ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.04.2014 Справа № 905/848/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.
при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-будівельно-комерційна фірма "Оланво", м.Дніпропетровськ
до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС", м.Єнакієво, Донецька область
про: стягнення заборгованості у розмірі 143748,60 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Мнєвець А.В. за дорученням б/н від 14.03.14р
від відповідача: Купріянов П.П. за довіреністю №001/14 від 01.01.14р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Українсько-Російське товариство з обмеженою відповідальністю виробнично-будівельно-комерційна фірма "Оланво", м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС", м.Єнакієво, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 119140грн., пені у сумі 18093грн., та 3% річних у розмірі 1763грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №О-30456 від 03.06.2013р. у частині оплати вартості прийнятого ним товару, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість, що стало підставою для нарахування пені у сумі 18093грн. та 3% річних у розмірі 1763грн.
На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору поставки №О-30456 від 03.06.2013р., разом зі специфікацією до нього, рахунку на оплату №460 від 03.06.2013р., податкових накладних, видаткової накладної №1106/1 від 11.06.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №110 від 10.06.2013р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.1, 12, 13, 15, 54, 55, 57, 193, 231 Господарського кодексу України, ст.258, 526, 530, 531, 546, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.1, 2, 49, 54, 58, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
В процесі розгляду справи Позивач надав заяву №2404 від 24.04.2014р., якою збільшив позовні вимоги в частині основної суми боргу ( у зв»язку зі здійсненням її перерахунку відповідно до курсу долару США на момент сплати) та 3% річних у зв»язку з чим просив стягнути основний борг у розмірі 135977,18грн. та 3% річних у розмірі 2027,71грн.
В частині позовних вимог про стягнення пені позивач зменшив вимоги та просив стягнути пеню у сумі 8892,82грн.
Отже суд розглядає справу з урахуванням заяви №2404 від 24.04.2014р., оскільки, згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити або збільшити розмір вимог. Суд приймає вказану заяву до розгляду, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.
Відповідач у своєму відзиві №874 від 21.02.2014р. заперечив проти позовних вимог з підстав того, що позивачем відповідно до умов договору не виставлялись рахунки-фактури для оплати товару (для здійснення другого та третього етапів оплат). Одночасно, повідомив, що згідно акту звірки його заборгованість перед Позивачем складає 107140,00грн.
Ухвалою суду від 09.04.2014р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 25.04.2014р.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :
Між Українсько-Російським товариством з обмеженою відповідальністю виробнично-будівельно-комерційна фірма "Оланво", м.Дніпропетровськ (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС", м.Єнакієво, Донецька область (Покупець) укладено договір поставки №О-30456 від 03.06.2013р. (далі- Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться у специфікаціях (додатки до Договору), які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджуються Сторонами на кожну окрему партію Товару.
За приписами п.3.1. договору ціна на Товар формується виходячи з вартості Товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, встановленому за домовленістю Сторін, з врахуванням умов, передбачених п.3.2. даного Договору) і встановлюється в українських гривнях, відповідно до базису поставки СРТ (склад Покупця), та вказується в специфікації №1 до Договору. При цьому оплата здійснюється в національній валюті України, у відповідності до нижченаведеної формули, за відрахуванням раніше здійснених платежів:
S=Z*A1гривень, де: S-ціна товару на момент оплати, (грн.); Z -ціна (базисна/залишкова) Товару (долари США); А1 -міжбанківський валютний курс (продажу) гривні до долара США, підтверджений вибором Продавця), що діє в день платежу.
В тому випадку, якщо Покупцеві була невідома діюча в день оплати ставка міжбанківського валютного курсу (продажу) гривні до долара США за показниками ПАТ «Південкомбанк», чи/або ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (банк обирається за вибором Продавця), Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар застосовуючи ставку міжбанківського валютного курсу (продажу) гривні до долара США за показниками ПАТ «Південкомбанк», чи/або ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» банк обирається за вибором Продавця), що діяла у попередній день та доплатити, не пізніше двох календарних днів з дати платежу, різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною з застосуванням вищезазначеної формули.
Згідно п.3.2. договору встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України, згідно з п.3.1. цього Договору та специфікації до даного Договору. Сторони домовились, що при зміні, на момент оплати, встановленого міжбанківського курсу гривні до Долару США, підтвердженого ПАТ «Південкомбанк», чи/або ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (банк обирається за вибором Продавця), пропорційно, автоматично змінюється і Загальна вартість Товару, і, в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди (про зміну Загальної вартості Товару).
Умовами п.3.4. договору встановлено, що оплата вартості (ціни) Товару здійснюється Покупцем у два етапи:
Перший етап - сплата 34% ціни (вартості) Товару, протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення Продавцем -Покупцю відповідного рахунку-фактури на Товар (п.3.4.1. договору).
