ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7115/14 14.05.14 За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва
до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва
про стягнення 48 297,77 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
Від позивача Уманська О.В. за довіреністю від 13.01.2014
Від відповідача Рудик Н.А. за довіреністю від 13.05.2014
В судовому засіданні 14.05.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва (відповідач) заборгованості в розмірі 48 297,77 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/7115/14, розгляд справи призначено на 14.05.2014.
В судове засідання призначене на 14.05.2014 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач є виконавцем комунальних послуг в Деснянському районі міста Києва відповідно до п. 5 рішення Деснянської районної в місті Києві ради від 10.09.2009 року № 28.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, статтею 13 зазначеного Закону класифіковано житлово- комунальні послуги за призначенням, відповідно до якого житлово- комунальні послуги поділяються, зокрема, і на комунальні, до яких відноситься централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
Статтею 1 вищезазначеного Закону України визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за житлово- комунальні послуги.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Так, пунктом 18 зазначених Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З 01.11.2011 в будівлі, що закріплено за КП «Житлорембудсервіс» на праві господарського відання відповідно до розпоряджень Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2002 № 581 та від 29.03.2012 № 151, за адресою: м. Київ вул. Милославська, 33-а відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», займає приміщення площею 149,60 м , яке використовується відповідачем під розміщення амбулаторії лікарів загальної практики - сімейної медицини.
Разом з тим, судом встановлено, що починаючи з листопада 2011 року відповідач взагалі не сплачує за отримані комунальні послуги, внаслідок чого станом на 31.03.2014 у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 48 297,77 грн.
Крім того, між відповідачем та позивачем було проведено звіряння нарахувань за листопад - грудень 2011, 2012, 2013 та січень - лютий 2014 роки та підписано акти звіряння за вказаними періодами без жодних з зузажень та приміток щодо нарахувань та існуючого боргу.
Так, в зв'язку з існуючим боргом відповідачем на адресу позивача було надано Гарантійний лист, в якому відповідач в повному обсязі визнав борг перед позивачем, який станом на 28.02.2014 складав 45 981,23 грн., та гарантував його погасити.
Разом з тим, станом на 31.03.2014 року борг відповідача перед позивачем не погашений та надалі продовжує накопичуватися, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду за примусовим стягненням існуючого боргу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положеннями частин 1, 2, 3 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Відповідно до приписів статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, серед іншого:
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вже було зазначено вище, відповідно до приписів статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст/зафіксований в одному або кількох документах, наприклад, у листах, та підписаний стороною.
Так, КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» своїм листом в повному обсязі визнав борг перед позивачем та гарантував його погасити.
Відповідно до норм статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги по нежилому приміщенню Товариства з обмеженою відповідальністю "Елістон Капітал" за адресою: вул. Смирнова-Ласточкіна,18, м. Київ, (належним чином засвідчена копія розрахунку міститься в матеріалах справи).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 48 297,77 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 48 297,77 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Деснянського району міста Києва (02225, м. Київ, Вулиця Драйзера, будинок 19; ідентифікаційний код: 21467676) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва 02217, м .Київ, Вулиця Закревського, будинок 15; ідентифікаційний код 31776030) 48 297 (сорок вісім тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 77 коп. -основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. -суму судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 16.05.2014
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2014 |
Оприлюднено | 16.05.2014 |
Номер документу | 38694764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні