ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2014 р. Справа № 909/283/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А.,
при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент"
юр. адреса: с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422
в особі філії Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент"
Пасічнянський кар"єр нерудних копалин "Нерудник",
юр. адреса: с.Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78432
до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Промтехінвест"
юр. адреса: вул. Малицької, буд. 9 кв. 120, м. Калуш,
Івано-Франківська область,77300
про стягнення 13 581,15грн. боргу
за участю представників сторін:
від позивача: Білоус С.В.- представник, (довіреність № 01/522-02/2-1 від 21.03.14)
від відповідача: не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Промтехінвест" про стягнення 13 581,15грн. боргу.
Ухвалою суду від 26.03.14р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в засідання суду на 08.04.14р.
Ухвалами суду від 08.04.14р., та 24.04.14р. відкладався розгляд справи за клопотанням відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 13.05.14р. повторно не з'явився, проте направив клопотання ( вх.№7221/14 від 13.05.14) про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити, щодо відкладення розгляду справи заперечив.
Щодо поданого клопотання, суд зазначає наступне. Ст. 77 ГПК передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У відповідності до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (з наступними змінами і доповненнями), господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-5 ст. 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Оскільки відповідачем не було надано належних доказів, які б свідчили про неможливість заміни представника, а в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, господарський суд відмовляє в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача. Крім того, слід зазначити, що суд, згідно ст. 69 ГПК України, обмежений двохмісячним строком вирішення спору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до договору купівлі продажу №124 від 17.07.12р. відповідачу відвантажено продукцію (щебінь) на загальну суму 35 145 , 47 грн., що підтверджується видатковими накладними: РН-0003491 від 07.09.12р.; РН-0003587 від 12.09.12р.; РН-0003609 від 13.09.12р.; РН-0003792 від 20.09.12р.; РН-0003825 від 24.09.12р.; РН-0003883 від 25.09.12р.; РН-0003936 від 26.09.12р.; РН-0004060 від 01.10.12р.; РН-0004102 від 02.10.12р.; РН-0004310 від 10.10.12р.; РН-0004415 від 16.10.12р.; РН-0004433 від 17.10.12р..
Відповідно до п.2.2.,2.3 договору перехід ризиків та права власності на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику. Передача товару перевізнику підтверджується довіреностям на отримання матеріальних цінностей №62 від 07.09.12р.; №69 від 01.10.12р.
Ціни на відвантажений товар встановленні в додатку №2 до договору №124 від 17.07.12р. про продаж продукції.
Проте відвантажена продукція відповідачем частково оплачена в сумі 21000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. На час відвантаження продукції позивач мав борг перед відповідачем в сумі 564,32 грн., а тому з огляду на вищенаведене сума боргу становить 13 581,15 грн.
Позивачем на адресу відповідачу 03.06.13р. за №01/1139-02/2-1 була надіслана претензія про оплату вартості отриманого товару в семиденний строк з дня пред'явлення претензії, однак відповіді позивач не отримав.
На підставі наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних та довіреностей судом встановлено, що на виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 13 581,15 грн.
В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов'язання, вимога щодо стягнення з відповідача 13 581,15 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 610, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" Пасічнянський кар'єр нерудних копалин "Нерудник" до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Промтехінвест" про стягнення 13 581,15грн. боргу - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Промтехінвест" (юр. адреса: вул. Малицької, буд. 9 кв. 120, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300, код ЄДРПОУ 32128563) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" юр. адреса: с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422 в особі філії Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" Пасічнянський кар'єр нерудних копалин "Нерудник", (юр. адреса: с.Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78432, код ЄДРПОУ 34023214) заборгованість в сумі 13 581,15 грн. ( тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна грн. п'ятнадцять коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.
Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.05.14
Суддя Шкіндер П. А.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2014 |
Оприлюднено | 19.05.2014 |
Номер документу | 38698072 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Шкіндер П. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні