Постанова

від 19.02.2014 по справі 806/7655/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2014 р. Житомир

справа № 806/7655/13-a

час прийняття: 10 год. 55 хв. категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Дзюбенко В.П. (за довіреністю від 21.01.2014 р.);

представника відповідача - Шостак Т.Л. (за довіреністю від 17.12.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Друкарні відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Житомирській області до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002022203 від 31.10.2013 р.,-

встановив:

У листопаді 2013 року Друкарня відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Житомирській області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002022203 від 31.10.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, штрафної санкції на донараховану суму податкового зобов'язання в сумі розміром 3352,5 грн., з яких 2682 грн. - основний платіж, а 670,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, штрафних санкцій на донараховану суму податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0002022203 від 31.10.2013 р.

Вказане рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки від 16.10.2013 р. №1401/22-4 та даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за серпень 2013 року. Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.200.1 та п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником не в повному обсязі задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у декларації за серпень 2013 року.

Позивач зазначає, що акт перевірки не був направлений позивачу у встановленому законом порядку. Окрім того, подані позивачем заперечення розглянуті не були, оскільки, згідно з поясненнями працівника контролюючого органу щодо дій по відмові у розгляді заперечень, їх було направлено не в 5-ти денний строк після отримання акту перевірки, а в 7-ми денний строк, що на думку позивача не відповідає дійсності.

Вважає, що позбавлення позивача можливості оскаржити акт перевірки є порушенням п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0002022203 від 31.10.2013 р. прийняте у зв'язку з тим, що підприємством подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій дані податкового зобов'язання в частині обсягу поставки та суми ПДВ не співпадають з даними Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та Реєстром виданих та отриманих податкових накладних. Окрім того, позивачем порушено пункт 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1490/20228, а саме: допущено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що плинуло на розрахунки з бюджетом. Дана помилка призвела до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 2682грн., чим порушено п.200.1 ст.200 та п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України. Вказане порушення зафіксовано в акті перевірки від 16.10.2013 р. №1401/22-4, який надіслано рекомендованим листом на юридичну адресу: м. Житомир, вул. Щорса, 88. Акт був вручений уповноваженому Бондарчук 18.10.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте відповідно до норм чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Друкарня відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Житомирській області є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25575859, перебуває на податковому обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ).

Позивачем подано (за допомогою засобів електронного зв'язку) до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Відповідачем здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за наслідками якої складено акт №1401/22-4 від 16.10.2013р. (далі - акт перевірки) (а.с.6-8).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України задекларовано податкові зобов'язання у декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (а.с.6-8).

Перевіркою встановлено, що підприємством подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій на порушення п.200.1 ст.200 та п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, не в повному обсязі задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, про що свідчать розбіжності між декларацією з податку на додану вартість та "Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", а також Реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а саме: в Розділі І Додатку 5 платником задекларовано суму податку на додану вартість у сього за місяць в сумі 7844 грн., а в декларацію (код рядка 1, колонка Б) та Розділ І Реєстру виданих та отриманих податкових накладних помилково перенесено 5162 грн. Розбіжність становить 2682 грн.

Дана помилка призвела до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 2682 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002022203 від 31.10.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, штрафної санкції на донараховану суму податкового зобов'язання в сумі розміром 3352,5 грн., з яких 2682 грн. - основний платіж, а 670,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.10).

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд визнає його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що підставою для донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3352,5 грн. стало порушення позивачем вимог п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Положеннями пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування позовних вимог щодо того, що акт перевірки №1401/22-4 від 16.10.2013 р. не направлявся на адресу позивача у встановленому законом порядку, зважаючи на таке.

Положеннями п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.42.1 та п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом надіслано акт перевірки №1401/22-4 від 16.10.2013 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичною адресу позивача: м.Житомир, вул. Щорса,88 та отримано 18.10.2013 р., що засвідчується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.65, 66).

Відповідно до п.п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Матеріали справи свідчать, що позивач подав заперечення на акт перевірки №1401/22-4 від 16.10.2013 р. до контролюючого органу лише 28.10.2013 р., тобто з порушенням терміну, встановленого вимогами п.п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (а.с.15,16-17, 64).

Окрім того, в судовому засіданні представником позивача не заперечувався сам факт порушення позивачем вимог п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

У задоволенні позову Друкарні відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Житомирській області до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002022203 від 31.10.2013 р., - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 19 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Горовенко