Постанова

від 13.05.2014 по справі 927/54/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 927/54/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.01.2014 р.

у справі № 927/54/14 (суддя Тимченко М.Г.)

за заявою Голови ліквідаційної комісії боржника

боржник Товариство з обмеженою відповідальності "Алькена"

про порушення справи про банкрутство

за участю представників:

від апелянта: не з»явились

від заявника: не з"явились

від ліквідатора ТОВ "Алькена" - Гламазда С.М. - дов. № б/н від 30.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Головою ліквідаційної комісії боржника було подано до господарського суду Чернігівської області заяву про порушення справи про банкрутство боржника на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського Чернігівської області від 30.01.2014р. у справі № 927/54/14 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Алькена", м. Чернігів, пр-т Перемоги, 139, оф. 603, код ЄДРПОУ 38323077, з наслідками, передбаченими ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Стук Ірину Михайлівну (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) та інше.

Не погоджуючись з вказаною постановою Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову господарського суду Чернігівської області від 30.01.2014р. у справі № 927/54/14 скасувати, а провадження у справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 13.05.2014р.

Через відділ документального забезпечення 07.05.2014р. представником ліквідатора був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. було змінено склад суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 13.05.2014р. представник апелянта та заявник не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник ліквідатора проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ліквідатора, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дана справа порушена судом за процедурою, передбаченою ст. 95 Закону.

Відтак, незаконна ліквідація боржника за процедурою передбачено ст. 95 Закону унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після перевірки суб'єкта господарювання, оскільки з моменту внесення до державного реєстру рішення суду про визнання боржника банкрутом, в останнього не можуть виникати податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження судових актів про ліквідацію боржника у процедурі банкрутства в порядку ст. 91 ГПК України, як судових актів, за наслідком прийняття яких змінюєтья правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобо'язання.

Вказане обґрунтовує право податкового органу на апеляційне оскарження у даному випадку.

З матеріалів даної справи вбачається, що 13.01.2014р. Голова ліквідаційної комісії ТОВ «Алькена» звернулася до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону.

Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькена" 08.10.2013р. було прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, призначено головою ліквідаційної комісії Стук І.М. та встановлено термін для пред'явлення вимог кредиторів (протокол від 08.10.2013р.).

Вказане рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькена" від 08.10.2013р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За ч. 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України в Бюлетені державної реєстрації № 264(29) від 31.10.2013р. було опубліковано оголошення про припинення даної юридичної особи.

Головою ліквідаційної комісії боржника надані суду докази, які підтверджують, що пасиви боржника перевищують його активи, а саме баланс, складениий станом на 06.01.2014р., згідно з яким розмір активів боржника становить 0,74 тис. грн. (основні засоби), а пасивів - 19,20 тис. грн. (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги).

Розмір кредиторської заборгованості боржника становить 19200,00 грн. (заборгованість перед ТОВ "Келтон" згідно з поданою ним заявою про визнання грошових вимог).

Боржником проведено інвентаризацію, внаслідок якої у боржника виявлені активи на суму 740 грн. (інвентаризаційний опис №ІНВ-1 від 13.12.2013р.). Також було повідомлено орган державної податкової служби про припинення юридичної особи - боржника.

Відповідно до довідок Чернігівського ВРЕР від 07.12.2013р., Державної інспекції сільського господарства в м. Києві від 14.11.13р. №02/4-3683, Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 12.11.2013р. №05.01-06/2640, управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 19.11.2013р. №7198 автотранспортних засобів, техніки та земельних ділянок за боржником не зареєстровано.

Загальними зборами учасників боржника затверджено інвентаризацію майнових активів та проміжний ліквідаційний баланс, а також зобов'язано голову ліквідаційної комісії звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Алькена" та вирішено клопотати перед господарським судом про призначення ліквідатором у справі голови ліквідаційної комісії Стук І.М. (протокол від 09.01.2014р.).

Таким чином ліквідаційною комісією виявлено непогашену кредиторську заборгованість, строк сплати якої сплив та відсутність будь-яких майнових активів Боржника, необхідних для погашення грошових зобов'язань Боржника, що підтверджено документально та перевірено судом. Останнє є свідченням неспроможності Боржника погасити кредиторську заборгованість та становить підставу для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Визнаючи ТОВ «Алькена» банкрутом в порядку ст. 95 Закону, суд першої інстанції в своїй постанові вірно виходив з того, що фінансовий стан боржника характеризується неплатоспроможністю та кредиторська заборгованість не може бути погашена внаслідок недостатності майнових активів боржника.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Крім того, апелянтом у скарзі наведені норми законодавства, які втратили свою чинність.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови господарського суду Чернігівської області від 30.01.2014р. у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду Чернігівської області від 30.01.2014р. у справі № 927/54/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної постанови, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Чернігівської області від 30.01.2014р. у справі № 927/54/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/54/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

М.Л. Доманська