Постанова

від 13.05.2014 по справі 826/1052/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2014 року 09:40 № 826/1052/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Забезпечення" до Управління Укртрансінспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №042399 від 14.01.2014 р. ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Забезпечення", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №042399 від 14.01.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувану постанову, оскільки позивачем не було допущено жодних порушень вимог чинного законодавства України, які могли б бути підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Представник позивача, зокрема, звертав увагу суду на відсутність акту №019838, на підставі якого була прийнята оскаржувана постанова.

Представником відповідача письмові заперечення на позовну заяву не надавались, у судові засідання, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, представник відповідача не з'являвся.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

14 січня 2014 р. відповідачем була прийнята Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №042399 (надалі - Постанова №042399), якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.

Вважаючи зазначену вище Постанову №042399 такою, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 р. №387/2011, (надалі - Положення №387/2011) Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 7 Положення №387/2011 передбачено, що Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до Положення №387/2011, Укртрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп.8 п.4 Положення №387/2011).

Укртрансінспекція у сфері автомобільного та міського електричного транспорту здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті (пп.7 п.4.2 Положення №387/2011).

Укртрансінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (пп.5 п.6 Положення №387/2011).

З Постанови №042399 вбачається, що адміністративно-господарська санкція застосована до позивача у зв'язку з неоформленням щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу НОМЕР_1, відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Відповідно до положень ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд звертає увагу, що ст.18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення №340), згідно п.6.1 якого, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

До набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (п.6.3 Положення №340).

Суд звертає увагу, що згідно абз.3 п.4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" від 07 червня 2010 року № 340, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності, зокрема, для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013 р.

З Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 судом встановлено, що позивачу належить транспортний засіб марки Mercedes-Benz 1424, реєстраційний номер НОМЕР_1 (тип - вантажний; повна маса - 12500).

Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин п.6.1 Положення №340 набрав чинності.

Суд звертає увагу, що позивач стверджував, а відповідач не заперечував, про наявність у зазначеному вище транспортному засобі, реєстраційний номер НОМЕР_1, повіреного тахографу, що також підтверджується Протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №002147 від 31.05.2013 р. та копією диска тахографа.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржувана Постанова №042399 прийнята на підставі акту №019838, копію якого відповідачем суду не було надано.

Враховуючи вищезазначене, звертаючи увагу на те, що позивачем було доведено факт наявності повіреного тахографу у транспортному засобі марки Mercedes-Benz 1424, реєстраційний номер НОМЕР_1 (тип - вантажний; повна маса - 12500), а відповідачем не було надано жодного доказу в обґрунтування правомірності прийнятої Постанови №042399, суд приходить до висновку, про протиправність даної постанови, суд приходить до висновку про відсутність у позивача обов'язку вести індивідуальну контрольну книжку водія, що кермує вказаним транспортним засобом та, як наслідок, недопущення позивачем порушення вимог законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності, прийнятої Постанови №042399.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Забезпечення" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Укртрансінспекції у м. Києві про застосування адміністративно-господарського штрафу №042399 від 14.01.2014 р.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) присудити на користь Приватного підприємства "Забезпечення" (ідентифікаційний номер 32913944) за рахунок Державного бюджету України.

4. Зобов'язати Державну казначейську службу України стягнути решту суми судового збору у розмірі в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Управління Укртрансінспекції у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко