Постанова

від 16.01.2014 по справі 806/5457/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2014 р. Житомир

справа № 806/5457/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Дуплійчука М.І. (за довіреністю від 20.08.2013 р.);

представника відповідача - Шафранського Д.С. (за довіреністю від 02.09.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Виробничо-торгівельного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000005222, №000006222, №000007222 від 19.06.2013 р.,-

встановив:

У липні 2013 року Виробничо-торгівельне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №000005222 від 19.06.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 32683 грн.; №000006222 від 19.06.2013 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі розміром 26501 грн., з яких 26500 грн. - основний платіж, а 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №000007222 від 19.06.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 1920 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість та донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за податковими повідомленнями-рішеннями від 19 червня 2013 року за №000005222, №000006222 та №000007222. Вказані рішення прийняті на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки від 07.06.2013 р. №2851/22-2/13566695/0100 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. по взаємовідносинам з ПП "ВТФ Метал Трейд" (код ЄДРПОУ 13566695).

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.135, ст.137, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32683 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-III квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-IV квартал 2011 року у сумі 32683 грн.

Окрім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 26500 грн. та завищено розмір від'ємного значення з податку на доданку вартість за квітень 2011 року на суму 1920 грн.

Зазначає, що висновки відповідача за актом перевірки №2851/22-2/13566695/0100 від 07.06.2013 р. про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства та даними бухгалтерського і податкового обліку позивача. Відповідачем не враховано наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень. Вказані документи надавались податковому органу при перевірці.

Окрім того, кримінальне провадження щодо посадових осіб ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (№32012060000000084 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2012 року) постановою від 27 червня 2013 року закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину, тобто з реабілітуючих підстав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №000005222 від 19.06.2013р. прийняте у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст.135, ст.137, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32683 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-III квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-IV квартал 2011 року у сумі 32683 грн.

Окрім того, податкові повідомлення-рішення №000007222 та №000006222 від 19.06.2013р. прийняті у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 26500 грн. та завищено розмір від'ємного значення з податку на доданку вартість за квітень 2011 року на суму 1920 грн.

З огляду на викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими відповідно до норм чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Виробничо-торгівельне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" (далі - ВТП у формі ТОВ "Ренесанс") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13566695, перебуває на податковому обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ).

Відповідачем здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012 р. по взаємовідносинам з ПП "ВТФ Метал Трейд", за наслідками якої складено акт від 07.06.2013 р. №2851/22-2/13566695/0100 (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог:

- ст.135, ст.137, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32683 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-III квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-IV квартал 2011 року у сумі 32683 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 26500 грн. та завищено розмір від'ємного значення з податку на доданку вартість за квітень 2011 року на суму 1920 грн. (а.с.12-21).

Перевіркою встановлено, що ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ в порушення вимог п.138.4 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на суму 5521600 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 32683 грн. На підставі наданих до перевірки документів підприємством безпідставно віднесено до валових витрат отримані товарно-матеріальні цінності від ПП «ВТФ «Метал Трейд», оскільки їх отримання не підтверджено належним чином оформленими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та не підтверджено зв'язок даних послуг з господарською діяльністю підприємства.

В порушення вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 26500 грн., в порушення вимог п. 198.1 та п.198.3 ст.198 Кодексу завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 1920 грн.

Перевіркою встановлено, що ДПІ у м. Житомирі отримано постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області капітана податкової міліції Сидоржевського О.М. від 06.03.2013р. про призначення позапланової документальної перевірки ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ. Було встановлено, що службові особи ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ на протязі січня-квітня 2011 року шляхом незаконного формування податкаового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства безтоварних операцій з фіктивним підприємством ПП "ВТФ "Метал Трейд" (код ЄДРПОУ 32618381), умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість на значні суми. Встановлено, що ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ перерахувало кошти на рахунок транзитного підприємства ПП "ВТФ "Метал Трейд" та в подальшому кошти, без відображення в податковому обліку, перераховувались на рахунки фіктивних підприємств ПП "Галлєн і Ко" (код ЄДРПОУ 34285777) та ТОВ "Анадор" (код ЄДРПОУ 37630162), з рахунків яких знімались готівкою.

Окрім того, під час проведення перевірки позивачем не надано документів щодо підтвердження доставки товарів (транспортування) від ПП "ВТФ "Метал Трейд", не надано журналу на видачу довіреностей працівникам на отримання товарів, наказів на відрядження та авансових звітів щодо витрат у зв'язку з відрядженнями по операціям щодо отримання сировини від ПП "ВТФ "Метал Трейд". Таким чином, ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ не підтверджено доставку та фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП "ВТФ "Метал Трейд" у квітні 2011 року.

Згідно акту перевірки накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП "ВТФ "Метал Трейд" містять в собі дефектність: реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено чинним законодавством, заповнені з грубим порушенням, а саме: не розшифровані підписи покупця та продавця товару; не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, тобто неможливо ідентифікувати посадових осіб які продавали (відвантажували) та отримували товарно-матеріальні цінності, та неможливо визначити чи є ці особи посадовими особами підприємств; не вказано дату та номер довіреностей, згідно яких отримували товар. Тобто, накладні, надані підприємством для перевірки, підписані не встановленими особами без розшифровки підпису, без зазначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Крім того, відсутні документи, які б засвідчували якість та походження сировини.

Кримінальне провадження щодо посадових осіб ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (№32012060000000084, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2012 року) постановою від 27 червня 2013 року закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року:

- №000005222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 32683 грн.;

- №000006222 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26501 грн., з яких 26500 грн. - основний платіж, а 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №000007222 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 1920 грн. (а.с.10-11).

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та просить визнати їх протиправними та скасувати.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ПП "ВТФ "Метал-Трейд" ("Продавець") укладено договір купівлі-продажу №05/01 від 05.01.2011 р., відповідно до умов позивач за видатковими накладними одержав від ПП "ВТФ "Метал-Трейд" металолом (а.с.80-82, 84, 86, 88).

Окрім того, між позивачем ("Покупець") та ПП "ВТФ "Метал-Трейд" ("Продавець") укладено договір купівлі-продажу №08/04 від 08.04.2011 р., відповідно до якого позивач за видатковими накладними одержав від ПП "ВТФ "Метал-Трейд" металоконструкції (а.с.90-91, 93, 95, 97, 99).

Оплата вартості товару позивачем на користь ПП "ВТФ "Метал-Трейд" здійснена шляхом безготівкового розрахунку, перерахування коштів на рахунок "Продавця" підтверджується виписками по банківському рахунку "Покупця" (а.с.101-147).

Судом встановлено, що фактично умови зазначених договорів, укладених між позивачем та ПП "ВТФ "Метал-Трейд", виконувався сторонами у спірному періоді.

На виконання умов договорів ПП "ВТФ "Метал-Трейд" виписано позивачу податкові та видаткові накладні на поставку металоконструкцій та металолому (а.с.84-89, 93-100).

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 32683 грн. за податковим повідомленням-рішенням №000005222 від 19.06.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток здійснено відповідачем з підстав порушення ст.135, ст.137, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32683 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-III квартал 2011 року у сумі 32683 грн., ІI-IV квартал 2011 року у сумі 32683 грн.

Відповідно до п.137.1. ст.137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п.135.1. ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. ст.135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, зважаючи на навні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 26501 грн., з яких 26500 грн. - основний платіж та 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням №000006222 від 19.06.2013 р. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 1920 грн. за податковим повідомленням-рішенням №000007222 від 19.06.2013 р., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 26501 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 1920 грн. здійснено відповідачем з підстав порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 26500 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на доданку вартість за квітень 2011 року у розмірі 1920 грн.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст.188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Окрім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що кримінальне провадження щодо посадових осіб ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (№32012060000000084, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2012 року) постановою від 27 червня 2013 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, тобто з реабілітуючих підстав.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Виробничо-торгівельного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000005222, №000006222, №000007222 від 19.06.2013 р., - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі, правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, №000005222, №000006222, №000007222 від 19.06.2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Виробничо-торгівельного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 611 (шістсот одинадцять) грн. 03 (три) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 16 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст постанови виготовлено: 21 січня 2014 р.