Рішення

від 08.05.2014 по справі 906/439/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" травня 2014 р. Справа № 906/439/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, дов. №б/н від 24.07.12 р., дійсна строком до 24.07.2015р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (м. Коростень)

про стягнення 24991,04 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" подало позов до ТОВ "Продцентр-плюс" про стягнення 24991,04 грн. заборгованості за невиконання умов Договору поставки товару №1030к від 01.02.11 р., з яких: 11 294, 31 грн. основного боргу, 522, 64 грн. пені, 3119, 15 грн. - штрафу, 10 054, 94 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами.

В обгрунтування пред'явленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх вимог відповідно до укладеного Договору поставки товару №1030к від 01.02.2011р.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 11, 16, 22, 509, 510, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625 ЦК України.

Ухвалою від 09.04.14 р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив заходів для підготовки до розгляду справи по суті.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяви про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в засідання суду не направив, однак судом за допомогою штрихкодового ідентифікатора встановлено, що останній отримав ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи за адресою м. Коростень, вул. Красіна, буд. 3.

Згідно п. 3.9.2. зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ№ 18 від 26.12.11 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача в засіданні суду 08.05.14р. подав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої:

1. повідомляє про сплату відповідачем основного боргу в сумі 8494, 31 грн. після подання позову до суду;

2. відмовляється від позову в частині основного боргу в сумі 2800, 00 грн., пені в сумі 153, 33 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1471,26 грн.;

3. просить стягнути 369, 31 грн. пені, 3119, 15 грн. штрафу, 8 583, 68 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2500, 00 грн. витрат за послуги адвоката та 1827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитися від них, повністю (або частково).

Господарський суд приймає заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог від 08.05.14р. до розгляду по суті (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011р. № 18).

Відповідно на дату розгляду справи спір вирішується по суті із нової ціни позову - 12 072, 14 грн.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 08.05.14р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.

Заслухавши уповноваженого представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.11р. між позивачем ТОВ "Рошен-Полісся" (постачальник) та відповідачем ТОВ "Продцентр-Плюс" (покупець) був укладений Договір поставки товару №1030к, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність покупця продовольчі товари ТМ "Roshen" - кондитерські вироби та ТМ "Мрія" - спеції, а відповідач зобов'язався прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні, згідно накладних і оплатити його на умовах цього Договору (надалі за текстом - Договір поставки).

Умови поставки сторони передбачили у розділі 2 Договору поставки.

У п. 3.1. Договору поставки сторони передбачили, що розрахунки з постачальником здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника з зазначенням номера і дати видаткової накладної, в протилежному випадку погашається заборгованість по першій неоплаченій накладній. Датою виконання обов'язку покупця по оплаті товару є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Покупець оплачує товар отриманий на підставі даного Договору на умовах відстрочки платежу в строки вказані в п. 3.3. даного Договору (а.с. 3.2. Договору поставки).

Термін відстрочки платежу за товар поставлений покупцю на підставі даного Договору становить 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки товари покупцю по кожній окремій накладній (п. 3.3. Договору поставки).

Форс-мажор, тара і упаковка сторони передбачили у розділах 4,5 Договору поставки.

Відповідальність сторін сторони передбачили у розділі 6 Договору поставки, зокрема, п. 6.2. якого зазначено, що у разі прострочення покупцем строку оплати за товар, що вказаний в п.3.3. даного Договору, він зобов'язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу, а також, в разі прострочення покупцем строку оплати товару більш ніж на двадцять календарних днів покупець повинен додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 15 відсотків від суми боргу.

Термін дії Договору, відповідно до п. 7.1. Договору поставки, - з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Факт належного виконання позивачем свого обов'язку по відпуску товару відповідачу на загальну суму 21 125,95 грн. підтверджується:

- видатковою накладною №КР-00037920 від 19.12.2013р. на суму 11 607, 48 грн. (а.с. 18);

- видатковою накладною №КР-00037921 від 19.12.2013р. на суму 3 867, 05 грн. (а.с. 19);

- видатковою накладною №КР-00038403 від 23.12.2013р. на суму 1 366, 67 грн. (а.с. 20);

- видатковою накладною №КР-00038261 від 21.12.2013р. на суму 2 102, 46 грн. (а.с. 21);

- видатковою накладною №КР-00038404 від 23.12.2013р. на суму 1 216, 19 грн. (а.с. 22);

- видатковою накладною №КР-00038725 від 25.12.2013р. на суму 966, 10 грн. (а.с. 23).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за відпущений товар перед позивачем здійснив частково, провівши розрахунок на суму 12 631,64 грн., про що свідчать звіти про дебетові та кредитові операції (а. с. 24-43).

Борг відповідача перед позивачем станом на 07.04.14року становив 8494, 31 грн.

Несплата відповідачем залишку заборгованості в добровільному порядку зумовила позивача звернутися з цим позовом до суду. Крім основної суми заборгованості, позивач вимагає стягнути також пеню, штраф та відсотки за користування чужими грошовими коштами.

До винесення рішення у справі позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду , та з врахуванням змісту якої і вирішуватиметься спір.

Дослідивши матеріали справи в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку частково задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

З господарського договору виникають господарські зобов'язання (ч.1 ст. 174 ГК України). Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання ( ч.1 ст. 173 ГК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки договору поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч.6 ст. 265 ГК України).

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. ст. 538 , 692 ЦК України).

Як зазначалося раніше, за фактично переданий товар остаточний розрахунок відповідачем здійснюється, згідно п.3.3. Договору, на умовах відстрочення платежу, протягом 14 календарних днів від дати поставки товару покупцю по кожній окремій накладній.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору і між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі провадження у справі.

Судом встановлено , що станом на 07.04.14року існував основний борг в сумі 8494, 31 грн.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідач добровільно погасив суму основного боргу, що підтверджується копіями платіжних доручень , тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню за правилами п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. що підтверджується копіями платіжних доручень (а. с. 70-80).

Позивачем до прийняття рішення у справі подано заяву від 08.05.14р. про відмову від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 2800,00 грн.

Як встановлено судом, позивач визначив основний борг станом на 07.04.14р. в сумі 11 294,31 грн., не врахувавши , що відповідачем частково сплачено останній в сумі 2800,00 грн., а саме:

- 27.03.14р на суму 1000, 00 грн. згідно платіжного доручення №2413 від 27.03.2014р.;

- 28.03.2014р. на суму 800, 00 грн. згідно платіжного доручення №2452 від 28.03.2014р.;

- 01.04.2014р. на суму 1000, 00 грн. згідно платіжного доручення №2482 від 01.04.2014р.

Передбачене приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, не виключає можливості часткової відмови.

Відмова від позову частково можлива у випадку, коли заявлено кілька вимог, і позивач відмовився не від усіх заявлених вимог. Якщо позивач відмовився від позову, провадження у справі припиняється повністю або в частині вимог, щодо яких заявлено про відмову. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом в загальному порядку.

Відповідно до ст. 78 ГПК України заява позивача про відмову від позову повинна бути подана в письмовій формі та підписана особою, уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії.

Правові наслідки прийняття судом відмови від позову в частині зазначеної позовної вимоги позивачу роз'яснені та зрозумілі.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Дослідивши матеріали справи, встановивши наявність повноважень у представника позивача ОСОБА_1 вчиняти відповідну процесуальну дію, яка не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, господарський суд визнав за необхідне прийняти відмову позивача від позовної вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2800, 00 грн. та припинити провадження за цією позовною вимогою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України згідно резолютивної частини рішення суду.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, у ч. 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У пункті 6.2. Договору поставки передбачена відповідальність покупця за прострочення оплати за товар у вигляді пені та штрафу.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011, постанова ВСУ від 06.11.13року за позовом ПАТ "Перший Український міжнародний банк").

Позивач, відповідно до заяви від 08.05.14р. відмовився від пені в сумі 153, 33 грн., нарахованої безпідставно із суми основного боргу 2800,00 грн.

Господарський суд, з врахуванням вище викладених мотивів, приймає часткову відмову позивача від пені в сумі 153, 33 грн. і в частині вирішує припинити провадження у справі згідно резолютивної частини рішення суду.

Господарський суд, перевіривши новий розрахунок пені на суму 369, 31 грн., визнає його арифметично правильним, у зв'язку з чим, вирішує стягнути зазначену суму згідно резолютивної частини рішення суду.

Позивач застосував до відповідача відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 3119, 15 грн.

Однак з врахуванням тих обставин, що відповідач повністю сплатив основний борг, господарський суд прийшов до висновку скористатися своїм правом, наданим ч. 3 ст. 83 ГПК України, на зменшення розміру штрафу на 50%, тобто до суми 1559, 58 грн. Відповідно у стягненні 1559, 58 грн. суд відмовляє згідно резолютивної частини рішення суду.

Позивачем нараховані відповідачу відсотки за користування чужими грошовими коштами на суму 10 054, 94 грн.

Позивач, відповідно до заяви від 08.05.14р. відмовився від відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1471, 26 грн., нарахованих безпідставно із суми основного боргу 2800,00 грн.

Господарський суд, з врахуванням вище викладених мотивів, приймає часткову відмову позивача від відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1471, 26 грн. і в частині вирішує припинити провадження у справі згідно резолютивної частини рішення суду.

Господарський суд, перевіривши новий розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами на суму 8583, 68 грн., визнає його арифметично правильним, у зв'язку з чим, вирішує стягнути зазначену суму згідно резолютивної частини рішення суду.

Стосовно розподілу судових витрат.

Позивачем підтверджено понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2500,00 грн. платіжним дорученням №6604 від 04.04.14р.

Вирішуючи питання розподілу витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката щодо ведення цієї справи, то господарський суд виходить з принципу "розумного обґрунтування" останніх, який полягає у співрозмірності цих витрат з ціною позову, ступенем складності справи та тривалістю її розгляду, обсягом часу, роботи та правових знань, які необхідні для належного виконання доручення, строками його виконання тощо.

З врахуванням викладеного, судом враховуються за аналогією закону приписи Закону України від 20.12.2011 № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" в частині розміру компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, яка не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

Приймаючи до уваги особисту участь адвоката ОСОБА_1 у підготовці позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог, у засіданнях суду 22.04.14р., 08.05.14р. року, у відповідності зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та п. 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, п. 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 про відображення коштів адвокатів у класі 2 Плану рахунків і обліковуються за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб", господарський суд вважає обгрунтованими витрати позивача на оплату послуг адвоката ОСОБА_1 в сумі 2000, 00 грн.

Різниця у понесених витратах в сумі 500, 00 грн. покладається на позивача, оскільки при підготовці позову до суду , адвокат не перевірив розмір основного боргу станом на дату розрахунку 07.04.2014року, у зв'язку з чим, безпідставно були заявлені позовні вимоги , від яких позивач і відмовився.

Витрати щодо сплати судового збору, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін спору пропорційно. При цьому , на відповідача покладається витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору за позовною вимогою про стягнення штрафу, незважаючи на зменшення судом її розміру на 50 % (п.4.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 538, 610, 611, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 265 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, п. п.1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. 82, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 84-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу на 50% із суми штрафу 3119,15 грн. до суми 1559,58 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" ( 11500, вул. Красіна,3 , м. Коростень, код ЄДРПОУ 33201020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (10001, вул. Ватутіна,188, м. Житомир, код ЄДРПОУ 37390603):

- 369,31 грн. пені;

- 1559,58 грн. штрафу;

- 8583,68грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами;

- 1503,54 грн. судового збору;

- 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

4. Відмовити у стягненні 1559, 57 грн. штрафу.

5. Прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2800,00грн., пені в сумі 153,33грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1471,26грн. та припинити провадження у справі в цій частині.

6. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 8494,31 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.05.14р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу

3-відповідачу (рек. з повід.)