Рішення

від 13.05.2014 по справі 922/1314/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р.Справа № 922/1314/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат", м. Київ до Приватної торгівельної фірми "Вега", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

Представник позивача - Мельник О.В.,дов № б/н від 12.03.2014р.

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпрокат" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватної торгівельної фірми "Вега", в якій просить суд стягнути з відповідача 10 130,0грн., 3% річних в сумі 700,59грн., пеню в сумі 238,09грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,0грн., посилаючись на укладення між сторонами договору оренди №000004559 від 07.03.2013 року, відповідно до якого позивач передав відповідачеві обладнання, найменування, залогова вартість та ціна обладнання вказана в протоколі погодження ціни від 11.03.2013 року, в свою чергу відповідач повинен був внести орендну плату в сумі 10 130,0грн, про те відповідач свої зобов*язання щодо оплати переданого в оренду обладнання не здійснив, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом .

Ухвалою господарського суду від 07.04.2014 року порушено провадження у справі №922/1314/14, розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2014 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.05.2014 року не з'явився, документів витребуваних судом не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду, яке долучено до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

07.03.2013 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди за №000004559 .

Згідно п.1.1 Договору, Позивач надав Орендатору у тимчасове платне користування обладнання, а Відповідач зобов'язувався прийняти обладнання та сплачувати Орендодавцю оренду плату та, по закінченню терміну оренди, повернути йому обладнання.

Найменування обладнання, залогова вартість обладнання та ціна оренди зазначаються у Протоколі погодження договірної ціни, залогова вартість- та кількість елементів обладнання, що надається в оренду, зазначається в акті приймання-передачі обладнання в оренду (п.1.2. договору).

Орендна плата за користування орендованим обладнанням, відповідно до п.2.1 договору, нараховується на підставі розцінок Орендодавця з розрахунку за одно добу і вказується а Акті прийому передачі, що затверджується сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за надане в оренду обладнання проводяться Орендарем шляхом здійснення 100% передплати за користування обладнанням.

Відповідно до п.4.1. договору, строк оренди обладнання має мінімальну одиницю виміру одну добу або24 години. Доба починає перебіг з дати надання обладнання в оренду та закінчується наступного дня. Мінімальний строк оренди складає 30 діб.

Як передбачено п. 5.1. договору, з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок Орендодавця за оренду окремих одиниць техніки Орендодавець в продовж 5-ти днів зобов'язується передати, а Орендар - прийняти обладнання, зазначене у Додатку до договору погодження договірної ціни.

11 березня 2013 року Позивач надав в оренду Відповідачу обладнання. Найменування, залогова вартість та ціна оренди обладнання вказана у протоколі погодження ціни, який було підписано 11 березня 2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи позивач свої обов'язки перед відповідачем позивач виконав у повному обсязі, надав обладнання у тимчасове платне користування, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт( надання послуг) №ОУ-0000011 від 31.03.2013 року,№ОУ-0000061 від 30.04.2013 року, №ОУ-0000081 від 31.05.2013 року,№ОУ-0000161 від 30.06.2013 року,№ОУ-0000202 від 31.07.2013 року, №ОУ-0000221 від 30.08.2013 року, які підписані обома сторонами належним чином.

Оскільки, договір оренди не містять строку проведення орендної плати, то орендар повинен здійснити оплату протягом семи днів з моменту пред'явлення позивачем листа- вимоги.

01 лютого 2014 року TOB «Будпрокат» цінним листом надіслано на вимогу про сплату заборгованості у розмірі 10 130,00 грн., яка виникла за договором №000004559 від 07.03.2013 року,вимогу відповідач отримав 11 лютого 2014 року,однак, на момент пред'явлення цього позову заборгованість не погашено.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору оренди №000004559 від 07.03.2013р. виконав, проте відповідач умови договору належним чином не виконував, орендну плату не перераховував, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 130,0 грн., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 10 130,0 грн., хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 10130,0 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 238,09грн.

Згідно п.7.3. договору, сторонами визначено, що за несвоєчасне внесення орендної плати у випадку продовження терміну оренди орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

За таких підстав, виходячи з умов договору оренди, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін орендної плати, встановлений договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, який зроблений з врахуванням вимог закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме: за подвійною обліковою ставкою НБУ, позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми пені в розмірі 238,09 грн. відповідають умовам договору та діючому законодавству України, а тому підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 700,59 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, та 3% річних, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 700,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 33, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 16, 509, 526, 530, 546, 629, 610, 611, 612, Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної торгівельної фірми"Вега" (61145, Харківська область, місто Харків,Дзержинський район,вулиця Новгородська, буд.3,офіс 407, код 30291127, р/р 260013015995 в АТ"Банк "Золоті ворота", МФО351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат"(04073, м.Київ, Подільський район, вулиця Сирецька, буд.9, офіс113, код 38382965, р/р 26001500051761 в ПАТ "Кредіт Агріколь", МФО300614) - 10 130,0грн.основного боргу, 3% річних в сумі 700,59грн., пеню в сумі 238,09грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.05.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк