Постанова

від 06.02.2014 по справі 806/5704/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2014 р. Житомир

справа № 806/5704/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Пінчук К.В. (директор);

представника відповідача - Гарькавого М.В. (за довіреністю від 25.11.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 р. №0004371502 та №0004361502,-

встановив:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Даймонд" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013 р.: №0004361502 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36598 грн., з яких, 29278 грн. - основний платіж, а 7320 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0004371502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 26502 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.07.2013 р. №0004361502 та №0004371502.

Вказані рішення прийняті на підставі акта позапланової невиїзної документальної перевірки №326/15-2/37808586/0100 від 12.07.2013 р. по взаємовідносинам позивача з ПП "Агросельхозпродукт" (код ЄДРПОУ 31106250) за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р.

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2013 року на суму 55780 грн.

Зазначає, що висновки відповідача за актом перевірки №326/15-2/37808586/0100 від 12.07.2013 р. про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства та даними бухгалтерського і податкового обліку позивача. Відповідачем не враховано наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень. Вказані документи надавались податковому органу при перевірці.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0004361502 та №0004371502 від 31.07.2013р. прийняті у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит за лютий 2013 року на суму 55780 грн.

З огляду на викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими відповідно до норм чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даймонд" (далі - ТОВ "Даймонд") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37808586, перебуває на податковому обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ).

Відповідачем здійснено позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ПП "Агросельхозпродукт" (код ЄДРПОУ 31106250) за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013р., за наслідками якої складено акт №326/15-2/37808586/0100 від 12.07.2013 р. (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.176.1, п.176.2 ст.176, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за лютий 2013 року на суму 55780грн. (а.с.7-24).

Перевіркою встановлено, що факти проведення операції з придбання ТМЦ ТОВ "Даймонд" у ПП "Агросельхозпродукт" не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже підприємством відображені в податковій звітності результати взаємовідносин з ПП "Агросельхозпродукт" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, зокрема, в товарно-транспортних накладних відсутні ім'я по батькові водія, номер подорожнього листа, коди підприємства вантажовідправника та вантажоодержувача, відсутні прізвище водія експедитора, графи ТТН №8 по 14 не заповнені, відсутній підпис таксувальника. Перевіркою не встановлено факту передачі товару. Під час перевірки позивачем не було надано сертифікати відповідності на отримані ТМЦ, які б засвідчували якість та походження товарів.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року:

- №0004361502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36598грн., з яких основний платіж - 29278 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 7320 грн.;

- №0004371502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 26502 грн. (а.с.25,26).

Позивач не погоджується та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013р. №0004361502 та №0004371502.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ПП "Агросельхозпродукт" ("Продавець") укладено договір поставки №05/01 від 09.01.2013 р., на виконання умов якого "Продавець" зобов'язується передати належний йому товар у власність "Покупцеві", а "Покупець" зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (далі - Договір) (а.с.77).

Відповідно до п.1.2 та п..1.3 Договору предметом постачання є товар згідно з виписаними накладними, які є невід'ємною частиною даного Договору та виписані в період даного Договору. Право власності на товар переходить до "Покупця" з моменту підписання акту прийому-передачі товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.

За умовами п.3.1 та п. 3.2 Договору оплата проводиться "Покупцем" за умовою сторін (передплата, оплата по факту поставки, бартер, тощо) в повному обсязі, але не пізніше 30 банківських днів з дня прийому товару "Покупцем". Оплата може проводитись як у безготівковій так і в готівковій формі.

На виконання умов Договору позивач за накладними та актами приймання-передачі товару №01 від 01.02.2013р., №02 від 04.02.2013р., №03 від 05.02.2013 р., №04 від 06.02.2013р., №05 від 08.02.2013р., №06 від 12.02.2013р., №07 від 14.02.2013 р., №08 від 18.02.2013 р., №09 від 19.02.2013р., №10 від 20.02.2013р., №11 від 25.02.2013р., №12 від 26.02.2013р., №13 від 27.02.2013р. №15 від 28.02.2013р. отримав від ПП "Агросельхозпродукт" товарно-матеріальні цінності. Доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась за замовленням ПП "Агросельхозпродукт" про що свідчать товарно-транспортні накладні, долучені до матеріалів справи (а.с.100-148).

Оплата вартості товару позивачем на користь ПП "Агросельхозпродукт" здійснено шляхом готівкового розрахунку, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера (а.с.79-81).

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та ПП "Агросельхозпродукт", виконувався сторонами у спірному періоді.

На виконання умов Договору, укладеного між позивачем та ПП "Агросельхозпродукт" останнім виписано позивачу податкові та видаткові накладні на поставку товарно-матеріальних цінностей (а.с.84-99, 100,102,113,116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: акти прийому-передачі товару, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, Договір, квитанції до прибуткового касового ордеру, журнал реєстрації довіреностей, докази використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у подальшій господарській діяльності позивача, підтверджують фактичне виконання вищевказаного договору, що свідчить про помилковість висновку контролюючого органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ПП "Агросельхозпродукт" за лютий 2013 року.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується факт здійснення господарських операцій з ПП "Агросельхозпродукт", а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначених сум.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарський договір, мали умисел на укладення угод з метою, яка не спрямована на реальне настання наслідків господарської операції, виходячи з фактичного її виконання.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 р. №0004371502 та №0004361502, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 31.07.2013 р. №0004371502 та №0004361502.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 06 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Cуддя А.В. Горовенко