Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/5962/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5962/14 12.05.14 За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного

комітету України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус - Плюс"

Про стягнення штрафу 68 000,00 грн. та пені 68 000,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Клюсова Т.М. - представник (дов. № 13 від 13.03.2014 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус - Плюс» про стягнення 68 000,00 грн. штрафу та 28 560, 00 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2013 р. № 71/02-П у справі № 86-02/07.13 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргус - Плюс» накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн. за вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результаті торгів.

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного Рішення за вчинення порушення, передбаченого п. 1 резолютивної частини Рішення, на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

Відповідач штраф в розмірі 68 000,00 грн. у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача крім штрафу у розмірі 68 000,00 грн., ще і пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі 28 560, 00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.14 р. порушено провадження у справі № 910/5962/14, та призначено справу до розгляду на 22.04.2014 р.

Представник відповідача в судове засідання 22.04.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

18.04.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача додаткові документи по справі, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути, окрім штрафу у розмірі 68 000, 00 грн., пеню у розмірі 51 000, 00 грн.

Розглянувши у судовому засіданні 22.04.2014 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

Водночас суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 12.05.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 12.05.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/5962/14 від 04.04.2014 р., а також з ухвалою суду від 22.04.2014 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал 61), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як ухвала суду від 22.04.2014 р., вручені відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 22.04.2014 р. та 12.05.2014 р від останнього до суду не надходило, вимог ухвал суду відповідачем не виконано, зокрема відзив не подано.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

08.05.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути, окрім штрафу у розмірі 68 000, 00 грн., пеню у розмірі 68 000, 00 грн.

Розглянувши у судовому засіданні 12.05.2014 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 12.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2013 р. № 71/02-П у справі № 86-02/07.13 «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення) визнано, що ТОВ «Аргус-Плюс», вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідно до п.2. резолютивної частини Рішення, на ТОВ «Аргус-Плюс було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Зміст резолютивної частини Рішення від 28.11.2013 р. № 71/02-П було опубліковано у газеті «Хрещатик» від 25.12.2013 р., що наявна у матеріалах справи.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми штрафу з ТОВ «Аргус-Плюс».

Крім суми штрафу позивач нарахував за період з 04.03.2014 р. по 12.05.2014 р. пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 71 400, 00 грн., враховуючи заяви про збільшення розміру позовних вимог, що прийняті судом до розгляду. Враховуючи вимоги частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ, позивач просить стягнути пеню в розмірі 68 000 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 56 Закону, у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Судом встановлено, що Рішення було опубліковано у газеті «Хрещатик» від 25.12.2013 р, а тому враховуючи приписи ч. 1 ст. 56 Закону, Рішення вважається врученим ТОВ «Аргус-Плюс» через 10 днів з моменту оприлюднення (опублікування), тобто 04.01.2014 р.

Так, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 04.03.2014 р.

Згідно ч. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення відповідно документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 68 000,00 грн. за період з 04.03.2014 р. по 12.05.2014 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що першим днем нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням, є 05.03.2014 р., оскільки 04.03.2014 р. є останнім днем в межах двомісячного строку з моменту вручення Рішення, що передбачений чинним законодавством для оплати штрафу, накладеного таким рішенням, а тому пеня за 04.03.2014 р. не нараховується.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Так, сума штрафу, накладеного Рішенням від 28.11.2013 р. № 71/02-П, складає 68 000,00 грн. Розмір пені за один день складає 1020,00 грн. (68 000,00 х 1,5 %= 1020,00 грн.)

За період з 05.03.2013 р. по 12.05.2014 р. прострочено 69 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 70 380, 00 грн.

Водночас за змістом частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 68 000,00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням від 28.11.2013 р. № 71/02-П, складає 68 000,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 68 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за проведеним судом власним розрахунком.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус-Плюс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 61, код ЄДРПОУ 34429145) до загального фонду Державного бюджету на рахунок територіального органу Державного казначейства за місцем знаходження платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106 штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус-Плюс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 61, код ЄДРПОУ 34429145) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 16.05.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева