Ухвала

від 15.05.2014 по справі 805/2634/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року справа №805/2634/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі № 805/2634/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа: управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне, про визнання недійсною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа: управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне, про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 18.02.2014 № Ф-115-17 на суму 10405,17 грн.

Визнана недійсною та скасована вимога Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 18.02.2014 № Ф-115-17 на суму 10405,17 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається поняття пенсіонер, як особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Також, вказав, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається по досягненню 55-річного віку для жінок та 60-річного віку для чоловіків, а також цим законом передбачені такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника, пенсія по інвалідності. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 13.07.2003 року призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.08.2003 року та розпорядженням УПФУ № 563 від 13.07.2003 року (а.с.11, 48).

10.08.2007 року їй призначено пенсію у разі втрати годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 22.08.2007 року термін дії - довічно та розпорядженням 162031 від 10.08.2007 року (а.с.12, 47).

Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Сніжнянському відділенні Торезької ОДПІ та застосовує спрощену систему оподаткування.

Ця обставина підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3 виданим 31.05.2012 року (а.с.8).

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Встановлено, що 18.02.2014 р. Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску № Ф-115-17 в розмірі 10405,17 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.6).

Відповідно до розрахунку відповідача за 3 квартал 2013 року позивачці нараховане суму єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн. та за 4 квартал 2013 року 1218,17 грн. (а.с. 32).

Згідно з розрахунку управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецькій області за 2011 рік позивачці нараховане суму єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. За 2012 рік 4572,42 грн., та за 2013 рік 2388,06 грн., а всього, з урахуванням сплати позивачкою за 2011 рік суми в розмірі 2978,31 грн., 7992,47 грн. (а.с.20, 46).

Загальна сума недоїмки яку нарахували відповідач та третя особа та яка вказана в оскаржуваної вимозі становить 10405,17 грн. (а.с.32).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Позивач зазначила, що з 13.07.2003 року їй призначено пенсію за віком. З 10.08.2007 року їй призначена пенсія у разі втрати годувальника. Але, оскільки вона ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто їй вже виполонилося 65 років, вона є особою яка досягла пенсійного віку, встановленого законом і є пенсіонером за віком.

Також пояснила, що між позивачкою та органами Пенсійного фонду України не було укладено договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, а жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш ніж 20 років.

Отже, позивач є пенсіонером за віком у розумінні вищенаведених норм законодавства.

Термін «пенсіонер за віком» (який використовується в ч.4 ст.4 Закону № 2464) та термін «особа яка отримує пенсію за віком» - це терміни які мають різну правову складову. Пенсіонер за віком - це особа яка досягла пенсійного віку, передбаченого законом (для чоловіків 60 років, для жінок - 55 років). Однак ця особа не обов'язково отримує пенсію саме за віком. Вона може отримувати пенсію в разі втрати годувальника, по інвалідності, за вислугу років, при цьому залишаючись пенсіонером за віком. На відміну від цього особа яка отримує пенсію за віком може отримувати пенсію за віком на пільгових умовах та бути такою, яка не досягла віку, встановленого законом для призначення пенсії за віком.

Таким чином, положення частини 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів саме за віком, а не тільки тих, які отримують пенсію за віком.

Встановлено, що позивач є пенсіонером та досягла віку, встановленого законом для призначення пенсії за віком, а той факт, що їй призначено пенсію в разі втрати годувальника не доводить наявність в неї обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до органів доходів і зборів.

Суд першої інстанції зазначив, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Положеннями Закону № 2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші приписи вказаного Закону.

За таких обставин, Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області незаконно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-115-17 в розмірі 10405,17 грн.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 18.02.2014 № Ф-115-17 на суму 10405,17 грн., підлягає задоволенню.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі № 805/2634/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі № 805/2634/14 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

В.В.Попов