Рішення

від 13.05.2014 по справі 910/4700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4700/14 13.05.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті"

про стягнення 144 380,70 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Левченко В.І.- за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" про стягнення 144 380,70 грн.

Ухвалою від 24.03.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.04.2014 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою від 08.04.2014 р. суддя Ващенко Т.М. прийняла справу до свого провадження, розгляд призначено на 24.04.2014 р.

09.04.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 11.04.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

24.04.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

На підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 24.04.14р. відкладено розгляд справи до 13.05.14р.

Представник відповідача в судове засідання 13.05.14 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.05.2014р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-УІ від 17 вересня 2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі - позивач, постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" (надалі - відповідач, абонент) був укладений договір на постачання електричної енергії № 70853 від 08.08.2006 р.

Згідно з п. 1 Договору, Позивач постачає електричну енергію Відповідачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

У п.2 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.

Згідно пп. 2.2.6 Договору, Відповідач зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Позивача за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії.

Уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» у присутності представника Відповідача, а саме директора Цимбал В.М. було зафіксовано порушення п. 6.40 ПКЕЕ, а саме - самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку з метою без облікового споживання електроенергії , про що було складено акт порушень ПКЕЕ № 20560 від 05.08.2013 (далі-Акт).

Акт порушень ПКЕЕ № 20560 від 05.08.2013 р. відповідачем у встановленому порядку не оскаржено.

Пунктом 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

13.08.2013 у відповідності до вищезгаданих ПКЕЕ відбулось засідання комісії, що супроводжувалось веденням Протоколу № 1253, на якому прийнято рішення провести нарахування за Актом, згідно п. 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (із змінами та доповненнями на момент складання Акту), розраховану виходячи з потужності 9,9 кВт та режимом роботи 7 днів на тиждень, 12 годин на добу.

Відповідно до статті 27 Закону «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) до Акту, нарахування за період 06.08.2010 - 05.08.2013 становить 136 411,45 грн.

13.08.2013 року Відповідач звернувся з листом до позивача, в якому просив реструктуризувати суму заборгованості у розмірі 136 411,45 грн. згідно Акту порушення № 20560 від 05.08.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2013 між Позивачем та Відповідачем було укладено Угоду № 171-13-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення № 20560 (далі - Угода). Згідно з п. 2 якої Відповідач зобов'язався сплатити заборгованість сумою 136411,45 грн. протягом вересня - грудня 2013 року.

Однак Відповідач взяті на себе зобов'язання за Угодою № 171-13-е не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на час прийняття рішення становить 136 411,45 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 5 Угоди передбачено, що за порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 1 060,88 грн. інфляційних,. 1 295,32 грн. 3 % річних, 5 613,05 пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 136 411,70 грн. заборгованості, 1 295,32 грн. 3% річних, 1 060,88 інфляційних, 5 613,05 грн. пені, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебіліті» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв.17 код ЄДРПОУ 31032205) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 136 411 (сто тридцять шість тисяч чотириста одинадцять) грн. 45 коп. заборгованості, 1 295 (одна тисяча двісті дев'яносто п'ять) грн. 32 коп. 3% річних, 1 060,88 (одну тисячу шістдесят) грн. 88 коп. інфляційних витрат, 2 887 (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 61 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.05.14р.

Суддя І.О.Домнічева