Постанова

від 28.04.2014 по справі 804/3087/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 804/3087/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Експорт-Імпорт Гіта" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Експорт-Імпорт Гіта» про стягнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 14 497, 14 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб за період з 05.12.2013 року по 04.02.2014 року сума податкового боргу відповідача збільшилась на 14 497, 14 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача по орендній платі з юридичних осіб за період з 05.12.2013 року по 04.02.2014 року склала 14 497, 14 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена. Вищенаведене і стало підставою для звернення податкового органу до суду з даною позовною заявою.

Позивач про дату, час та міце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштової кореспонденції суду, яке міститься в матеріалах справи. 28.04.2014 року представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

На адресу відповідача направлялись повістки по справі та ухвала про відкриття провадження по справі. 10.04.2014 року на адресу суду повернувся конверт з позначкою поштового відділення від 09.04.2014 року «за закінченням терміну зберігання». Згідно інформації, що міститься на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта» повістка-виклик в судове засідання передана на зберігання 14.04.2014 року об'єктом поштового зв'язку Дніпропетровськ 64. Про причини неявки відповідач не повідомив, жодних заперечень чи доказів по справі не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач - Приватне підприємство «Експорт-Імпорт Гіта» (код ЄДРПОУ 20253720) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, в тому числі плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 269.1 розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно зі ст. 270.1 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності

Відповідно до п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 розділу ХІІI Податкового кодексу України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями п. 288.2. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підпунктом п. 288.3. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно пп. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік №1300011496 від 28.05.13 р. (копія міститься в матеріалах справи), в якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання з плати за землю 7 248,57 грн. - по терміну сплати 30.12.2013 року, 7 248,57 грн. - по терміну сплати 30.01.2014 року, загальна сума податкового зобов'язання щодо плати за землю з 05.12.2013 року по 04.02.2014 року склала - 14 497,14 грн., яка в добровільному порядку не була сплачена.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, підприємством не сплачено суму самостійно визначених у відповідних деклараціях податкових зобов'язань у встановлені законом строки на загальну суму 14 497,14 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 14 497,14 (7 248,57 + 7 248,57) набула статусу податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Податковий борг у ПП «Експорт-Імпорт Груп» виник ще у 2012 році внаслідок несплати самостійно нарахованих зобов'язань, у зв'язку з чим щодо нього була сформована податкова вимога від 01.08.2012 р. №646, яка була направлена на адерсу відповідача, однак на адресу позивача повернувся конверт з позначкою поштового відділення «В» «Закінчено термін зберігання», що підтверджується корінцем податкової вимоги, чеком про відправлення поштової кореспонденції та конвертом, покії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг за податковою вимогою від 01.08.2012 р. №646 в повному обсязі сплачений не був, тому з урахування вищенаведеної норми нові податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись.

Борг у сумі 14 497,14 грн. відповідачем добровільно сплачений не був, що підтверджується втягом зі зворотного боку картки платника орендної плати з юридичних осіб станом на 31.01.2014 року, довідкою про стан розрахунків з бюджетом на 05.02.2014 року, які містяться в матеріалах. Докази оскарження суми боргу до суду не надані.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, до юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 162, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Експорт-Імпорт Гіта" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Приватного підприємства «Експорт-Імпорт Гіта» (ЄДРПОУ 20253720) в сумі 14497 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 14 коп. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків Приватного підприємства «Експорт-Імпорт Гіта» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя < Список > І.В. Юхно