Постанова

від 14.05.2014 по справі 805/4193/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 р. Справа №805/4193/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Козаченка А.В.

при секретарі Широбокові І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Горлівський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до нього за сприянням у працевлаштуванні звернувся відповідач. За особистою заявою ОСОБА_1 22.01.2013р. йому був наданий статус безробітного та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Також позивач повідомив, що ним проведено розслідування страхового випадку, за результатами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДОНБАСЗАЛІЗОБЕТОНБУД» з 05.11.2012р. по 01.04.2013р. та йому був нарахований дохід в розмірі 5097,27грн., про що відповідач не повідомив Горлівський МЦЗ, чим порушив вимоги п.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 22.01.2013р. по 26.05.2013р. є незаконним.

Після отримання претензії № 01/6898 відповідач сплатив 1200грн., натомість решта боргу в розмірі 2402,19грн. не відшкодована.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача частину витрат за надані соціальні послуги в розмірі 2 402, 19грн.

Представник позивача до судового засідання не з*явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач до судового засідання не з*явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяв щодо відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 22.01.2013 року звернувся до позивача з заявою (а.с. 10) щодо вирішення питання про його працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Згідно персональної картки №050713012200019 (а.с. 8-9), відповідач зазначений як безробітний, звільнений з останнього місця роботи 17.01.2013 року, з 22.01.2013 року відповідач отримав статус безробітного.

За період перебування відповідача на обліку в Горлівському МЦЗ, у якості допомоги по безробіттю ОСОБА_1 було перераховано 3602, 19грн. (а.с. 15).

Актом від 05.12.2013 року №242 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (а.с. 17) встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДОНБАСЗАЛІЗОБЕТОНБУД» з 05.11.2012р. по 01.04.2013р. та йому був нарахований дохід в розмірі 5097,27грн., про що відповідач не повідомив Горлівський МЦЗ, чим порушив вимоги п.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

09.12.2013р. ОСОБА_1 був ознайомлений з вищевказаним актом, про що свідчить відповідний підпис.

Як вбачається з витягу від 29.05.2013р. (а.с. 12), наказом від 27.05.2013р. НТ № 130527 було припинено виплату допомоги по безробіттю.

Після отримання претензії від 19.12.2013р. (а.с. 6), відповідачем у добровільному порядку було сплачено 1200,00грн. (а.с 16), решта заборгованості в розмірі 2402,19грн. на час розгляду справи не відшкодована.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України 05.07.2012р. N 5067-VI "Про зайнятість населення", встановлено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Таким чином, на момент надання статусу безробітного, а саме 22.01.2013р. відповідач відносився до зайнятого населення у зв'язку із виконанням певних трудових обов*язків на ПрАТ «ДОНБАСЗАЛІЗОБЕТОНБУД».

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно частини 3 ст.36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст.34 зазначеного Закону передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, здійснюється згідно "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/1624.

Також, суд зазначає, що у відповідності до п.7 та п.8 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", через неповернення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю у встановлений строк - 15 календарних днів, стягнення цих коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Статтею 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, частина суми виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю за період з 22.01.2013р. по 26.05.2013р., що є невідшкодованою, підлягає стягненню на підставі ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" через порушення відповідачем ч.2 ст.36 цього Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 242-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Горлівського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 84627, ІНН НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк -ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986) витрати в сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 19 (дев*ятнадцять) коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.