Рішення

від 14.05.2014 по справі 904/2340/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.14р. Справа № 904/2340/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Димитров, Донецька область

до Приватного підприємства "Агро-Трейд-Компанія", м. Першотравенськ, Дніпропетровська область

про стягнення 21 693,63 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, доручення б/н від 05.05.2014р.

ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.05.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Агро-Трейд-Компанія" (далі - відповідач) про стягнення 8155,50 грн. - заборгованості, 13538,13 грн. - штрафу та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди автомобіля б/н від 30.12.2013 р. року, в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2014 р., від 24.04.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шахтарська, буд. 8) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "Агро-Трейд-Компанія" (орендар) укладено Договір оренди автомобілю (далі - Договір), за умовами якого п. 1.1 орендодавець зобов'язується надати орендарю майно у тимчасове користування зі своїми водійськими послугами, зазначені в п. 1.2 діючого договору, а орендар зобов'язується виплачувати орендну плату.

Згідно п. 1.2 Договору орендодавець зобов'язується передати орендарю у тимчасове користування зі своїми водійськими послугами наступне майно: а) Вантажний автомобіль "КАМАЗ 5410" держ. номер НОМЕР_1 та р/р держ. номер НОМЕР_2 надалі - Майно.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору орендодавець зобов'язаний виконати роботу по плану орендаря. На підставі виконаних робіт, один раз в 10 днів, складається акт виконаних робіт та звірки розрахунків.

Пунктом 3.21 Договору передбачено, що оплата здійснюється по безрахунковому рахунку за кожні 10 днів оренди автотранспорту та протягом 10 банківських днів або готівковими, шляхом зарахування на картку, відповідно наданих актів виконаних робіт.

09.10.2013 р. між позивачем та відповідачем підписано акт виконаних робіт та звірки розрахунків № 1 яким відповідач підтвердив існуючу заборгованість у сумі 8155,50 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8155,50 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.12.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про оплату існуючої заборгованості, яка залишена останнім без розгляду.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 8155,50 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, а обставини на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно до п. 4.4. Договору у разі несплати оренди за договором орендар піддається штрафними санкціями у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт відповідачу нарахований штраф у розмірі 13 538, 13 грн. (за період з 23.10.2013 р. по 07.04.2014 р.).

Суд вважає вимоги щодо стягнення штрафу є безпідставними і необґрунтованими та оцінює п. 4.4. Договору як стягнення пені, однак не як штрафу, оскільки пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. А тому суд здійснює перерахування як пені за період 23.10.2013 р. по 07.04.2014 р., що складає 482,17 грн., яка і підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню у сумі 8155,50 грн. - заборгованості, 482,17 грн. - пені, в решті суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у сумі 727,44 грн.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Трейд-Компанія" (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шахтарська, буд. 8, код ЄДРПОУ 36517348) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85321, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 8155,50 грн. (вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 50 коп.) - заборгованості, 482,17 грн. (чотириста вісімдесят грн. 17 коп.) - пені, 727,44 грн. (сімсот двадцять сім грн. 44 коп. ) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "15" травня 2014р.