Постанова

від 04.04.2011 по справі 14/189

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

04 квітня 2011 року Справа № 14/189

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Савченко Г.І. ,

судді Грязнов В.В.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури - Квятковський Я.А.

від позивача Мінагрополітики - не з'явився

від позивача ВАТ НАК "Украгролізинг" - Гребелюк Л.М.

від позивача ВАТ "Бистрицька СМТС" - не з'явився

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - ОСОБА_4

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.11 р.

у справі № 14/189 (суддя Марач В.В. )

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", Відкритого акціонерного товариства "Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція"

до відповідача 1: Приватного підприємства фірми "Велсі"

до відповідача 2: Приватного підприємства "Євробуд-М"

до відповідача 3: Підприємця ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

про визнання недійсним договорів та повернення майна

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.01.2011 року у справі № 14/189 (суддя Марач В.В.) позов задоволено частково. Визнано недійсними з моменту укладення договір від 03.07.2008 р. застави виробничого обладнання та договір від 03.07.2008 р. іпотеки приміщення цеху № 2, які укладені між ВАТ "Бистрицька СМТС" та ППФ "Велсі". Визнано недійсними з моменту укладення договір від 26.07.2008 р. про задоволення вимог заставодержателя та договір від 26.07.2008 р. про задоволення вимог іпотекодержателя, які укладені між ВАТ "Бистрицька СМТС" та ППФ "Велсі". Зобов'язано ППФ "Велсі" (м.Рівне, вул. С.Бандери, 55, код ЄДРПОУ 25320786) повернути ВАТ "Бистрицька СМТС" (с. Бистричі Березнівського району Рівненської області, вул.Надслучанська, 308, код ЄДРПОУ 00906752) виробниче обладання цехів № 1, № 2, № 3, що знаходиться в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області вартістю 173 000 грн. та переліком згідно з додатком до договору: станок токарний-винторн. 16к20, станок холодн. висад. А-112, ножниці КД2126, кран-балка 3,02т, станок-623 токар, 6м11, станок фрезерний 6м11, тельфер 2т., прес ножниці 25x1, станок нас.сверд. 2м112, станок нас.сверд. 2м112, прес механічний кд2128, станок вертик. фрезерний 6м.13п, станок токар.винт. 1к62г, зварювальний автомат "Енергія", станок вертик.-протяж. 76705, станок верт.-сверд. 2н1135, станок плоскошліф. Зф722, кран-балка 5т., прес 250 т, станок верт.-сверд. 2н135, станок, ток.-винт. 1к62г, плоскошліфув. станок 1, станок свердлувал. 2н135, станок токарний 1к62г, прес 63тБП100, прес кривошипний 160ЕП-100, ножниці висічні 4518, станок верт. фрезерн. 6м13, гідропрес ОКС 167111, станок профільно-нак., станок верт.-свердл. 2532, станок фрезерний 6р81, пневмомолот 750 кг, станок фрезерний 6р81, компресор СО -7Б, прес 250т, станок верт.-прот. 7623, кран-балка 5т., плазменна установка АПР404, прес КД 2126, прес, прес кривошипний КД 2128, прес КД2128, молот М-211 ВС-500, зварювальний агрегат ВД-306, вентилятор ВІД 10/16, прес 11632522245, станок довб. 112 б/н, прес КД 2324 2000, піч камерна 600125, прес механічний 2000, вентилятор ВІД 10/16, електропіч, прес 63т, прес однокривошип. К-2326, прес листоштамп. КВ-235, прес листоштамп. КВ-235, листові ножниці Н-475, прес однокрив. К-2322, станок ток.-винт. К-625, прес однокривош. К 2322, електрокранбалка 3.2 т, вертикально свер. стан. 2128, кран балка 31092, прес механічний 10 К-2318Б, прес механічний 63т К-1128, прес механічний 160т КО-132, станок верт.-сверд. 2а-135, прес механічний 10т КД 2320, прес фрикц. 10т 1736, станок відрізний 8726, станок горизонт.-фрезерн. 6н-125, станок свердл. 2-А 125, станок свердл. 2А-135, станок верт.свердл. 2А-135, станок рейсмус СРЗ-6, прес ножиці ІДВРЕ, вертикально-фрезерний станок 6М13Г, станок наждачний 7А24, станок деревообробний ЦА-2А, універсальнозаточ. станок ЗМ-642, прес механіч. КА-3336, перетворювач ВС-606, машина точ. МТ-602, електроталь 1т, ТВЧ-60 установка, станок свердл. 2М-172, станок радіал.-свердл. 2Н-53, станок трансформатор АДГ-508, пилорама Г634М, трансформатор х-630кВа, компресор 2шт. 10 куб.м., станок токарний, станок шлиф., кран КС 12.5, станок горизонтально-фрезерний 6Н82, полуавтомат зварювальний ВДУ - 506, прес механічний К-116Г, вентилятор 2 шт., прес однокривошипний К-2320. Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання підприємця ОСОБА_5 повернути ВАТ "Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція" приміщення цеху №2, площею 2526,9 кв. м., вартістю 165 893,00 грн., що знаходиться в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області. Присуджено до стягнення з приватного підприємства фірми "Велсі" (м.Рівне, вул.С.Бандери, 55, код ЄДРПОУ 25320786) в Доход державного бюджету України 1815 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги заступника прокурора м. Києва про визнання договорів недійсними та витребування рухомого майна від ППФ "Велсі" грунтуються на законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню. Поряд з цим вимоги про зобов'язання підприємця ОСОБА_5 повернути ВАТ "Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція" приміщення цеху №2, площею 2526,9 кв. м., вартістю 165 893,00 грн., що знаходиться в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області не підлягають задоволенню, так як матеріалами справи встановлено, що власником зазначеного майна є не підприємець, а фізична особа.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора м. Києва та підприємець ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.

Заступник прокурора м. Києва у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання підприємця ОСОБА_5 повернути ВАТ "Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція" приміщення цеху №2, площею 2526,9 кв. м., вартістю 165 893,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку стосовно статусу підприємця ОСОБА_5 у спірних відносинах, оскільки з урахуванням положень глави 5 ЦК України майно фізичної особи не відокремлює від її майна як суб'єкта підприємницької діяльності. Реєстрація фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не створює нового суб'єкта права власності, а тому у спірних правовідносинах щодо витребування майна з чужого незаконного володіння поняття фізичної особи та фізичної особи-підприємця є однаковими.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Підприємець ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. Зазначає, що право власності на приміщення цеху № 2 було зареєстровано за ВАТ «Бистрицька СМТС»на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради від 27 березня 2008 року. Даний правовстановлюючий документ в судовому порядку не оскаржувався і на сьогодні дійсний. Таким чином, укладаючи вищевказані договори про відчуження майна виконавчий директор ВАТ «Бистрицька СМТС»діяв в межах своїх повноважень, оскільки право власності на приміщення цеху № 2 та виробниче обладнання належить товариству, а його вартість не перевищує 25 % балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності. Разом з тим, обмеження відчуження майна за нормами Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.07 р. "Про затвердження порядку відчуження об'єктів державної власності" не поширюються в даному випадку на відчуження майна ВАТ "Бистрицька СМТС" за оспорюваними договорами - з урахуванням норм п.3 Порядку відчуження об'єктів державної власності. Після завершення корпоратизації/розміщення 100% акцій майно ВАТ "Бистрицька СМТС", яке є предметом спірних договорів, не було власністю держави, а перебувало у власності ВАТ "Бистрицька СМТС". Також зазначає, що позивачами не надано жодних доказів, перебування спірного майна у державній власності.

В судовому засіданні представник підприємця підтримав доводи апеляційної скарги.

Міністерством аграрної політики України надіслані письмові пояснення, у яких останнє заперечує проти доводів апеляційної скарги підприємця ОСОБА_5 та підтримує позицію заступника прокурора м. Києва.

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" подало відзив на апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5, у якому просить залишити останню без задоволення. Вказує, що відповідно до листа Міністерства аграрної політики України від 09.02.2010р. за вих. № 37-16.1-13/1766 та листа Фонду державного майна України від 10.02.2010р. за вих. №10-17-1489, рішення щодо приватизації ВАТ "Бистрицька с/г МТС" не прийнято, акції та майно ВАТ "Бистрицька с/г МТС" залишаються у державній власності. Оскільки майно ВАТ "Бистрицька МТС" віднесено до державної форми власності, то розпорядження, відчуження майна здійснюється відповідно до ЗУ "Про управління об'єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 6 червня 2007 року "Про затвердження порядку відчуження об'єктів державної власності". Відповідно до п. 6 даного порядку - відчуження майна здійснюється лише після надання на це згоди відповідного суб'єкта управління майном. З огляду на той факт, що такого погодження не було то виконавчий директор Доманський М.І. укладаючи спірні договори не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

В судовому засіданні представник ВАТ НАК "Украгролізинг" підтримав викладені у відзиві заперечення.

Представники ВАТ "Бистрицька СМТС", ППФ "Велсі", ПП "Євробуд", РВ ФДМУ по Рівненській області відзивів на апеляційні скарги не подали, в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази не витребовувались, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи без участі вищевказаних представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.2011 р. у справі № 14/189 залишити без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством "Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (далі - ВАТ "Бистрицька СМТС") та Приватним підприємством-Фірма "Велсі" (далі - ППФ "Велсі", відповідач-1) 03.07.2008 р. укладено договір позики грошових коштів, на підставі якого останнім передано ВАТ "Бистрицька СМТС" 173 000,00 грн. на умовах повернення зазначеної суми у строк, передбачений договором.

Відповідно до п. 10 зазначеного договору сторони домовилися про встановлення заходів забезпечення договору за рахунок рухомого та нерухомого майна, а саме, обладнання цехів № 1, №2, № 3, що знаходиться в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області та приміщення цеху № 2, що знаходиться на вул. Надслучанська, буд. № 312 в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області.

На виконання досягнутої за договором позики домовленості, між ВАТ "Бистрицька СМТС" та ППФ "Велсі" 03.07.2008 р. укладено договір застави, відповідно до якого в забезпечення виконання основного зобов'язання передавалося виробниче обладнання цехів № 1, № 2, № 3 ВАТ "Бистрицька СМТС", що знаходиться в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області на суму 173 000 грн. та переліком згідно з додатком до договору: станок токарний-винторн. 16к20, станок холодн. висад. А-112, ножниці КД2126, кран-балка 3,02т, станок-623 токар, 6м11, станок фрезерний 6м11, тельфер 2т., прес ножниці 25x1, станок нас.сверд. 2м112, станок нас.сверд. 2м112, прес механічний кд2128, станок вертик. фрезерний 6м.13п, станок токар.винт. 1к62г, зварювальний автомат "Енергія", станок вертик.-протяж. 76705, станок верт.-сверд. 2н1135, станок плоскошліф. Зф722, кран-балка 5т., прес 250 т, станок верт.-сверд. 2н135, станок, ток.-винт. 1к62г, плоскошліфув. станок 1, станок свердлувал. 2н135, станок токарний 1к62г, прес 63тБП100, прес кривошипний 160ЕП-100, ножниці висічні 4518, станок верт. фрезерн. 6м13, гідропрес ОКС 167111, станок профільно-нак., станок верт.-свердл. 2532, станок фрезерний 6р81, пневмомолот 750 кг, станок фрезерний 6р81, компресор СО -7Б, прес 250т, станок верт.-прот. 7623, кран-балка 5т., плазменна установка АПР404, прес КД 2126, прес, прес кривошипний КД 2128, прес КД2128, молот М-211 ВС-500, зварювальний агрегат ВД-306, вентилятор ВІД 10/16, прес 11632522245, станок довб. 112 б/н, прес КД 2324 2000, піч камерна 600125, прес механічний 2000, вентилятор ВІД 10/16, електропіч, прес 63т, прес однокривошип. К-2326, прес листоштамп. КВ-235, прес листоштамп. КВ-235, листові ножниці Н-475, прес однокрив. К-2322, станок ток.-винт. К-625, прес однокривош. К 2322, електрокранбалка 3.2 т, вертикально свер. стан. 2128, кран балка 31092, прес механічний 10 К-2318Б, прес механічний 63т К-1128, прес механічний 160т КО-132, станок верт.-сверд. 2а-135, прес механічний 10т КД 2320, прес фрикц. 10т 1736, станок відрізний 8726, станок горизонт.-фрезерн. 6н-125, станок свердл. 2-А 125, станок свердл. 2А-135, станок верт.свердл. 2А-135, станок рейсмус СРЗ-6, прес ножиці ІДВРЕ, вертикально-фрезерний станок 6М13Г, станок наждачний 7А24, станок деревообробний ЦА-2А, універсальнозаточ. станок ЗМ-642, прес механіч. КА-3336, перетворювач ВС-606, машина точ. МТ-602, електроталь 1т, ТВЧ-60 установка, станок свердл. 2М-172, станок радіал.-свердл. 2Н-53, станок трансформатор АДГ-508, пилорама Г634М, трансформатор х-630кВа, компресор 2шт. 10 куб.м., станок токарний, станок шлиф., кран КС 12.5, станок горизонтально-фрезерний 6Н82, полуавтомат зварювальний ВДУ - 506, прес механічний К-116Г, вентилятор 2 шт., прес однокривошипний К-2320.

Крім того, з метою забезпечення договору позики від 03.07.2008 р. між ВАТ "Бистрицька СМТС" та ППФ "Велсі" 03.07.2008 р. також укладено договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення виконання основного зобов'язання передавалося приміщення цеху № 2, площею 2526,9 кв.м. та вартістю 165 893 грн., що знаходиться на вул. Надслучанська, буд. № 312 в с. Бистричі Березиівського району Рівненської області.

В результаті укладених забезпечувальних договорів між ВАТ "Бистрицька СМТС" та ППФ "Велсі" 26.07.2008 р. укладено договори про задоволення вимог заставодержателя та вимог іпотекодержателя, відповідно до яких ВАТ "Бистрицька СМТС" як заставодавець (іпотекодавець) передає, а ППФ "Велсі", як заставодержатель (іпотекодержатель), набуває право власності на рухоме (виробниче обладнання) та нерухоме (приміщення цеху № 2) майно, що є предметом забезпечувальних договорів.

В подальшому право власності на приміщення цеху № 2 ВАТ "Бистрицька СМТС" на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2008 р. перейшло до ПП "Євробуд-М", яким, у свою чергу його продано фізичній особі ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 04.12.2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.3 Статуту ВАТ "Бистрицька СМТС" утворена наказом Міністерства аграрної політики України (засновник) шляхом перетворення "Бистрицької державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції" на підставі Указу Президента України № 210 від 15.06.1993 "Про корпоратизацію підприємств" з правонаступництвом майнових прав та обов'язків останньої.

Відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93, корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, на відкриті акціонерні товариства. Це свідчить про те, що ВАТ "Бистрицька СМТС" утворена на основі державної власності, яка не змінилася в процесі корпоратизації, оскільки остання передбачає зміну організаційно-правової форми діяльності підприємства, а не виду власності.

Рішення щодо приватизації ВАТ "Бистрицька СМТС" не прийнято, акції та майно ВАТ "Бистрицька СМТС" залишаються у державній власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 № 354 "Про утворення НАК "Украгролізинг" (далі-постанова) передбачено передачу 100 відсотків акцій ВАТ "Бистрицька СМТС" до статутного фонду НАК "Украгролізинг".

Відповідно до п. 5 вказаної постанови 100 відсотків акцій НАК "Украгролізинг" закріплюється у державній власності із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам на період до прийняття окремого рішення, щодо приватизації компанії.

