язку включити до проміжного ліквідаційного балансу СТОВ „Агропідприємство „Котовськ" кредиторські вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк", що виникли на підставі кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод), в загальній сумі 487 983,20 грн., яка складається із суми заборгованості по кредиту в розмірі 50 778,93 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 201 553,47 грн. та заборгованості з пені в сумі 235 650,80 грн., а також здійснити задоволення вказаних вимог в порядку, визначеному законом.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 105, 111, 112, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 232, 345 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Котовськ» /66351, Одеська область, Котовський район, село Олександрівка, код ЄДРПОУ 30704562/ в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство „Котовськ" /66351, Одеська область, Котовський район, село Олександрівка, код ЄДРПОУ 30704562/ кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" /49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570/, що виникли на підставі кредитного договору № 3969 від 25.12.2002р. (з урахуванням додаткових угод), в загальній сумі 487 983 грн. 20 коп. /чотириста вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три грн. 20 коп./., яка складається із суми заборгованості по кредиту в розмірі 50 778 грн. 93 коп. /п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 93 коп./, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 201 553 грн. 47 коп. /двісті одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три грн. 47 коп./ та заборгованості з пені в сумі 235 650 грн. 80 коп. /двісті тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят грн. 80 коп./., а також здійснити задоволення вказаних вимог в порядку, визначеному законом. Наказ видати.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство „Котовськ" /66351, Одеська область, Котовський район, село Олександрівка, код ЄДРПОУ 30704562/ на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" /49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570/ судовий збір в сумі 1 218 грн. 00 коп. /одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 06.05.2014р.

Суддя С.П. Желєзна