Рішення

від 07.05.2014 по справі 910/2834/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2834/14 07.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон» про стягнення 195 104,03 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: позивача:Лазоренко Т.В. відповідача 1:не з'явився відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» (надалі - ТОВ «Агротехносоюз») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» (надалі - ТОВ «Унірем-Агро Плюс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон» (надалі - ТОВ «Агро Трейд Юніон») про стягнення 195 104,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на поставку товару №71-П від 28.03.2013 р. відповідачем 1 належним чином не виконано зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 174 080,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 5 022,02 грн. та 24% річних у розмірі 16 002,01 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані тим, що відповідно до договору поруки №ПР 06-2013 від 28.03.2013 р. ТОВ «Агро Трейд Юніон» поручилося за часткове та своєчасне виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором на поставку товару №71-П від 28.03.2013 р., яке останнім належним чином не виконане.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. розгляд справи відкладено до 23.04.2014 р. у зв'язку із неявкою відповідачів та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. розгляд справи відкладено до 07.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 52334, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Адамівка, вул. Колхозна, 1-Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18388147 від 21.03.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №29474293, отриманим його представником 28.04.2014 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 р. між ТОВ «Агротехносоюз» (постачальник) та ТОВ «Унірем-Агро Плюс» (покупець) було укладено договір на поставку товару №71-П (надалі - «Договір поставки»).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки постачальник на умовах даного договору зобов'язується одноразово передати (поставити) покупцеві товар, а покупець зобов'язується відповідно до умов цього договору прийняти та оплатити цей товар.

Пунктом 2.1 Договору поставки встановлено, що на день підписання договору всього за договором вартість 2 560 літрів товару складає 174 080,00 грн., в тому числі ПДВ 29 013,33 грн.

Згідно з п. 2.8 Договору поставки покупець зобов'язаний передплатити 20% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку, а оплату в розмірі інших 30% від вартості поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити до 25.09.2013 р., останні 50% від вартості поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити до 25.10.2013 р.

На виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем 1 прийнято товар на загальну суму 174 080,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №268 від 10.04.2013 р. та №566 від 15.05.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем 1 грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 174 080,00 грн.

Договір поставки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №268 від 10.04.2013 р. та №566 від 15.05.2013 р.) підтверджується передача відповідачу 1 товару згідно Договору на загальну суму 174 080,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.8 Договору поставки, відповідач 1 був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар наступним чином: 20% вартості товару сплатити протягом 5 банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку; 30% від вартості поставленого товару - до 25.09.2013 р.; 50% від вартості поставленого товару - до 25.10.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 за поставлений товар становить 174 080,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

28.03.2013 р. між ТОВ «Агро Трейд Юніон» (поручитель) та ТОВ «Агротехносоюз» (кредитор) було укладено договір поруки №ПР 06-2013 (надалі - «Договір поруки»).

Відповідно до п. 1.3 Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за часткове (в розмірі 1% від суми грошових обов'язків) виконання боржником (ТОВ «Унірем-Агро Плюс») грошових обов'язків за договором поставки товару №71-П від 28.03.2013 р., укладеного між кредитором і боржником, та зобов'язується відповідати перед кредитором за часткове виконання грошових зобов'язань в розмірі 1% від суми таких грошових зобов'язань боржника, що виникли з Договору поставки.

Пунктом 2.1 Договору поруки визначено, що поручитель несе разом з боржником солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого грошового зобов'язання, але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не перевищує 1% від розміру грошових зобов'язань боржника, що виникають з Договору поставки.

Згідно з п. 3.2 Договору поруки кредитор має право у разі невиконання боржником своїх грошових зобов'язань за Договором поставки звернутися до поручителя з вимогою про часткове в розмірі 1% від суми грошових зобов'язань боржника, що виникають з Договору поставки, виконання таких грошових зобов'язань. Виконання поручителем свого обов'язку за даним договором повинно бути здійснене протягом 10 днів з моменту отримання вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодекс України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

28.10.2013 р. позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою №06/10 про виконання грошового зобов'язання за Договором поруки.

З урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору поруки, ТОВ «Агро Трейд Юніон» повинно було перерахувати на користь ТОВ «Агротехносоюз» заборгованість у розмірі 1 740,80 грн. у строк до 07.11.2013 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача 1 перед позивачем у сумі 174 080,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачами не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення солідарно заборгованості з ТОВ «Унірем-Агро Плюс» та ТОВ «Агро Трейд Юніон» на користь ТОВ «Агротехносоюз» у розмірі 1 740,80 грн., а також суми заборгованості ТОВ «Унірем-Агро Плюс» на користь ТОВ «Агротехносоюз» у розмірі 172 339,20 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 5 022,02 грн. та 24% річних у розмірі 16 002,01 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у період з 05.09.2013 р. по 18.02.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач 1 у встановлений Договором поставки строк своїх обов'язків по сплаті коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача 1 є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.2 Договору поставки за кожен день прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 Договору поставки визначено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, він (покупець) сплачує продавцю 24% річних від простроченої суми за весь період до повного погашення заборгованості.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 1 на користь позивача пені у розмірі 5 022,02 грн. та 24% річних у розмірі 16 002,01 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення: солідарно з ТОВ «Унірем-Агро Плюс» та ТОВ «Агро Трейд Юніон» на користь ТОВ «Агротехносоюз» заборгованість у розмірі 1 740,80 грн.; з ТОВ «Унірем-Агро Плюс» на користь ТОВ «Агротехносоюз» заборгованості у розмірі 172 339,20 грн., пені у розмірі 5 022,02 грн. та 24% річних у розмірі 16 002,01 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» (52334, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Адамівка, вул. Колхозна, 1-Б; ідентифікаційний код 36442105) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон» (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 6, оф. 301-А; ідентифікаційний код 37652846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58; ідентифікаційний код 35840303) заборгованість у розмірі 1 740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 82 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» (52334, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Адамівка, вул. Колхозна, 1-Б; ідентифікаційний код 36442105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58; ідентифікаційний код 35840303) заборгованість у розмірі 172 339 (сто сімдесят дві тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 5 022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 02 коп., 24% річних у розмірі 16 002 (шістнадцять тисяч дві) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 3 867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 26 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 12.05.2014 р.

Суддя В.П.Босий