Крім того, постановою від 11.04.2001 № 354 затверджений статут ВАТ "НАК "Украгролізинг", відповідно до п. 2 якого засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, який здійснює стосовно Компанії повноваження з управління корпоративними правами. Згідно з п. 28 статуту ВАТ "НАК "Украгролізинг" майно, передане засновником до статутного капіталу компанії, належить їй на праві господарського відання.

Таким чином, зазначена передача державою, як єдиним акціонером акцій корпоратизованого підприємства до статутного фонду НАК "Украгролізинг", є формою передачі повноважень з управлінням майном.

Викладені обставини щодо власності майна ВАТ "Бистрицька СМТС" та її організаційно-правової форми встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р., залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 р. у справі №7/14.

Враховуючи статус державного майна ВАТ "Бистрицька СМТС", його відчуження може здійснюватися лише з урахуванням правового режиму такого майна, зокрема щодо обтяжень чи обмежень у розпорядженні майном відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна України.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу" застава є способом забезпечення зобов'язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником, (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

На підставі ст. 576 ЦК України застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави є в тому числі майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про іпотеку" у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Згідно ст. 14 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, 216 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 236 цього Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним, повністю або в частині.

Згідно ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визначається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи, що недійсний правочин породжує лише правові наслідки, пов'язані з його недійсністю, він не може бути правовою підставою для переходу або виникнення прав на майно, зокрема права власності. Подальші правочини, укладені на підставі недійсного правочину, також є недійсними.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладені між ВАТ "Бистрицька СМТС" та ППФ "Велсі" договори застави виробничого обладнання від 03.07.2008 р. та іпотеки приміщення цеху № 2 від 03.07.2008 р. є недійсними.

У зв'язку із недійсністю договорів іпотеки та застави, недійсними є також договори про задоволення вимог заставодержателя, іпотекодержателя від 26.07.2008, відповідно до яких ВАТ "Бистрицька СМТС" передано, а ППФ "Велсі" набуто право власності на рухоме (виробниче обладнання) та нерухоме (приміщення цеху № 2) майно.

На підставі ст. 387, 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, або витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно п. 2 ст. 121 Конституції України представництво громадян або держави в суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають у чому порушені інтереси держави.

На підставі ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вживати заходів прокурорського реагування, зокрема звертатися до суду з заявами про захист прав і законних Інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на чине законодавство в чому визначається порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність захисту та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1541 від 01.11.2006, Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій. Згідно з п. 27 Положення Міністерство аграрної політики України виконує у встановленому законодавством порядку функції з управління майном, що перебуває у державній власності і належить до сфери його управління.

В даному випадку, підставою представництва прокурором інтересів держави є те, що в результаті укладення спірних договорів відбулося відчуження неприватизованого державного майна в порушення положень діючого законодавства.

Відтак, суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги заступника прокурора м. Києва про визнання договорів недійсними та витребування рухомого майна від ППФ "Велсі" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині вимог про зобов'язання підприємця ОСОБА_5 повернути ВАТ "Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція" приміщення цеху №2, площею 2526,9 кв. м., вартістю 165 893,00 грн. суд відзначає, що оскільки власником вказаного майна є не підприємець, а фізична особа, зазначена вимога задоволенню не підлягає з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до пункту першого статті 320 цього ж Кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Однак використання майна для здійснення підприємницької діяльності не змінює суб"єкта права власності і не позбавляє останнього змісту права власності.

Крім того слід зазначити, що пунктом першим статті 325 ЦКУ визначено, що суб"єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Також відповідно до статей 387, 388 ЦКУ власник майна може витребувати своє майно саме від його набувача, а не від особи, яка використовує його у підприємницькій діяльності.

Таким чином посилання позивачів на те, що майно має бути витребуване саме від підприємця ОСОБА_5, так як остання використовує його у підприємницькій діяльності, є необгрунтованим.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.2011 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційних скарг Заступника прокурора міста Києва від 25.01.2011 р. № 05/2-7815-10 та підприємця ОСОБА_5 від 27.01.2011 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.2011 р. у справі № 14/189 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.