Ухвала

від 06.05.2014 по справі 820/1318/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р.Справа № 820/1318/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Мельник М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. по справі № 820/1318/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певн дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягали у внесенні змін до Інформаційних автоматизованих систем Міністерства доходів та зборів України щодо зменшення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) на суму 179926 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень) та зменшення податкових зобов'язань на суму 190236 грн. (сто дев'яносто тисяч двісті тридцять шість гривень) за вересень - листопад 2013 року, які були внесені на підставі Акту №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року.

Зобов'язано Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити у Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) за вересень - листопад 2013 року, яка була змінена Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на піставі висновків Акту №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (63002, Харківська обл., Валківський район, м. Валки, вул. 1 травня, буд. 66А, код 37948272) судовий збір у розмірі 48,72 грн. (сорок вісім гривень сімдесят дві копійки).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 71.1 ст. 71, п.п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14, ст. 74 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Витягу від 15.05.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) зареєстроване як юридична особа 07.05.2013 року; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 63002, Харківська обл., Валківський район, м. Валки, вул. 1 травня, буд. 66А.

Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200128341 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.07.2013 року (а.с.46).

Фахівцями Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств ТОВ «Кондор-38» за період з 08.05.2013р.- 01.12.2013р., за результатами якої складено Акт №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 р. (а.с.11-37)

Відповідачем в Акті №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 р. зазначено наступне: 1.Господарська діяльність ТОВ «Кондор - 38» за вересень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013 р. має ознаки нереальності здійснення; 2. Позивачем порушено ст.185 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого платником завищено податкові зобов'язання на суму 190236 грн, в тому числі за вересень 2013 року 53492 грн., за жовтень 2013 року 61387 грн. , за листопад 2013 року 75357 грн.; 3. Позивачем порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого платником завищено податковий кредит на суму 179926 грн, в тому числі за вересень 2013 року в сумі 50341 грн., за жовтень 2013 в сумі 58176 грн., за листопад 2013 року в сумі 71409 грн.; 4. Позивачем порушено п.п. б) п. 176.2 ст. 176 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року №2755, в податковому розрахунку форми №1 ДФ за 3 квартал 2013 року не відображені доходи отримані суб'єктом господарської діяльності (ознака доходу 157), який проводив взаємодії з підприємством (а.с.36).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних дій щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в інформаційних системах Міністерства доходів та зборів України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.1 вказаної статті, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Дії відповідача, що підлягають оскарженню позивачем, суд оцінює з точки зору того, чи призвели ці дії до порушення законних прав та інтересів позивача, враховуючи законодавчо визначені завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах полягає у настанні для позивача негативних наслідків, спричинених діями відповідача, а саме: коригуванням в Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" шляхом анулювання показників податкової звітності позивача, що позбавляє його права на використання задекларованого ним податкового кредиту у подальшій господарській діяльності.

Обґрунтовуючи настання негативних наслідків внаслідок коригування відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, позивачем зазначено, що, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму, а тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

На підтвердження вказаних обставин представником позивача надано копію письмової відповіді (на запит позивача №1/02 від 26.02.2014 року) від 03.03.2014 року №/ЗПІ/20-20-22-19 на офіційному бланку за підписом начальника податкового органу.

Вказаними листом відповідач повідомив позивача про те, що результат перевірки ТОВ "КОНДОР-38", оформлений Актом №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року, відображений шляхом зменшення податкового кредиту на суму 179926 грн. та податкових зобов'язань на суму 190236 грн.(а.с.123).

Представником відповідача надано довідку без номера та дати про надання інформації за підписом начальника податкового органу, засвідченим гербовою печаткою, у якій зазначено, що дані податкової звітності позивача (самостійно задекларовані ТОВ "КОНДОР-38" в податкових деклараціях) відповідачем не змінювались, проте у підсистемі "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" відображені дані про проведення Нововодолазькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені Актом №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року (а.с.131).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволення вимог позивача про визнання неправомірними дій Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягали у зменшенні податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) на суму 179926 грн. та у зменшенні податкових зобов'язань на суму 190236 грн. за результатами перевірки, оформленої Актом №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року не може вважатися способом відновлення порушеного (на думку позивача) права платника податків, оскільки наявність таких обставин як фактичне проведення перевірки, складання акту перевірки та внесення на його підставі коригувань до інформаційних автоматизованих систем відповідача стає предметом розгляду лише при вирішенні питання про наявність або відсутність факту порушення права платника.

У зв'язку з чим, саме коригування в Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ "КОНДОР-38" шляхом анулювання показників податкової звітності позивача має для позивача юридичні наслідки, оскільки позбавляє його права на використання задекларованого ним податкового кредиту у подальшій господарській діяльності, тому належним способом захисту права позивача у цьому випадку є визнання неправомірними дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягали у внесенні змін до Інформаційних автоматизованих систем Міністерства доходів та зборів України щодо зменшення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) на суму 179926 грн. та зменшення податкових зобов'язань на суму 190236 грн. за вересень - листопад 2013 року, які були внесені на підставі Акту №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року.

Колегія суддів зазначає, що дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого контролюючим органом може бути прийняте відповідне рішення.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та у подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка висновків, викладених у акті перевірки надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

За таких обставин колегія суддів погоджується звисновком суду першої інстанції, що дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо зменшення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) на суму 179926 грн. та зменшення податкових зобов'язань на суму 190236 грн. за результатами перевірки, оформленої Актом №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року такими, що вчинені відповідачем на виконання своїх повноважень, передбачених податковим законодавством, які не мають для позивача юридичних наслідків, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягали у внесенні змін до Інформаційних автоматизованих систем Міністерства доходів та зборів України щодо зменшення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) на суму 179926 грн. та зменшення податкових зобов'язань на суму 190236 грн. за вересень - листопад 2013 року, які були внесені на підставі Акту №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року та зобов'язання відповідача відновити у Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) за вересень - листопад 2013 року, яка була змінена Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі висновків Акту №1/20-20-22-08/37948272 від 09.01.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не внесено зміни до звітності платника податків, поряд з чим останнім зазначено, що результати перевірки позивача відображені ним шляхом зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань останнього.

Приписами ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою вказаної статті регламентовано обов'язок суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому ні у своїх запереченнях на позов, ані в апеляційній скарзі представник відповідача не спростував твердження позивача та не довів суду ту обставину, що анулювання податкового кредиту за результатами перевірки не позбавляє позивача права на використання його у подальшій господарській діяльності, а, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.

Крім того, відповідачем не надано до суду будь - якого правового обґрунтування відображення ним результатів перевірки у автоматизованій системі шляхом зменшення позивачеві податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідач, наполягаючи на правомірності своїх дій, посилається на те, що податкова інформація опрацьовується ним за допомогою ІАІС "Податковий блок", введеною в експлуатацію з 01.01.2013 року Наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197. Проте вказаний нормативний документ представником відповідача до суду не надано з посиланням на те, що він є документом для службового використання.

Вказаний наказ не розміщено у інформаційній базі "Ліга:закон", на офіційному сайті Міністерства доходів та зборів України та на офіційному порталі Верховної Ради України.

Отже, вказаний документ не може бути застосований судом для врегулювання спірних правовідносин, оскільки є таким, що має застосовуватись лише податковим органом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних дій щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в інформаційних системах Міністерства доходів та зборів України.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п. 71.1 ст. 71, п.п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14, ст. 74 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. по справі № 820/1318/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.05.2014 р.