Вирок

від 15.05.2014 по справі 407/936/14-к

АНТРАЦИТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 407/936/14-к

1-кп/407/199/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю сторони кримінального провадження: обвинуваченого

ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит

кримінальне провадження № 12014130420000107 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у

Камянка Житомирського району Житомирської області, громадянина України,

не одруженого, який має малолітню дитину - сина

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з освітою 8 класів, який не працює, є

інвалідом 3 групи загального захворювання, раніше не засудженого, який по

реєстраційному обліку не значиться, фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Угода про визнання винуватості досягнута після закінчення досудового провадження.

Відповідно до обвинувального акта від 24.02.2014 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, з наступних підстав.

У другій декаді лютого 2014 року вранці, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, приблизно о 12 годині, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на березі водоймища, яке розташовано в околиці с. Кошари на землях Антрацитівського району, знайшов ніж, який є холодною зброєю, який поклав у кишеню своєї куртки та носив його при собі, використовуючи для побутових потреб.

18.02.2014 року о 12 годині, маючи при собі холодну зброю у вигляді ножа, знаходячись біля магазину ПП « Тавлуй», що розташований за адресою: Луганська область, Антрацитівський район, с. Леськіне, вул. Піонерська, 30 був затриманий співробітниками Антрацитівського РВ ГУМВС України в Луганській області..

Під час особистого огляду обвинуваченого ОСОБА_4 , у кишені його куртки був виявлений та вилучений ніж.

Згідно з висновком експертизи холодної зброї № 192/53 від 19.02.2014 року ніж, виявлений та вилучений 18.02.2014 року у ОСОБА_4 , є холодною зброєю колюче ріжучої дії.

Даний ніж виготовлений саморобним способом за типом мисливських ножів загального призначення.

07.03.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором прокуратури Антрацитівського району Луганської області ОСОБА_3 була укладена угода про визнання ОСОБА_4 винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468,469,470 472 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор прокуратури Антрацитівського району Луганської області ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді одного року позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

У підготовчому судовому засіданні прокурор прокуратури Антрацитівського району ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_4 , беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст. 476 КПК України.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_4 у вигляді одного року позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні в якому бере участь потерпілий не допускається.

Потерпілий у вказаній справі відсутній.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, тобто у носінні холодної зброї без відповідного дозволу.

Згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам.

При цьому з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 подана заява про застосування до нього Закону України Про амністію у 2014 році від 08.04.2014 року .

Вирішуючи вказану заяву ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України Про амністію у 2014 році від 08.04.2014 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК

Украины, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей- інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Станом на час набрання законної сили 08.04.2014 року Закону України

Про амністію у 2014 році від 08.04.2014 року обвинувачений ОСОБА_4 :

- скоїв умисній злочин, якій не є тяжким;

- має малолітню дитину сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження якого останній значиться батьком, та щодо якого він не позбавлений батьківських прав;

- стосовно нього протягом останніх десяти років не було застосовано амністію, а тому він є суб`єктом даного Закону України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально.

Установивши в стадії судового розгляду кримінального справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням обвинуваченого від відбуття покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України, зокрема, речові докази:

- ніж, вилучений 18.02.2014 року у обвинуваченого ОСОБА_4 , який знаходиться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в Луганській області, суд вважає необхідним передати до УМЗ ГУМВС України в Луганській області. ( а.с. 50)

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118- 124 КПК України, зокрема, процесуальні витрати за проведення експертизи холодної зброї № 192/53 від 19.02.2014 року в сумі 244 гр. 50 коп., суд вважає на необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, згідно ч.2 ст.124 КПК України. ( а.с. 19)

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 314,373,374,394,472,474 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Угоду про визнання винуватості, укладену 07.03.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором прокуратури Антрацитівського району Луганської області ОСОБА_3 затвердити.

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні Кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 1 ( один) рік.

На підставі ст. 76 п.п.2,3,4 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.2 ст. 263 КК України внаслідок акту амністії, а провадження по справі закрити.

Речові докази:

- ніж, вилучений 18.02.2014 року у обвинуваченого ОСОБА_4 , який знаходиться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в Луганській області передати до УМЗ ГУМВС України в Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31114115700010, МФО 804013, ОКПО № 37983403) судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 192/53 від 19.02.2014 року в сумі 244 гр. 50 коп.. ( двісті сорок чотири гр. 50 коп.)

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду ОСОБА_1