Другий етап - сплата 33% ціни (вартості) Товару, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виставлення Продавцем Покупцю відповідного рахунку-фактури на Товар (п.3.4.2. договору).
Третій етап - сплата 33% ціни (вартості) Товару, не пізніше 60 (шістидесяти) календарних днів з моменту виставлення Продавцем Покупцю відповідного рахунку-фактури на Товар (п.3.4.3. договору).
Пунктом 5.2. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного прийняття на себе грошових зобов'язань по оплаті за Товар за цим Договором Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної ціни (вартості) Товару за кожний день прострочення виконання.
Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31 грудня 2013р. та моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим Договором (п.9.1. договору).
Якщо жодна зі сторін за 10 днів до закінчення терміну дії цього договору не заявила про своє бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на один календарний рік, на тих же умовах (п.9.2. договору).
Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.
Специфікацією №1 до Договору сторони погодили найменування продукції, що буде поставлятися - Гідромолот FINE 35, кількість - 1шт., ціну товару 279000 грн./34191,18 дол.США в т.ч. НДС.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до умов договору, Відповідачу був виставлений рахунок на оплату №460 від 03.06.2013р. на суму 279 000грн.
На виконання умов договору Позивач поставив на адресу Відповідача Товар на загальну суму 279 000грн., що підтверджується видатковою накладною №1106/1 від 11.06.2013р. Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи в зазначеній накладній та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №110 від 10.06.2013р.
Відповідач здійснив перший етап оплати товару та сплатив 94860грн., що підтверджується банківською випискою з 01.06.2013р. по 08.09.2013р.
В подальшому відповідач взяті на себе зобов»язання щодо оплати товару здійснював невчасно та не в повному обсязі та оплатив товар на загальну суму 189860 грн. (22667,69 дол.США).Решта отриманого відповідачем товару оплачена не була.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отриманий Товар не виконав у зв'язку з чим за відповідачем виникла сума боргу у розмірі 11523,49 дол.США, що у гривневому еквіваленті з урахуванням діючого на 24.04.14р. курсу долару США у розмірі 11,8 грн./дол. США складає 135977,18грн.
Позивач двічі звертався до Відповідача з листами №1658 від 20.11.2013р. та №1674 від 26.11.2013р. щодо погашення заборгованості. Однак зазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 135977,18грн. за спірним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 2027,71грн. та пред`явлено до стягнення зазначену суму за період з 02.08.2013р. по 29.01.2014р.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних вважає зазначені позовні вимоги законними та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з того, що кінцевим строком оплати товару є 02.08.13р., а отже розрахунок 3% річних необхідно починати з 03.08.13р., проте позивач такий розрахунок почав з 02.08.13р., у зв»язку з чим до стягнення підлягає сума у розмірі 2012,57грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами п.6 ст 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач у позовних вимогах просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8892,82грн. на підставі умов п. 5.2. Договору за період з 02.08.2013р. по 30.01.2013р.
Перевіривши наданий розрахунок пені та період такого нарахування, суд встановив, що позивач припустився помилки при визначенні початкового періоду прострочення виконання зобов'язання відповідачем по оплаті товару, проте така помилка не призвела до неправильного розрахунку пені, отже приймаючи до уваги межі позовних вимог, визначений позивачем період такого нарахування, суд вважає, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо посилань відповідача на те, що він не отримував від позивача рахунки-фактури для сплати другого та третього етапів, то вони судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачу було виставлено рахунок на загальну суму поставленого товару, а отже він повинен був здійснювати оплату за наданим рахунком, тільки поетапно, відповідно до умов договору. Крім того, відповідач здійснював всі оплати з посиланням саме на рахунок №460 від 03.06.13р.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-будівельно-комерційна фірма "Оланво", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС", м.Єнакієво, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 135977,18грн., пені у сумі 8892,82грн. та 3% річних у розмірі 2027,71грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС", м.Єнакієво, Донецька область (86422, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Гірників, буд.42, ЄДРПОУ 37155497) на користь Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-будівельно-комерційна фірма "Оланво", м.Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, буд.1Б, кв.66, ЄДРПОУ 23074567, ПАТ «Південкомбанк», МФО 305266, р/р 26003007270001) заборгованость у розмірі 135977,18грн., пеню у сумі 8892,82грн. та 3% річних у розмірі 2012,57грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС", м.Єнакієво, Донецька область (86422, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Гірників, буд.42, ЄДРПОУ 37155497) на користь Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-будівельно-комерційна фірма "Оланво", м.Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, буд.1Б, кв.66, ЄДРПОУ 23074567, ПАТ «Південкомбанк», МФО 305266, р/р 26003007270001) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2938,66грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 25.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 05.05.2014р.
Суддя Ю.С. Нестеренко
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2014 |
Оприлюднено | 16.05.2014 |
Номер документу | 38657289 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ю.С. Нестеренко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні