Постанова

від 17.04.2014 по справі 826/3017/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2014 року № 826/3017/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адей-Буд»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Адей-Буд» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.08.2013 року №436/26-54-22-03/37244576 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Підземшляхбуд", прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяви та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, до суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 30.08.2013 року №436/26-54-22-03/37244576 та, відповідно, податкові повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203 прийнято правомірно та в межах чинного законодавства. Так, відповідач посилається на нікчемність господарських операцій між ТОВ "Адей-Буд" та ТОВ "БК Підземшляхбуд" як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за умов відсутності факту реальності господарських операцій. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Адей-Буд», зареєстровано як юридична особа Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 03.09.2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи 37244576, що підтверджується довідкою АБ №245747 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. До видів діяльності підприємства відносяться: будівництво будівель, будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, штукатурні роботи, інші роботи з завершення будівництва, діяльність у сфері інжинірингу. (а.с.108, 109)

На час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Адей-Буд» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.10.2010 року (індивідуальний податковий номер - 372445726543), що підтверджується даними з реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України. (whttp://minrd.gov.ua)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БК Підземшляхбуд» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 на підставі чого винесено акт перевірки від 30.08.2013 року №436/26-54-22-03/37244576.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ "Адей-Буд":

-пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на суму 188833,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 року в сумі 188833,00 грн.;

-п.138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на суму 198275,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 198275,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 16.09.2013 року №0008032203, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму в розмірі 236041,25 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 188833,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 47208,25 грн.;

- від 16.09.2013 року №0008022203, яким збільшено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 247843,75 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 198275,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 49568,75 грн.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ "Адей-Буд" та ТОВ "БК Підземшляхбуд" з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, за відсутності факту реальності господарських операцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Адуй-Буд" (генпідрядник) та ТОВ "БК Підземшляхбуд" (підрядник) укладено договір генпідряду від 01.10.2012 року №01/10/12, відповідно до якого генпідрядник поручає, а підрядчик приймає на себе обов'язок ін'єктування відсічених ділянок каналізаційних колекторів за адресою: житловий будинок з вбудованим торгівельно-офісним приміщенням та підземним паркінгом по вул. Петра Запорожця, 26-а у відповідності до наданій проектній документації.

На підтвердження виконання умов договору та отримання товару позивачем надано суду копію названого договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, акти прийому виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року №1, №2, №3, податкові накладні від 17.10.2012 року №17104, від 18.10.2012 року №18103, від 19.10.2012 року №19101.

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження сплати сум за договором позивачем надано платіжні доручення від 17.10.2012 року №294, від 18.10.2012 року №296, від 19.10.2012 року №298.

Таким чином, у позивача згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту з дати отримання товарів.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ "Адей-Буд" та ТОВ "БК Підземшляхбуд" вказано на висновки акту Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 27.05.2013 року №72/221/37892442 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Підземшляхбуд» при фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період з 01.08.2012 року по 30.04.2013 року. Даною перевіркою було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутності основних засобів і трудових ресурсів. При цьому, жодних первинних документів по господарських взаємовідносинах ТОВ «БК Підземшляхбуд» із позивачем, як вбачається із названого акту перевірки, органом державної податкової служби не досліджувалось.

Окрім того, під час перевірки ТОВ "Адей-Буд" Броварською ОДПІ не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між ТОВ "Адей-Буд " та ТОВ "БК Шідземшляхбуд" необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес"АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, з аналізу норм Податкового кодексу України, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При з'ясуванні питання, щодо підтвердження використання позивачем у господарській діяльності послуг, отриманих від ТОВ "БК Підземщляхбуд", судом встановлено наступне.

До матеріалів справи надано договір підряду від 20.08.2012 року №20/08-12, укладеного між позивачем (підрядчик) та ТОВ «Офпродив» (замовник). Відповідно до даного договору замовник поручає, а підрядчик бере на себе обов'язок ін'єктування відсічених ділянок каналізаційних колекторів адресою: житловий будинок з вбудованим торгівельно-офісним приміщенням та підземним паркінгом по вул. Петра Запорожця, 26-а.

Також до суду надано пояснення позивача, що для виконання договору, укладеного з ТОВ «Офпродив», позивачу необхідно було залучати ТОВ «БК Підземшляхбуд», оскільки позивач ще був за задіяний на об'єкті будівельно-монтажних робіт по житловому будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом по вул. Пирогова/Богдана Хмельницького, 2/37-Б в м. Києві, відповідно до договору від 01.08.2012 №01/08. Даний договір наявний в матеріалах справи з актами приймання виконаних робіт та довідкою вартості виконаних будівельних робіт.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем також не надано.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ "Адей-Буд" та ТОВ "БК Підземшляхбуд" не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей-Буд" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.09.2013 року №0008032203 та №0008022203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адей-Буд" витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова