Рішення

від 15.05.2014 по справі 523/2128/14-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2128/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Бузовського В.В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства «Торг-Сервіс» про стягнення боргу за договором позики, -

установив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути на його користь з відповідача суму боргу за договором позики в розмірі 17 467,61 гривень з урахуванням індексу інфляції в розмірі 238,91 грн та 3% річних в сумі 212,70 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що 13.06.2013 року, між ним та відповідачем укладено договір позики на суму 17 016,00 грн. На підтвердження укладання договору позики відповідачем було складено відповідний договір про отримання суми коштів, які були зараховані на рахунок відповідача, що підтверджено приходним касовим ордером. Порядок, строки повернення, оплата за користування позикою були обумовлені договором та зазначені в ньому. Разом з тим відповідач, у встановлений договором час, а саме 01.09.2013р., кошти не повернув, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився про місце та час його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с. 30). Заяву заступника директора Підприємства «Торг-Сервіс» Домашева В.В., (а.с. 34), суд до уваги не приймає, оскільки аналогічна заява подавалася в минуле судове засідання (а.с. 17) та була прийнята судом до уваги і підставою для відкладення розгляду справи, а відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Отже, з наведеної норми законодавства вбачається, що причина повторної неявки відповідача значення не має.

Суд ухвалює заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, про що не заперечував в судовому засіданні представник позивача.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що між ОСОБА_1, як позикодавцем з одного боку та Підприємством «Торг-Сервіс» в особі директора Сусорової Лариси Анатоліївни, як позичальником з іншого боку, було укладено договір позики №01/2013 відповідно до якого ОСОБА_1, передав а Підприємство «Торг-Сервіс» отримав позику в розмірі 17 016,00 грн., (а.с. 5) На підтвердження отримання коштів за договором, позикодавцеві було видано приходний касовий ордер (а.с. 6). Відповідно до умов договору позики, які зазначені письмово, позичальник взяв на себе зобов'язання повернути позику до 01.09.2013р. До теперішнього часу позичальник кошти не повернув та ухиляється від виконання грошового зобов'язання.

За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка.

Статтею 625 ЦК України, встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 243,60 грн.

На підставі ст. 625, 1047, 1048 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 64, 88, 212-215, 224-227 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Підприємства «Торг-Сервіс» про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Підприємства «Торг-Сервіс» код ЄДРПОУ 31379563 р/х 2600214251, р/х 26004201691 в ПАТ «МАРФІН БАНК» МФО 328168 на користь ОСОБА_1 ІН НОМЕР_2 суму боргу за договором позики від 13 червня 2013 року в сумі 17 467 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 61 коп., в тому числі: сума позики - 17 016,00 грн.; індекс інфляції - 238,91 грн.; три проценти річних - 212,70 грн.

Стягнути з Підприємства «Торг-Сервіс» код ЄДРПОУ 31379563 р/х НОМЕР_1, р/х 26004201691 в ПАТ «МАРФІН БАНК» МФО 328168 на користь ОСОБА_1 ІН НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: