Ухвала

від 05.05.2014 по справі 826/1238/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/1238/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

05 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «В1» ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово - господарських взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Майклод-Юг» (код за ЄДРПОУ 37157536) за період з 01.08.2011 року по 31.01.2012 року, про що складено відповідний Акт від 08.11.2013 року № 1343/40-10/31076956 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 10-26).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним у ІІІ кварталі 2011 року на 803 грн. суми податку на прибуток; п.п.198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України - завищення у січні 2012 року на 698 грн. суми бюджетного відшкодування.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 21 листопада 2013 року форми «Р» № 0000944010, форми «В1» № 0000954010, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 30-31), та якими збільшено на 803 грн. суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів та зменшено на 1047 грн. суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, в тому числі на 698 грн. суми завищення бюджетного відшкодування і на 349 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду скарг від 25 січня 2014 року № 1396/6/99-99-10-01-15, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 36-39), та якими податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Як вбачається з пп. 1.1. п. 1 Договору № Д04/08 від 04 серпня 2011 року (далі - Договір), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 40), укладеного між Приватним підприємством «Майклод-Юг», як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, Продавець продає Покупцеві на умовах передплати наступні витратні матеріали: акселератор вольфрамовий типу Т-11 (для визначення сірки та вуглецю) в кількості 1 кг за ціною 3492,00 грн. за 1 кг, на загальну суму 4190,40 грн., в тому числі 698,40 грн. податку на додану вартість -

Згідно з пп. пп. 2.1. - 2.3. п. 2. Договору, Покупець зобов'язався здійснити передплату Продавцеві згідно виставленого рахунку на протязі 10-ти банківських днів, а Продавець - надати зазначене устаткування в розпорядження Покупця на протязі 25 банківських днів з моменту перерахування передплати на його розрахунковий рахунок; поставка здійснюється транспортом Продавця, транспортні витрати за рахунок Продавця.

Як передбачено пп. 3.1. п. 3. Договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання своїх зобов'язань кожною із сторін. Ціни на витратні матеріали, вказані в Договорі, дійсні протягом ІІІ кварталу 2011 року.

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частин першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, від 08.08.2011 року податкову, прибуткову та видаткову накладні №6, № п-00004432 та №6, відповідно, платіжне доручення № 7070 від 08.08.2011року, яким ним Приватному підприємству «Майклод-Юг» сплачено за товар грошові кошти.

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Майклод-Юг» (код за ЄДРПОУ 37157536) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО-ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ» (код за ЄДРПОУ 35611221) за серпень 2011 року» від 06 листопада 2012 року № 342/22-200/37157536, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 94-99), в якому зазначено, що звіркою не підтверджено реальності здійснення господарських операцій тому, як діяльність Приватного підприємства «Майклод-Юг» спрямовано на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди третіми особами, тому наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ у контрагентів-покупців не виникають, крім того, Приватне підприємство «Майклод-Юг» за податковою адресою не знаходиться, відсутні необхідні умови для досягнення економічної вигоди у вигляді прибутку, ним не надано пояснень та документального підтвердження з питання здійснення фінансово - господарської діяльності за серпень 2011 року, неможливо встановити факт реального здійснення ним господарських операцій з контрагентами - постачальниками і покупцями та прослідкувати рух товару від продавця до покупця.

Проте, Відповідачем не доведено безтоварності укладених Приватним підприємством «Майклод-Юг» з його контрагентами правочинів та не надано відповідних судових рішень, якими укладені між ними договори визнано недійсними.

Відповідачем будь-яких доказів, які б спростовували вищезазначене до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в Акті та апеляційній скарзі на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентом, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договору недійсним, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом та/або його посадовими особами.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо), що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11. Проте, Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-які докази на підтвердження зазначеного не надано.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарської операції є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано, а саме, не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентом послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договору між Позивачем і контрагентом спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано оскаржувані податкові повідомлення-рішення форм «Р», «В1» протиправними та їх скасовано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 08.05.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.