Ухвала

від 14.05.2014 по справі 826/19229/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19229/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Латагро» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Латагро» (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання ТОВ «Латагро» (код ЄДРПОУ 35134323) на підставі рішення суду нарахувати та сплатити суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 2 394 377 грн. (у тому числі 1 915 502 грн. за основним платежем та 478 875 грн. штрафні (фінансові) санкції) на р/р 31110003700003 одержувач: 37975298, УДКСУ у Подільському районі міста Києва, в установі ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019; зобов'язання ТОВ «Латагро» (код ЄДРПОУ 35134323) здійснити коригування показників податкової звітності шляхом зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік у сумі 415 003 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 05 грудня 2013 року адміністративний позов повернув.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року та постановити нову про направлення справи до суду першої інстанції на продовження розгляду. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено строк звернення до суду а також те, що з 01.09.2013 року у податкових органів, в особі їх керівників, відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Податковим кодексом України визначений вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю.

Так, підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи доходів і зборів) мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

До 01 вересня 2013 року положення пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України мали наступну редакцію: в разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» , від 04.07.2013 року № 408-VIІ, який набув чинності з 01.09.2013 року статтю 39 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, яка виключила обов'язок органів доходів і зборів звертатися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань і встановила інший порядок адміністрування податків у випадку застосування положень про «звичайні ціни», який збігається із загальним порядком. Так, згідно з підпунктами 39.5.2.22 та 39.5.2.23 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.

Чинними на час звернення позивача з даним позовом до суду залишилися положення пп. 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючі органи (органи доходів і зборів) мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вказані обставини не врахував, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку, що позивач не мав права звертатися до суду з даним позовом.

Що стосується порушення позивачем місячного строку звернення до суду, то колегія суддів зазначає, що дана норма застосовується щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, тоді як вимогами даної позовної заяви є нарахування та сплата зобов'язань. З даними вимогами позивач має право звернутися до суду в шестимісячний строк.

Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Стаття 204 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Такими підставами є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу належить скасувати.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 14.05.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.