Постанова

від 24.02.2014 по справі 804/2036/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 р. Справа № 804/2036/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» про стягнення заборгованості в сумі 1190,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

31 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» про стягнення заборгованості в сумі 1190,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» не подавалися податкові декларації з податку на прибуток, тому за результатами камеральних перевірок, позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення: від 14.02.2013 №0001951501, за яким відповідачу нараховані штрафні санкції за неподання податкової звітності у розмірі 170,00 грн.; від 23.04.2013 №0004601501, за яким підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 відкрито провадження у справі №804/2036/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2014.

У судове засідання 24.02.2014 позивач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника позивача про отримання ухвали суду та судової повістки, яка міститься в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання позивача від 26.02.2014 (вх. №12293/14) про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 24.02.2014 не з'явився. Кореспонденція Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надіслана на адреси відповідача, зазначені в адміністративному позові, та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.02.2014, повернута на адресу суду з помітками поштового відділення про закінчення строку зберігання рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» (далі - ТОВ «Інвесттранслайн») зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.03.2012, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, буд. 50 кв. 2.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.02.2014, зробленого судом, юридична адреса відповідача: 51922, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Заводський район, вул. Ніколенко, буд. 4, кв. 33.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» взято на податковий облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що у ТОВ «Інвесттранслайн» наявна заборгованість у розмірі 1190,00 грн., яка виникла у зв'язку з наступним.

18.12.2012 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період - три квартали 2012 року. За результатами вказаної перевірки позивачем складено акт №2085/151/38113526 від 18.12.2012.

На підставі означеного акту, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001951501 від 14.02.2013, за яким відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

15.03.2013 позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітній податковий період - 2012 рік. За результатами вказаної перевірки складено акт №880/151/38113526 від 15.03.2013.

На підставі означеного акту, позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0004601501 від 23.04.2013, за яким відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 36.1., п.п. 36.2. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності статтею 120 ПК України передбачена відповідальність.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В порушення вказаних норм податкового законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» не подавало до контролюючого органу податкові декларації з податку на прибуток за періоди: три квартали 2012 року і річну за 2012 рік, та у встановлений строк не сплатило штрафні санкції у сумі 1190,00 грн.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.

В контексті вищенаведених правових норм, грошове зобов'язання відповідача у сумі 1190,00 грн. вважається податковим боргом.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем самостійно не погашено податковий борг, позивачем на підставі зазначеної норми була винесена податкова вимога № 500-11 від 21.10 2013.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вжиті усі заходи для забезпечення стягнення з відповідача штрафу за допущені порушення, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 1190,00 грн. не надав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 1190,00 грн. є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» про стягнення заборгованості в сумі 1190,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттранслайн» (51922, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Заводський район, вул. Ніколенко, буд. 4, кв. 33; ідентифікаційний код юридичної особи 38113526) на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп. на р/р № 31116009700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 11021000.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Царікова