Рішення
від 06.05.2014 по справі 905/1507/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.2014 Справа № 905/1507/14

Суддя господарського суду Донецької області Риженко Т.М.

при секретарі судового засідання Куньчик К.А

розглянув матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м.Донецьк

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м.Горлівка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 55 786,64грн., неустойки у розмірі 4 086,95грн., 3% річних у сумі 1 909,59грн., інфляційних витрат у розмірі 1506,25грн.

за участю представників:

від позивача: Пастернак І.М. -за довіреністю;

від відповідача: Гордієнко Н.Я. за довіреністю;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м.Горлівка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 55 786,64грн., неустойки у розмірі 4 086,95грн., 3% річних у сумі 1 788,22грн., інфляційних витрат у розмірі 278,94грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №ГМС 382-11 від 30.06.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №ГМС 382-11 від 30.06.2011р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, податкових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.10.2013р. складає 55786,64грн., платіжних доручень на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 14, 525, 610-612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54-57, 61, 64, 66-67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотанням від 06.05.2014р. вих.№160 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення пеню у розмірі 4086,95грн., 3% річних у сумі 1909,59грн., інфляційних нарахувань у сумі 1506,25грн. та повідомив, що основна сума заборгованості Відповідачем була сплачена у повному обсязі.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у клопотанні від 06.05.2014р. вих.№160, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

06.05.2014р. Відповідачем через канцелярію суду надано:

- відзив на позовну заяву №50-2/139 від 05.05.2014р., в якому зазначає, що сплатив суму основного боргу у розмірі 55786,64грн. та просить суд: 1) у зв'язку з пропущенням позовної давності відмовити у стягненні пені у сумі 4086,95грн.; 2) не стягувати 3% річних (1788,22грн.) та інфляцію (278,94грн.) на загальну суму 2067,16грн.;

- заяву про застосування позовної давності №50-2/138 від 05.05.2014р., в якій зазначає, що строк позовної давності протягом якого Позивач мав можливість звернутися до суду за захистом свого порушеного права в частині стягнення з Відповідача пені з урахуванням скороченого строку позовної давності сплив та просить суд застосувати позовну давність, відмовити позивачу у задоволенні позову у частині стягнення пені у сумі 4086,95грн.

Представник Позивача у судове засідання 06.05.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотанням від 06.05.2014р. вих.№160 про збільшення позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання 06.05.2014р. з'явився, просить суд відмовити у стягнення пені у сумі 4086,95грн. та не стягувати 3% річних, інфляційні нарахування.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Горлівський машинобудівник» (Покупець) було укладено договір №ГМС 382-11, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати в узгоджені даним договором строки Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього узгоджену суму.

Згідно з п.1.2 договору кількість, ціна та асортимент товару встановлюється специфікаціями, які є складовими та невід'ємними частинами даного договору.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків, загальної суми договору:

- ціна товару за одиницю та за позиціями вказана у специфікаціях до договору. Загальна сума даного договору встановлюється загальною сумою усіх специфікацій, які є складовими та невід'ємними частинами даного договору (п.4.1 Договору);

- розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.2 Договору);

- порядок оплати: протягом 60 календарних днів з моменту поставки конкретної узгодженої партії товару (п.4.3 Договору);

Згідно п.5.3 договору за порушення строків оплати Покупець оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У пункті 8.2 договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання цих зобов'язань.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 455599,25грн., що підтверджується видатковими накладними №189 від 28.07.2011р. на суму 11887,28грн., №201 від 08.08.2011р. на суму 6300грн., №204 від 12.08.2011р. на суму 9870,28грн., №224 від 29.08.2011р. на суму 2862грн., №225 від 29.08.2011р. на суму 459,60грн., №232 від 01.09.2011р. на суму 41567,90грн., №233 від 01.09.2011р. на суму 12202,20грн., №275 від 06.10.2011р. на суму 7817,94грн., №276 від 06.10.2011р. на суму 34985,94грн., №299 від 20.10.2011р. на суму 2992,26грн., №301 від 20.10.2011р. на суму 9217,61грн., №304 від 20.10.2011р. на суму 20580грн., №323 від 04.11.2011р. на суму 25368,52грн., №372 від 22.12.2011р. на суму 27600,29грн., №373 від 22.12.2011р. на суму 7380,96грн., №7 від 18.01.2012р. на суму 2082,96грн., №8 від 18.01.2012р. на суму 42026,60грн., №45 від 07.02.2012р. на суму 3518,52грн., №46 від 07.02.2012р. на суму 33357,96грн., №61 від 14.02.2012р. на суму 785,86грн., №68 від 29.02.2012р. на суму 1178,42грн., №84 від 01.03.2012р. на суму 2961,24грн., №85 від 01.03.2012р. на суму 45949,61грн., №118 від 30.03.2012р. на суму 2558,93грн., №134 від 05.04.2012р. на суму 10018,98грн., №135 від 05.04.2012р. на суму 33519,35грн., №421 від 05.12.2012р. на суму 761,40грн., №422 від 05.12.2012р. на суму 55786,64грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар у розмірі 399812,61грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №ГМС 382-11 від 30.06.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 455599,25грн., Відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 399812,61грн. В результаті утворилась заборгованість у розмірі 55786,64грн., що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.10.2013р. складає 55786,64грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Виходячи з вищевикладеного заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 55786,64грн. через не оплату товару поставленого за видатковою накладною №422 від 05.12.2012р. на суму 55786,64грн.

Впродовж розгляду справи Відповідачем була сплачена сума основного боргу у розмірі 55786,64грн., що підтверджується доданими до відзиву №50-2/139 від 05.05.2014р. платіжними дорученнями №28 від 21.03.2014р. на суму 30000грн. та №42 від 04.04.2014р. на суму 25786,64грн. з призначенням платежу «Оплата за тв.пластини згідно з договором №ГМС-382-11 від 30.06.2011р.» та виписками з банку.

Позивач факт оплати основної суми заборгованості підтвердив у судовому засіданні та у клопотанні вих. №160 від 06.05.2014р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, провадження у справі в частині стягнення 55786,64грн. основного боргу, підлягає припиненню.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками Позивача загальний розмір 3% річних від суми боргу складає 1909,59грн., з яких: за період з 04.02.2013р. по 28.02.2014р. дорівнює 1788,22грн.; за період з 01.03.2014р. по 20.03.2014р. дорівнює 91,70грн.; за період з 21.03.2014р. по 03.04.2014р. з урахуванням часткової оплати на суму 30000грн. дорівнює 29,67грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки 3%річних, надані Позивачем, та періоди їх нарахування суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення 3% річних у розмірі заявленому Позивачем в сумі 1909,59грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.5.3 договору за порушення строків оплати Покупець оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте у договорі зазначено, що пеня нараховується за весь час прострочення.

Проте, статтею 256 ЦК України, встановлений строк позовної давності -строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України визначена спеціальна позовна давність, ч.1 ст. 258 ЦК України зазначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; згідно з ч.2 п.1 позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - п.3, п.4 ст.267 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності в частині стягнення пені, відповідно до ст.267 ЦК України.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.4.3 договору порядок оплати: протягом 60 календарних днів з моменту поставки конкретної узгодженої партії товару.

Як вбачається із накладної №422 від 05.12.2012р. останнім днем оплати є 03.02.2013р., тобто період прострочення з 04.02.2013р. + один рік.

Таким чином, враховуючи ч.2 п.1 ст.258 ЦК України суд встановив, що на день подання позовної заяви 06.03.2014р. про стягнення пені за накладною №422 від 05.12.2012р. закінчився строк позовної давності.

Враховуюче вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 4086,95грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За розрахунками доданими до позовної заяви та до клопотання вих. №160 від 06.05.2014р. розмір інфляційних витрат за період з 04.02.2013р. по 20.03.2014р. складає 1506,25грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування з 04.02.2013р. по 20.03.2014р., суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 1506,25грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник", м.Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 55 786,64грн., неустойки у розмірі 4 086,95грн., 3% річних у сумі 1 909,59грн., інфляційних витрат у розмірі 1506,25грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" (ЄДРПОУ 31534348, 84603, Донецька область, м.Горлівка, вул.Катеринича, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС» (ЄДРПОУ 37254296, 83096, м.Донецьк, пр. Панфілова, 78) 3% річних у сумі 1 909,59грн., інфляційні витрати у розмірі 1506,25грн., судовий збір у розмірі 1709,02грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 55786,64грн. припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 06.05.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

тел.305-67-23

надруковано примірників - 3:

1 - Господарському суду Донецької області,

1 - Позивачу,

1 - Відповідачу.

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення06.05.2014
Оприлюднено20.05.2014
Номер документу38697913
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/1507/14

Рішення від 06.05.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Т.М. Риженко

Ухвала від 01.04.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Т.М. Риженко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні