Рішення

від 12.05.2014 по справі 382/2136/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/2136/13-ц Головуючий у І інстанції Кисіль О.А. Провадження № 22-ц/780/1848/14 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С. Категорія 44 12.05.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини», ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію речового права оренди, та за зустрічним позовом Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба», третя особа: Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» про встановлення нікчемності та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

Встановила :

ТОВ «Агрофірма Дружба» звернулось з позовом до ОСОБА_2, Спільного підприємства ТОВ "Нива Переяславщини", третя особа: відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію речового права оренди, посилаючись на те, що між ТОВ «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 25 грудня 2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки, який у відповідності до вимог закону був зареєстрований у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, відповідно, 25 грудня 2006 року за № 040633500605. Вказаний договір є чинним, укладеним на строк до 2020 року, не розірваний, не припинениний, не визнаний недійсним.

Проте, відповідачем - власником земельної ділянки, всупереч вимог ст.. 526 ЦК України,ч.2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», умов договору про строк дії договору оренди, про зобов'язання орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою, був укладений договір оренди тієї ж земельної ділянки з СП ТОВ «Нива Переяславщини», а тому на підставі ч.2 ст. 95, 152 ЗК України, ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст. 15, ч.1 ст.215, ч.1 ст.203, ч.1 ст. 236 ЦК України, ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач просив визнати недійсним договір оренди, укладений між ОСОБА_2 та СП ТОВ «Нива Переяславщини» у 2013 році та скасувати рішення про державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі оспорюваного договору оренди землі.

В судовому засіданні представник ТОВ «Агрофірма Дружба» підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також наголошував на тому, що рішенням Яготинського районного суду від 9 листопада 2012 року, залишеним без змін в цій частині рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2013 року, відповідачу ОСОБА_2- власнику земельної ділянки було відмовлено у розірванні договору оренди, укладеним між ним та ТОВ «Агрофірма Дружба, який він просив розірвати з причин низької орендної плати. Даним рішенням був встановлений факт укладення між сторонами у відповідності до вимог закону договору оренди, а також та обставина, що сторони відповідно до положень ст..628 ЦК України, в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, у т.ч. щодо розміру орендної плати. Вказаним рішенням встановлено також, що до жовтня 2012 року орендодавець будь-яких претензій щодо зміни умов договору або його розірвання не заявляв, інші питання, пов»язані з користуванням орендованою земельною ділянкою не піднімав, за період дії договору згідно з його умовіами орендарем переглядалися розміри орендної плати, договір оренди зареєстровано в порядку, який був чинний на час його укладання. У зв»язку з чим, вважав , що в силу ст. 61 ЦПК України дані обставини не потребують доведення. За умови існування договору оренди земельної з ТОВ «Агрофірма Дружба», договір оренди, який було укладено між ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_2 щодо тієї ж земельної ділянки є недійсним та таким, що протирічить вимогам ЦК України.

Представник ОСОБА_2 проти позову заперечував та звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Агрофірма «Дружба», третя особа СП ТОВ "Нива Переяславщини». Зазначав, що 20.03.2013 року СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Реєстраційній службі Яготинського РУЮ про що у державному реєстрі земель вчинено відповідні записи. Вважав, що договір про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Агрофірма Дружба» є недійсним з тих підстав, що при його реєстрації в 2006 році був порушений порядок державної реєстрації договорів оренди, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі», (втратила чинність 20 липня 2011 року) та наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», зареєстрованим в Мінюсті 25.06.2003 року за № 641/7962 (втратив чинність 7 липня 2012 року). Крім того, ст..202 ЗК України, що набрав чинності 1 січня 2002 року було визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з 2 частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку. Тобто з 1 січня 2002 року під час реєстрації договорів оренди землі дані про кадастровий номер земельної ділянки були обов'язковими для здійснення державної реєстрації. , але договір оренди, укладеним між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_2 кадастровий номер земельної ділянки не містить , додатки, передбачені ст.. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що повинні бути невід»ємною частиною договору відсутні.

За таких обставин просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_2 , зареєстрований в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 грудня 2006 року за №0406335000605.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеним між ним та ТОВ «Агрофірма «Дружба», зареєстрований в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 грудня 2006 року за №0406335000605. На обґрунтування позовних вимог, посилався на відсутність в договорі оренди істотних умов договору, порушення товариством порядку реєстрації договору оренди, що свідчить про його недійсність. Крім того, на думку позивча укладений ним договір оренди з ТОВ «Агрофірма «Дружба», суперечить вимогам ЦК України, спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи з метою незаконного заволодіння ним, що є порушенням публічного порядку, а тому є нікчемним. За таких обставин просив суд встановити нікчемність та визнати оспорюваний договір недійсним.

Рішенням Яготинського районного суду від 24 січня 2014 року в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини», ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію речового права оренди, відмовлено.

В зустрічному позові Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» с.Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба», третя особа: Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» про встановлення нікчемності та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2,8172 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 25.12.2006 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма Дружба», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просило скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову товариства та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

Апенляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав..

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відмовляючи ТОВ «Агрофірма Дружба» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та Спільного підприємства ТОВ «Нива Переяславщини» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2013 року, суд виходив із того, що договір оренди земельної ділянки між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_2, укладений та зареєстрований у 2013 році з дотриманням вимог чинного законодавства, тому і підстав для визнання його недійсними немає, а, оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між між ТОВ «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 не містить, в порушення ч.1 ст.203 ЦК України та ст..15 Закону України «Про оренду землі», в собі відомостей щодо істотних умов договору (відсутні додатки, які є невід»ємною частиною договору: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлення сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі), що свідчить про те, що державна реєстрація договору оренди проведена з порушенням вимог закону, і як наслідок, тягне за собою недійсність такого договору.

Колегія суддів не може погодитися з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 належить земельна ділянка НОМЕР_1, площею 2,8172 га , яка розташована в межах Капустинської сільради Яготинського району Київської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯБ №528963, кадастровий номер 3225582100:07:008:0004, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.67).

25 грудня 2006 року між ТОВ «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 2,8172 га, яка розташована в межах Капустинської сільради Яготинського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку від 10 травня 2006 року зі строком дії договорів до 31.03.2020 року (, а.с. 4-5,).

Договір містить розділи щодо : предмету договору, об»єкту оренди, строку дії договору, орендної плати.умов використання земельної ділянки, умов та строку передачі земельної ділянки в оренду, умовим поверненнят земельної ділянки, обмеження щодо використання земельної ділянки, права та обов»язки сторін, ризик знищення або пошкодження об»єкта оренди чи його частини, страхування об»єкта оренди, зміна умов договору і припинення його дії , відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору, прикінцеві положення, реквізити сторін, підписи сторін. Договір був підписаний сторонами та зареєстрований в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України в книзі державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської селищної ради Яготинського району, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 25 грудня 2006 року за № 040633500605 ( а.с. зв.5).

У відповідності до умов зазначеного договору та акту приймання-передачі земельної ділянки від 25 грудня 2006 року, між ТОВ « Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 останній в натурі передав свою земельну ділянку в оренду ТОВ «Агрофірма Дружба», яке користувалося нею з 2006 року та сплачувало власнику земельної ділянки договірну орендну плату (а.с.6).

Як вже наголошувалося, вказаний договір оренди землі був укладений у 2006 році, а тому при вирішенні спору щодо його недійсності слід керуватися законодавством, яке регулювало умови договору оренди землі на час їх укладення.

Відповідно до ст. 15 Закону України « Про оренду землі», яка діяла станом на 01.01.2006 року, істотними умовами договору оренди землі були: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки , яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.18 Договору сторонами обумовлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (а.с.4 зв.). У зв»язку з чим, посилання суду на відсутність технічної документації до договору оренди, як на ознаку істотної умови договору та як на підставу недійсності договору, спростовується змістом та умовами договору. Крім того, на час укладання договору орендодавець мав державний акт, із визначенням плану та меж земельної ділянки та кадастрового номеру. Тобто, зміст договору від 25 грудня 2006 року між ТОВ « Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов договору оренди, а його реєстрація свідчить про відсутність у реєстратора будь-яких зауваженнь щодо його відповідності нормам чинного законодавства.

На день розгляду справа судом дії реєстратора протиправними не визнано, реєстрація договору оренди не скасована.

Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ЦПК України вищевказаного не врахував та не дав належної оцінки встановленим обставинам.

Не можна також погодитися з висновокм суду про безпідставність посилання позивача за основним позовом на обставини справи, встановлені рішенням Яготинського районного суду від 09 листопада 2012 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2013 року. Як встановлено вказанами рішеннями, між позивачами, у т.ч. ОСОБА_2, були укладені договори оренди земельних ділянок, в яких сторони визначили істотні умови договору - предмет договору, розмір земельних ділянок, що передавалися в оренду, строк дії договору, розмір орендної плати, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельних ділянок, які передаються в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; інші права та обов»язки сторін, питання страхування об»єкта оренди, порядок зміни умов договору і припинення його дії, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів. Усі договори були належним чином оформлені, підписані сторонами та відповідно до вимог чинного на той час законодавства зареєстровані в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстації договорів оренди землі. На підставі укладених договорів оренди між орендодавцями та орендарем були укладені та підписані без будь-яких застережень акти приймання-передачі земельних ділянок. Згідно висновку суду сторони відповідно до положень ст..628 ЦК України досягли згоди з усіх істотних умов договору, договори оренди є укладеними та зареєстрованими у відповідності до закону. При цьому, рішенням Яготинського районного суду від 09 листопада 2012 року встановлено, що орендодавцями, зокрема, ОСОБА_2 умови договору не оспорювалися, їх дії свідчили про те, що вони погоджувалися з ними і до жовтня 2012 року будь-які питання, пов»язані з користуванням орендованими земельними ділянками не піднімали ( а.с.96- 98).

Вказані обставини встановлено судовими рішеннями саме стосовно умов договору оренди, укладеного між ТОВ «Агрофірма Дружба» та орекндодацями, у т.ч. і ОСОБА_2, а тому в силу ч.3 ст.60 ЦПК України не потребують доказуванню.

На думку колегії, позивач за зустрічним позовом не надав, в розумінні положень ст.57-60 ЦПК України доказів, що зміст оспорюваного ним договору оренди земельної ділянки суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що в момент його вчинення сторонами не додержано вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу (неохідний обсяг дієздатності, вільне волевиявлення учасників правочину, відповідність внутрішній волі, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними).

З огляду на викладене, колегія вважає, що висновки суду про обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеним між ним та ТОВ «Агрофірма Дружба» та зареєстрованим 25 грудня 2006 року не ґрунтується на матеріалах справи та спрстовуєтьсчя зібраними по справі доказами.

Рішення суду в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким, з рахуванням викладеного вище, необхідно відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2006 року, укладеним між ним та ТОВ «Агрофірма Дружба» .

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено по справі, 20 березня 2013 року між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчену державним актом на право власності серії ЯБ №528963, який було зареєстровано 10 травня 2006 року, площею 2,8172 га, яка розташована в межах Капустинської сільради, Яготинського району строком на 3 роки, ( а.с.59). Вказаний договір оренди земельної ділянки було укладено на час перебування її в оренді у ТОВ «Агрофірма Дружба» на підставі діючого та чинного договору оренди цієї ж землі між ТОВ «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_2 від 25 грудня 2006 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За таких обставин, оскільки укладенням договору оренди між фізичною особою ОСОБА_2 та СП ТОВ «Нива Переяславщина» були порушені законні права та інтереси ТОВ «Агрофірми Дружба», то позовні вимог ТОВ «Агрофірма Дружба» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У зв»язку з чим, рішення суду в частині відмови ТОВ «Агрофірма Дружба» - позивачу за основним позовом до ОСОБА_2 та СП ТОВ «Нива Переяславщини про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки підлягає скасуванню як таке, що не ґрунтується на дійсних обставинах справи та не відповідає вимогам закону. В цій частині слід ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог позивача в частині скасування державної реєстрації речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди та зобов»язання відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції скасувати запис про державну реєстрацію цих прав, то вони не підлягають до задоволення, оскільки ВДРС притягнуто у справі як третя особа та не являється відповідачем, якого суд вправі зобов»язати учинити певні дії. Крім того, згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю, у тому числі і щодо запису про реєстрацію права, на підставі правочину, який визнано недійсним.

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія

Вирішила :

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Дружба» - задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог ТОВ «Агрофірма «Дружба» та в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Дружба» задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 484, площею 2.8172 га, кадастровий номер 3225582100:07:008:0004, розташованої в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та СП ТОВ «Нива Переяславщини» від 20 березня 2013 року і який зареєстровано у реєстраційній службі Яготинського РУЮ згідно із записом у Державному реєстрі земель від 14 липня 2013 року за № 1644119.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 Миколайвича в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2006 року,, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_2, зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 040633500605 від 25 грудня 2006 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: