Рішення

від 12.05.2014 по справі 911/880/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р. Справа № 911/880/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт» лтд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Купрум ТД» про стягнення 8 948, 44 грн. за участю представників:

позивача:Марченко А.В. відповідача:не з'явився

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 8 948, 44 грн. заборгованості за договором поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу) від 01.01.2014 р, з яких: 8 865, 96 грн. - основного боргу, 67, 02 грн. - пені та 15, 46 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.04.2014 р.

До господарського суду Київської області від позивача на виконання ухвали суду від 19.03.2014 р. надійшло клопотання б/н від 04.04.2014 р. (вх. № 6172/14 від 04.04.2014 р.) про долучення до матеріалів справи доданих документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2014 р. відкладено розгляд справи на 12.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

12.05.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 12.05.2014 р. (вх. № 8621/14 від 12.05.2014 р.) про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ, відповідно до якого відбулась зміна місцезнаходження відповідача з адреси: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця В.Чайки, будинок 8 на адресу: 65078, Одеська область, місто Одеса, Малиновський район, вул. Гайдара, будинок 13.

Оскільки справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, то в силу ч. 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, відтак суд прийшов до висновку про продовження розгляду справи № 911/880/14 по суті.

Присутній у судовому засіданні 12.05.2014 р. представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи ухвалами суду від 19.03.2014 р. та від 07.04.2014 р., у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.05.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2014 р. між сторонами укладено договір поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти і оплатити відповідно до умов даного договору погоджену сторонами продукцію (надалі - товар).

Відповідно до п. 1.2 договору загальна кількість товарів, асортимент, номенклатура, що підлягають поставці за договором на кожну партію товару, визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що право власності на поставлені товари, ризики випадкової загибелі товару переходять до відповідача в момент отримання товару від позивача за видатковою накладною.

Згідно з п.п. 2.2.1 договору позивач у відповідності до даного договору має право вимагати від відповідача чіткого дотримання умов даного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач у відповідності до даного договору зобов'язується: своєчасно та у повному обсязі сплатити вартість товару відповідно до умов даного договору; протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару оплатити вартість товару в порядку, встановленому цим договором.

Пунктом 3.2 договору визначено, що не пізніше 2-ох днів з моменту отримання замовлення відповідача позивач направляє на його адресу рахунок-фактуру, в якому вказується перелік замовленого відповідачем товару, що є в наявності у позивача, його кількість та ціна.

Згідно з п. 3.3 договору не пізніше терміну, вказаного в п. 2.3.2 відповідач сплачує на користь позивача суму коштів, вказану в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.4 договору поставки розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в установі банку.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах та у відповідності до вимог Інкотермс 2010. Транспортування здійснюється силами та за рахунок позивача, так і по домовленості сторін силами та за рахунок відповідача.

Згідно з п. 4.3 договору підставою для приймання товару відповідачем є відповідність поставки згідно рахунку-фактури та видаткової накладної. Приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідачем в порядку, передбаченому договором, а у випадках, не врегульованих в договорі, сторони керуються Інструкціями № П-6 від 15.06.1965 г. і № П-7 від 25.04.1966 г.

Відповідно до п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством України та даним договором.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати, які обумовлені п. 2.3.2 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочки.

Згідно з п. 6.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2014 року.

На виконання вимог договору поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу) від 01.01.2014 р. позивач по рахунку-фактурі № КРС-0001189 від 12.02.2014 р. та видатковій накладній № КРС-0000986 від 13.02.2014 р. на суму 1 986, 12 грн. і по рахунку-фактурі № КРС-0001277 від 14.02.2014 р. та видатковій накладній № КРС-0001049 від 17.02.2014 р. на суму 6 879, 84 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 8 865, 96 грн., а відповідач відповідно до довіреностей № 213 від 13.02.2014 р. та № 218 від 17.02.2014 р. даний товар отримав.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними рахунками-фактурами та видатковими накладними не розрахувався, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язання за договором поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу) від 01.01.2014 р. суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач передав товар на виконання умов договору поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу) від 01.01.2014 р., строк оплати відповідно до договору настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 865, 96 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар в строк встановлений договором, позивач відповідно до п.5.2 договору поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу) від 01.01.2014 р. просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за період з 21.02.2014 р. по 17.03.2014 р., яка складає 67, 02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені, що складає 67, 02 грн., є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми за період з 25.02.2014 р. по 17.03.2014 р. у розмірі 15, 46 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних від простроченої суми, що складає 15, 46 грн., є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 948, 44 грн. заборгованості за договором поставки № 8 (на умовах відстрочення платежу) від 01.01.2014 р., з яких: 8 865, 96 грн. - основного боргу, 67,02 грн. - пені та 15, 46 грн. - 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт» лтд» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Купрум ТД» (65078, Одеська область, місто Одеса, Малиновський район, вулиця Гайдара, будинок 13, ідентифікаційний код - 37074811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт» лтд» (03067, місто Київ, вулиця Машинобудівна, будинок 42, ідентифікаційний код - 35572113) 8 865 (вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 96 коп. - основного боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 02 коп. - пені, 15 (п'ятнадцять) грн. 46 коп. - 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 14.05.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак