Постанова

від 14.05.2014 по справі 807/1509/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1509/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.

при секретарі: Сологуб Д.Я.,

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився ,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області до Фермерського господарства "Ванеса" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 14 травня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 травня 2014 року.

Державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Ванеса" , в якій просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 13054,88 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а відтак у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач, згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 518262 (а.с.11), зареєстрований як юридична особа з 27.01.2006 р. та взятий на облік в органах державної податкової служби.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В порушення даної норми станом на 30.03.2014 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 13054,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.14) та копією облікових карток (а.с.5-10).

Дана заборгованість виникла на підставі наступного.

Статтею 54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а згідно положень п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання шляхом подання до інспекції податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 398 від 03.02.2012 р. на 2012 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 9026,16 грн. (помісячно 752,18 грн.); податкову декларацію № 1300003568 від 18.03.2013 р. за 2013 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 9026,16 грн. (помісячно 752,18 грн.); податкову декларацію №1400003483 від 20.02.2014 р. на 2014 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 9026,16 грн. (помісячно 752,18 грн.).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, в порушення законодавства, відповідач в повному обсязі не сплатив задекларовані ним суми земельного податку за 2012 рік в розмірі 752,18 грн., за 2013 рік - 9026,16 грн., за січень - березень 2014 року - 2256,54 грн.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, працівника інспекції було проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю, про що складено акт перевірки № 00047/1503 від 12.03.2013 р. Перевіркою встановлено порушення відповідачем термінів подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

На підставі акта перевірки, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000421500 від 20.03.2013 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржене, а тому являється узгодженим.

Відповідно до ст.. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі ст..59 ПК України, було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 02.08.2012 року № 62.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідно до п.п.20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно положень п.95.1. ст.. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3. ст..95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області до Фермерського господарства "Ванеса" про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Ванеса» (90615 Закарпатська область Рахівський район смт. Великий Бичків вул. Селянська буд.24 а, код ЄДРПОУ - 33774302) на користь Державного бюджету податковий борг у розмірі 13054,88 грн. (тринадцять тисяч пятдесят чотири гривні 88 коп.) за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках платника податків у банках.

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяН.Д. Маєцька