Постанова

від 22.04.2014 по справі 826/2789/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2014 року 14:47 № 826/2789/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Савченко С.Д., представника відповідача Гамрецького Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛИ ТА СПРАВИ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дії неправомірними дії, зобов'язати вчинити дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛИ ТА СПРАВИ» з позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів міста Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в повному обсязі;

- зобов'язати ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів міста Києва надати інформацію про результати зустрічних звірок TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ», які оформлені Актами: № 1228/7/26-58-07-04 від 08.11.2013 року «Про результати відпрацювання ризикованого платника податків»;№ 1/26-58-22-07-17/38419937 від 09.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ»; № 18/26-58-22-06-15/38419937 від 13.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ»;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів міста Києва та перевищення службових повноважень посадовими особами щодо проведення зустрічних звірок TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ», та складання Актів: № 1228/7/26-58-07-04 від 08.11.2013 року «Про результати відпрацювання ризикованого платника податків»;№ 1/26-58-22-07-17/38419937 від 09.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ»;№ 18/26-58-22-06-15/38419937 від 13.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ Міндоходів міста Києва вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України «інформацію про результати зустрічних звірок TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ», які оформлені Актами: № 1228/7/26-58-07-04 від 08.11.2013 року «Про результати відпрацювання ризикованого платника податків»;№ 1/26-58-22-07-17/38419937 від 09.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ»;№ 18/26-58-22-06-15/38419937 від 13.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «МЕТАЛИ ТА СПЛАВИ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутні підстави для скасування свідоцтва, оскільки позивач знаходиться за адресою, яка міститься у Реєстрі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що на момент прийняття рішення в Реєстрі була наявна інформація про відсутність позивача за адресою реєстрації.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою. інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення №381 від 24.12.2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МЕТАЛИ ТА СПРАВИ» згідно п.п.«ж» п. 184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України.

Прийняття зазначеного рішення мотивоване наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України запису щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено Відомістю з ЄДР щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, номер реєстраційної дії 10731430007023205, дата 23.12.2013р.

На підтвердження зазначеної обставини відповідачем було додано роздруківку отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру, засвідчену представником відповідача та довідку про встановлення місцезнаходження платника податків від 24.10.2013р. №8907, яка була складана за наслідками перевірки, якою було встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням.

Згідно з підпунктом «ж» статті 184.1 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Позивачем не оспорювалась наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України інформації про відсутність позивача за адресою реєстрації - 03680, м.Київ, вул. Виборзька, буд. 99, кв. 104, станом на дату винесення оспорюваного рішення.

Позивачем також не було надано відомостей про оскарження дій державного реєстратора щодо внесення вказаних відомостей. Судом не приймаються посилання позивача на підтвердження відомостей про місцезнаходження позивача та підтвердження інформації про місцезнаходження позивача відповідачем, викладене в листах та довідці, оскільки дані відомості не спростовують наявності запису про відсутність позивача за адресою реєстрації на час прийняття оспорюваного рішення.

Суд доходить висновків, що прямими нормами Податкового кодексу України передбачено підставою анулювання свідоцтва платника ПДВ саме наявність інформації в Реєстрі станом на дату анулювання, яка підтверджена засвідченою копією витягу та не спростовувалася позивачем.

Відносно вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічних звірок та складання актів, суд відзначає наступне.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації, орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин відповідачем зустрічної звірки позивача не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

На переконання суду, незгода з висновками, викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не є підставою для визнання протиправними дій, факт вчинення яких відсутній; відсутність дій сама по собі виключає їх протиправність.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту про неможливість проведення зустрічної звірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Щодо решти позовних вимог підставою для їх відхилення суд вважає відсутність прав позивача, порушених внаслідок внесення відповідачем щодо нього певної інформації.

Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14.1 вищезазначеного Кодексу, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Так, судом було витребувано у відповідача та оглянуто в судовому засіданні роздруківку облікової картки позивача зі сплати податку на прибуток. Даним документом підтверджується відсутність обставини донарахування позивачу податкових зобов'язань. Відповідач прийняття рішень про визначення позивачу податкових зобов'язань спростовує, позивач жодних посилань на такі рішення не наводить.

Позивачем не зазначено жодного законодавчо встановленого випадку застосування по відношенню до позивача інформації, яку внесено до баз даних податкового органу на підставі проведеної перевірки, можливості такого застосування в майбутньому, та, відповідно, порушення прав позивача внесенням інформації.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян