Рішення

від 29.04.2014 по справі 910/5716/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5716/14 29.04.14

За позовом торгового дому «Пальміра» дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт Україна»

про стягнення 3635,80 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Гончаров О.О. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Торговий дім «Пальміра» дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт Україна» про стягнення 3635,80 грн., а саме 3600,00 грн. попередньої оплати, 21,60 грн. інфляційних та 3% у розмірі 14,20 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав замовлення на поставку товару, оплаченого позивачем, та не повернув позивачу сплачені кошти.

Ухвалою суду від 03.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5716/14, розгляд останньої призначено на 29.04.2014 р.

Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву про відмову від 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн. інфляційних. Крім того, подано документи, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження у справі відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За усною домовленістю сторін товариство з обмеженою відповідальністю «Проліфт Україна» (продавець) виставило торговому дому «Пальміра» дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) (покупцю) рахунок № 16121301 від 16.12.2013 р. на загальну суму 3600,00 грн..

Позивач платіжними дорученням № 159 від 20.12.2013 р. перерахував відповідачу оплату за товар у розмірі 3600,00 грн.

Виставлення продавцем рахунків-фактур та оплата їх покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

Як встановлено судом, 07.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогами перерахувати на розрахунковий рахунок грошові кошти, сплачені позивачем за поставку товару.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача кошти за непоставлений товар в розмірі 3600,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена поставка товару, а всі звернення позивача, зокрема, щодо повернення коштів, залишені без відповіді.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Продавець поставку оплаченого товару не здійснив, тобто у покупця виникло право на пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення 3600,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд, відповідно до вимог ст.ст. 78, 80 ГПК України, розглянув заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн. інфляційних та прийняв відмову від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн., оскільки вона оформлена належним чином, а дії позивача щодо відмови від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн. інфляційних не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Пунктом 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи те, що позивач відмовся від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн. інфляційних і його відмову прийнято судом, провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн. інфляційних підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок винних дій останнього.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, п. 4 ч. 1 ст 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт Україна» (03039, м. Київ, вул. Байкова, буд. 7, код 36284183) на користь торгового дому «Пальміра» дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А» (Швейцарія) (65031, Одеська обл., Біляївський район, 1665 км. автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, код 25422297) 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 14,20 грн. та 21,60 грн. інфляційних припинити.

Повне рішення складено 16.05.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова