Ухвала

від 12.05.2014 по справі 822/335/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/335/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників:

позивача: Якушевського С.В.

відповідача: Яцюк Н.В.

третьої особи: Загуровського О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро", третя особа на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Енселко Агро" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в особі Старокостянтинівського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Енселко Агро", за результатами якої складений акт від 09.09.2013 року №182/2201/37083810. На підставі висновків вказаного акту перевірки 30.09.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0005872201. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача і третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Представник позивача дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Енселко Агро" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по проведених фінансово-господарських операціях із ТОВ "СТІОМІ-Холдінг"та ТОВ "Кернер-Трейд" за період з 01.01.2012 року по 01.07.2013 року, про що складений акт від 09.09.2013 року №182/2201/37083810.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем 30.09.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення: форми "Р" №0005872201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 14466,00 грн., в тому числі: 9644,00 грн., - за основним платежем та 4822,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) через встановлені перевіркою порушення вимог п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.10, 201.15 ст.201 ПК України. За наслідками адміністративного оскарження скарги товариства були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем віднесено до витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування за липень 2012 року та жовтень 2012 року вартість паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) по господарських операціях щодо придбання дизельного палива у ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" (код ЄДРПОУ: 32827667) в загальній сумі 57862,64 грн., в т.ч. ПДВ 9643,81 грн.

В ході перевірки податковим органом виявлено, що ТОВ "Енселко Агро" завищено суму податкового кредиту (за липень 2012 року - 6731,00 грн., за жовтень 2012 року - 2913,00 грн., а разом - 9644, 00 грн.), сформованого по господарських операціях з придбання дизельного пального у ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" на суму 57862,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 9643,81 грн.). Податковий кредит у зазначеній сумі не визнаний відповідачем з тієї причини, що під час проведення перевірки йому не було надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт). На думку податкового органу, ТОВ "Енселко Агро" в липні та в жовтні 2012 року віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 9644,00 грн., по господарській операції з придбання у ТОВ "Стіомі -Холдінг" товару (дизильного пального) загальною вартістю 57862,64 грн., що фактично не здійснювалась та не мала на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Стіомі-Холдінг" (Постачальник) та ТОВ "Енселко Агро" (Покупець) укладені договори поставки нафтопродуктів : №28/04/СТІ від 28.04.2012 року та №240414 від 01.09.2012 року. Згідно даних договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти в кількості і асортименті, що передбачені в додатках до даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору. Специфікаціями до договорів передбачено перелік нафтопродуктів в тому числі дизельне пальне.

На підтвердження виконання зобов`язань по договорам поставки №28/04/СТІ від 28.04.2012 року та №240414 від 01.09.2012 року позивачем надано суду видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, витяг з журналу обліку довіреностей, копії довіреностей на отримання дизельного пального, заправочні відомості, лімітно-забірні карти.

Крім того, на підтвердження необхідності придбання дизельного пального позивачем надані суду свідоцтва про реєстрацію тракторів, договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки.

На підтвердження використання придбаного дизельного пального у ТОВ "Стіомі -Холдінг" позивачем надані суду договір на виконання сільськогосподарських робіт №28/04/СТІ від 28.04.2012 року, укладеного між ТОВ"Енселко Агро" та ТОВ"Стіомі -Холдінг", акти виконаних робіт, шляхові листи тракторів, заправочні відомості.

Крім того, у ході судового розгляду встановлено, що ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" на момент укладення договорів поставки нафтопродуктів та виконання сільськогосподарських робіт, був зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.02.2014 року та платником податку на додану вартість.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорядженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. основних необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари послуги) на вимогу їх отримувача.

Наявність у позивача податкових накладних в сукупності з іншими первинними бухгалтерськими документами, підтверджуючими фактичне здійснення операцій з придбання дизельного пального у ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" на суму 57862,64 грн., свідчить про законне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за вказаними операціями.

За п.209.1 ст.209 ПК України, 209.1. резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.209.6 ст.209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За встановлених обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується із тим, що підстави для визначення позивача порушником податкового законодавства, позбавлення його податкового кредиту і застосування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2013 року №0005872201 відсутні, тому вказане рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 травня 2014 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.