Постанова

від 13.05.2014 по справі 814/1118/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 травня 2014 року справа № 814/1118/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54052

доКорабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54052

провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - звернувся до суду з позовом до відповідача - Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції - про визнання протиправними дій заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Кириляна С.С.; зобов'язання начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 08.02.2014 по справі № 2а-1867/12/1470 та зобов'язання відкрити виконавче провадження по виконавчому листу № 2а-1867/12/1470.

Позов обґрунтовано тим, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена з підстав, не передбачених законодавством, оскільки орган доходів і зборів на власний розсуд обирає процедуру погашення податкового боргу юридичною особою.

Позивач подавав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення суду не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив.

З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

18.01.2013 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі № 2а-1867/12/1470 (далі - виконавчий лист) наступного змісту: "Стягнути з приватного підприємства МЖК "Вітовка" (ідентифікаційний код 19291543, вул. Ленінградська, 5-в, кв. 5, м. Миколаїв, 54050) податковий борг в сумі 65886,29 грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 29 копійок) на користь Держави до загального фонду місцевого бюджету на р/р 33216812700004 (код платежу 13050200) місцевий бюджет Корабельного району через банк ГУДК в Миколаївській області, МФО-826013, ЄДРПОУ-23626096" (арк. справи 8).

Позивач, як стягувач, звернувся до відповідача з метою пред'явлення до виконання виконавчого листа.

Старший державний виконавець на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV) виніс постанову від 23.12.2013 ВП № 39064826 про повернення виконавчого документа стягувачеві. У пункті 3 зазначеної вище постанови державний виконавець вказав, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 23.12.2014 (арк. справи 10).

При цьому, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи (пункт 5 частини 1 статті 47 Закону N 606-XIV).

Позивач повторно пред'явив до виконання виконавчий лист, проте заступник начальника відповідача на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону N 606-XIV виніс постанову від 08.02.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) (арк. справи 13).

За приписами пункту 8 частини 1 статті 26 Закону N 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідач при прийнятті зазначеної вище постанови керувався положеннями статей 95-99 Податкового кодексу України, оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою виконання судових рішень про стягнення коштів з юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців), яка здійснюється органами доходів і зборів.

Системне тлумачення зазначених норм свідчить про таке.

Закон України " Про виконавче провадження" N 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавчий лист є виконавчим документом, що видається судом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Статтею 18 Закону N 606-XIV визначено вимоги до виконавчого документа.

Матеріалами справи встановлено, що виконавчий лист відповідає вимогам статті 18 Закону N 606-XIV, оскільки містить всі необхідні реквізити.

Відповідно до ст.14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Посилання відповідача на здійснення процедури погашення податкового боргу органами доходів і зборів самостійно на підставі статей 95-99 Податкового кодексу України суд не приймає до уваги, оскільки це є правом позивача, а не його обов'язком. А саме державний виконавець відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Позивач позовні вимоги адресував безпосередньо начальнику та заступнику начальника відповідача, які лише реалізує покладені на них повноваження, зокрема, шляхом прийняття актів функціонального управління, постанов тощо.

Позивач просить визнати протиправними дії заступника начальника Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, але не зазначає, які саме дії.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача до начальника та заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, а не до суб'єкта владних повноважень, не відповідають способам захисту порушеного права, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає. Крім того, позивач не подав нормативного обґрунтування таких вимог, тому суд розглядає позовні вимоги щодо суб'єкта владних повноважень (Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення проти позову суду не подав.

Таким чином, постанова від 08.02.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) суперечить нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судових рішень, тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2а-1867/12/1470 також належить задовольнити.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 08.02.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по справі № 2а-1867/12/1470.

3. Зобов'язати Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по виконавчому листу № 2а-1867/12/1470.

4. В решті позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко