Рішення

від 12.05.2014 по справі 915/363/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа № 915/363/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв"

(54028, м. Миколаїв, вул. 4-а Поздовжня, 76, адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40)

до комунального підприємства дирекція єдиного замовника "Корабел"

(54050, м. Миколаїв, вул. Подвойського, 6)

про стягнення 81800,88 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

Представники сторін:

від позивача - Мостовик О.О., дов. №1/14 від 22.04.2014 р.

від відповідача - Панчишина Я.В., дов. б/н від 14.08.2013 р.

Суть спору: 20.03.2014 року до господарського суду звернувся позивач із позовом про стягнення з відповідача боргу за договором про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів №20-2013 від 01.06.2013 року в розмірі 76612,19 грн., пені - 1534,28 грн., 3 % річних - 370,09 грн., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів - 614,05 грн. та 0,1 % за кожен день прострочення за користування чужими коштами в сумі 2670,27 грн. Також позивач просив покласти на відповідача сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів №20-2013 від 01.06.2013 року в частині розрахунку за надані послуги.

Ухвалою від 21.03.2014 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 04.04.2014 року (а.с. 1).

04.04.2014 року розгляд справи було відкладено на 12.05.2014 року та вдруге запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив не надав, позов не заперечив і не спростував.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

03.04.2014 року та 12.05.2014 року на адресу суду надійшли заяви про уточнення позовних вимог. Так, в останній заяві від 12.05.2014 року вих. 12/05-1 представник позивача просить стягнути з відповідача 69977,13 грн., а саме:

- 65119,28 грн. - основного боргу;

- 1546,31 грн. - пені;

- 2870,84 грн. - 0.1% за кожен день прострочення, за користування чужими грошовими коштами;

- 370,50 грн. - 3% річних;

- 614,05 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.05.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

01.06.2013 року між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) було укладено договір про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів №20-2013 (а.с. 15-17).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець згідно з графіком надає йому послуги з вивезення твердих побутових відходів (у подальшому - ТПВ), з території замовника, а останній в свою чергу зобов'язується своєчасно надавати графіки вивезення ТПВ, прийняти та оплатити у строки та за встановленими тарифами надані виконавцем послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1.2. договору вимірювальною одиницею послуг є завантаження і перевезення 1 (одного) метра кубічного ТПВ.

У пунктах 2.1., 2.2. договору сторони погодили, що загальна вартість послуг з вивезення ТПВ з 01.06.2013 року до 31.12.2013 року становить 256 636,80 коп. в тому числі ПДВ 20 %, а вартість надання послуг з вивезення одного метра кубічного ТПВ становить - 24,00 грн., з урахуванням вартості захоронення на міському полігоні ТПВ.

Згідно п. 3.3 договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на підставі виставлених виконавцем рахунків, з урахуванням ПДВ, не пізніше 30-го дня місяця наступного за місяцем надання послуг.

Відповідно до п. 4.1.5. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги згідно з розділом 3 договору.

Відповідно п. 6.3. за прострочення проведення розрахунків за цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов'язань від суми неоплачених замовником послуг.

Пунктом 6.4. передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати понад 20 календарних днів, виконавець має право додатково стягнути з замовника 0,1% за кожен день прострочення, за користування чужими грошовими коштами від суми несплачених замовником послуг (як зазначено в договорі на підставі п. 3 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.06.2013 року та скріплений печатками сторін.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та діє до 31.12.2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

31.12.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1, якою сторони продовжили термін дії договору на один місяць, а саме з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року включно.

Виконання свого обов'язку за договором позивач підтвердив, додавши до позовної заяви акт надання послуг № 1663 від 30.11.2013 року на загальну суму 35874.00 грн., акт надання послуг № 1925 від 31.12.2013 року на загальну суму 35852.40 грн., акт надання послуг № 209 від 31.01.2014 року на загальну суму 28892,88 грн. Всі акти надання послуг підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач свої зобов'язання по договору про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів №20-2013 від 01.06.2013 року в частині розрахунку за надані послуги виконав частково, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем.

Станом на день подання позовної заяви борг у розмірі 75119,28 грн. відповідачем не сплачений.

12.05.2014 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог у зв'язку з проведеною 30.04.2014 року відповідачем оплатою в сумі 10000.00 грн.

З урахуванням проведеної оплати від 30.04.2014 року позивач просить стягнути 65119,28 грн. основного боргу.

Позивач в обґрунтування позову посилається на ст.ст. 15, 16, 257, 526, 546, 614, 625, 712 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось, відповідач відзив не надав, позов не заперечив і не спростував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача борг за надані послуги по договору про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів №20-2013 від 01.06.2013 року у сумі 65119,28 грн.

Позивач надав відповідачу послуги із вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 100916,28 грн., що підтверджується актами надання послуг (а.с. 18-20), відповідач за поставлену продукцію розрахувався з позивачем частково, сплативши останньому лише 31500,00 грн., з яких:

10000,00 грн. - 13.01.2014 року;

1000,00 грн. - 26.02.2014 року;

5000,00 грн. - 28.02.2014 року;

2000,00 грн. - 11.03.2014 року;

2000,00 грн. - 17.03.2014 року;

1500,00 грн. - 19.03.2014 року;

4000,00 грн. - 31.03.2014 року;

10000,00 грн. - 30.04.2014 року.

На підставі вищевикладеного сума неоплачених послуг склала 65119,28 грн. (100619,28 - 35500,00 = 65119,28 грн.)

Відповідно п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець згідно з графіком надає йому послуги з вивезення твердих побутових відходів (у подальшому - ТПВ), з території замовника, а останній в свою чергу зобов'язується своєчасно надавати графіки вивезення ТПВ, прийняти та оплатити у строки та за встановленими тарифами надані виконавцем послуги відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що оплата наданих виконавцем послуг здійснюється згідно Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на підставі виставлених виконавцем рахунків, з урахуванням ПДВ, не пізніше 30-го дня місяця наступного за місяцем надання послуг.

Відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався.

Отже, позовна вимога щодо стягнення боргу в сумі 65119,28 грн. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню .

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за прострочення проведення розрахунків за договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов'язань від суми неоплачених замовником послуг.

Позивач просить стягнути із відповідача 1546,31 грн. пені на підставі п.п. 6.1., 6.3 договору за загальний період нарахування з 31.12.2013 року по 20.03.2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок позивача містить помилку в періодах нарахування, отже нарахування пені необхідно здійснювати наступним чином:

· за актом надання послуг № 1663 від 30.11.2013 року:

- на суму 35874,00 грн. за період з 31.12.2013 року по 12.01.2014 року (35874,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 13 = 166,11 грн.);

- на суму 25874,00 грн. за період з 13.01.2014 року по 25.02.2014 року (25874,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 44 = 405,48 грн.);

- на суму 24874,00 грн. за період з 26.02.2014 року по 27.02.2014 року (24874,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 2 = 17,72 грн.);

- на суму 19874,00 грн. за період з 28.02.2014 року по 10.03.2014 року (19874,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 11 = 77,87 грн.);

- на суму 17874,00 грн. за період з 11.03.2014 року по 16.03.2014 року (17874,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 6 = 38,20 грн.);

- на суму 15874,00 грн. за період з 17.03.2014 року по 18.03.2014 року (15874,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 2 = 11,31 грн.);

- на суму 14374,00 грн. за період з 19.03.2014 року по 20.03.2014 року (14374,00 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 2 = 10,24 грн.);

· за актом надання послуг № 1925 від 31.12.2013 року

- на суму 35852,40 грн. за період з 31.01.2014 року по 20.03.2014 року (35852,40 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 48 = 612,93 грн.);

· за актом надання послуг № 209 від 31.01.2014 року

- на суму 28892,88 грн. за період з 28.02.2014 року по 20.03.2014 року (28892,88 : 100 х 6,5 х 2 : 365 х 20 = 205,81 грн.)

Всього, пеня за надані послуги в період з 31.12.2013 року по 20.03.2014 року складає 1545,67 грн. (166,11 + 405,48 + 17,72 + 77,87 + 38,20 + 11,31 + 10,24 + 612,93 + 205,81).

Відповідно до вищезазначеного розрахунку господарським судом встановлено, що пеня за загальний період нарахування з 31.12.2013 року по 20.03.2014 (включно) становить 1545,67 грн., що на 0,64 грн. менше, ніж просить стягнути позивач.

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 1545,67 грн .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з січня 2014 року по березень 2014 року у сумі 2941,04 грн.

Розрахунок позивача містить помилку, відповідачем невірно вказаний індекс інфляції за березень 2014 року, а також по акту № 1663 від 30.11.2013 року нарахування здійснено за період з січня 2014 року по березень 2014 року, хоча борг у розмірі 14374,00 грн., по якому позивач розрахував втрати від інфляції, виник лише 20 березня 2014 року.

Господарським судом зроблено перерахунок суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та встановлено, що сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з лютого 2014 року по березень 2014 року становить 1453,82 грн.(316,23 + 501,94 + 635,65), а саме:

- за актом надання послуг № 1663 від 30.11.2013 року

14374,00 грн. х 102,2 (за березень) / 100 - 14374,00 = 316,23 грн.

- за актом надання послуг № 1925 від 31.12.2013 року

35852,40 грн. х (100,6 (за лютий) + 102,2 (за березень) / 2 = 101,4) / 100 - 36354,33 = 501,94 грн.

- за актом надання послуг № 209 від 31.01.2014 року

28892,88 грн. х 102,2 (за березень) / 100 - 29528,53 = 635,65 грн.

Відповідно до вищезазначеного розрахунку господарським судом встановлено, що сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування за лютий та березень 2014 року становить 1453,82 грн., що на 1487,22 грн. менше, ніж просить стягнути позивач.

Отже, позовна вимога щодо стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів підлягає задоволенню частково - у сумі 1453,82 грн .

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від суми простроченого платежу за період нарахування з 31.12.2013 року по 20.03.2014 року у сумі 370,50 грн.

Розрахунок позивача містить помилку в періодах нарахування, отже нарахування 3% річних від суми простроченого платежу необхідно здійснювати наступним чином:

· за актом надання послуг № 1663 від 30.11.2013 року:

- на суму 35874,00 грн. за період з 31.12.2013 року по 12.01.2014 року (35874,00 : 100 х 3 : 365 х 13 = 38,34 грн.);

- на суму 25874,00 грн. за період з 13.01.2014 року по 25.02.2014 року (25874,00 : 100 х 3 : 365 х 44 = 93,58 грн.);

- на суму 24874,00 грн. за період з 26.02.2014 року по 27.02.2014 року (24874,00 : 100 х 3 : 365 х 2 = 4,09 грн.);

- на суму 19874,00 грн. за період з 28.02.2014 року по 10.03.2014 року (19874,00 : 100 х 3 : 365 х 11 = 17,97 грн.);

- на суму 17874,00 грн. за період з 11.03.2014 року по 16.03.2014 року (17874,00 : 100 х 3 : 365 х 6 = 8,82 грн.);

- на суму 15874,00 грн. за період з 17.03.2014 року по 18.03.2014 року (15874,00 : 100 х 3 : 365 х 2 = 2,61 грн.);

- на суму 14374,00 грн. за період з 19.03.2014 року по 20.03.2014 року (14374,00 : 100 х 3 : 365 х 2 = 2,37 грн.);

· за актом надання послуг № 1925 від 31.12.2013 року

- на суму 35852,40 грн. за період з 31.01.2014 року по 20.03.2014 року (35852,40 : 100 х 3 : 365 х 48 = 141,45 грн.);

· за актом надання послуг № 209 від 31.01.2014 року

- на суму 28892,88 грн. за період з 28.02.2014 року по 20.03.2014 року (28892,88 : 100 х 3 : 365 х 20 = 47,50 грн.)

Всього, 3% річних від суми простроченого платежу за період з 31.12.2013 року по 20.03.2014 року складає 356,73 грн. (38,34 + 93,58 + 4,09 + 17,97 + 8,82 + 2,61 + 2,37 + 141,45 + 47,50).

Відповідно до вищезазначеного розрахунку господарським судом встановлено, що 3% річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 31.12.2013 року по 20.03.2014 (включно) становить 356,73 грн., що на 13,77 грн. менше, ніж просить стягнути позивач.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 3% річних від суми простроченого платежу підлягає задоволенню частково у сумі 356,73 грн.

Позивач керуючись п. 6.4. договору просить стягнути з відповідача 0.1 % за кожен день прострочення за користування чужими грошовими коштами за період нарахування з 31.12.2013 року по 20.03.2014 року у сумі 2870,84 грн.

Необхідно зазначити, що вказаний у пункті договору міститься у розділі 6 договору "Відповідальність сторін".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України надане визначення штрафу та пені.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на зміст п. 6.4. договору застосування 0,1 % за кожен день прострочення за користування чужими коштами від суми несплачених замовником послуг підпадає під ознаки пені.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 2 зазначеного закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що пеню вже було застосовано позивачем до відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання, суд не вбачає підстав до застосування міри відповідальності, передбаченої у п. 6.4 договору.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову у стягненні 2870,84 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв" задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства дирекція єдиного замовника "Корабел" (54050, м. Миколаїв, вул. Подвойського, 6, код ЄДРПОУ 34607130) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв" (54028, м. Миколаїв, вул. 4-а Поздовжня, 76, код ЄДРПОУ 38524383) грошові кошти в розмірі 68475,50 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять грн. 50 коп.), з яких: 65119,28 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто дев'ятнадцять грн. 28 коп.) - борг, 1545,67 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять грн. 67 коп.) - пеня, 1453,82 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят три грн. 82 коп.) - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 356,73 (триста п'ятдесят шість грн. 73 коп.) - 3% річних та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

В іншій частині позову щодо стягнення 0,64 грн. - пені, 1487,22 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 13,77 грн. - 3% річних та 2870,84 грн. - 0,1 % за кожен день прострочення за користування чужими коштами - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 16 травня 2014 року.

Суддя А.П.Алексєєв