Рішення

від 29.04.2014 по справі 917/350/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р. Справа № 917/350/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс", 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект", 39627, Полтавська область, м. Кременчук, пров. 50 років Жовтня, 1-А

до Іноземного підприємства "Делекспо-Груп", 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 35

про розірвання договору та стягнення 1059756,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивачів: 1. Осипчук Н.О.; 2. Осипчук Н.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 29.04.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позов про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 07.08.2012 року за реєстровим № 4919 та стягнення грошових коштів у сумі 1059756,00 грн.

Представник позивачів підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, але надіслав до суду клопотання б/н від 29.04.2014 року (а.с. 114) про розгляд справи без його участі.

Клопотання судом задовольняється.

Приймаючи до уваги невиконання відповідачем вимог суду в частині надання відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивачів, суд встановив:

07.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (другий позивач, покупець 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" (перший позивач, покупець 1), а також Іноземним підприємством "Делекспо-Груп" (відповідач, продавець) був укладений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна (а.с. 12-14), згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупців, а покупці - прийняти в рівних частках, по 1/2 частці в праві власності кожному, та здійснити розрахунок за об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, котельня, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64-А, та в цілому складаються з: адміністративно-інженерного корпусу; побутового корпусу; корпусу № 2: південний прольот, дільниця усунення дефектів лакофарбувального шару металоконструкцій, північний прольот - загальною площею 9522,7 м 2 ; корпусу №3 (цех ТМП) загальною площею 929,3 м 2 ; гаражу цегляного загальною площею 353,0 м 2 ; складу комплектуючих одноповерхового загальною площею 231,8 м 2 ; корпусу № 1 (матеріальний склад) загальною площею 2393,6 м 2 ; корпусу № 5 (склад готової продукції) загальною площею 244,1 м 2 ; блок-кімнат - стоянка для автомобілів загальною площею 198,8 м 2 ; складу ангару загальною площею 480,1 м 2 ; складу цементу загальною площею 588,2 м 2 ; огорожі, естакади, будівлі котельні - загальною площею 66,3 м 2 ; будівлі контрольно-пропускного пункту загальною площею 17,2 м 2 (п. 1.1. договору).

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4919.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна б/н від 07.08.2012 року (далі - договір) вартість спірного нерухомого майна (далі - об'єкт нерухомості) складає 1059756,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 176626,00 грн.

Порядок розрахунків за договором встановлений сторонами у п. 2.2. цього договору, згідно якого покупці зобов'язались здійснити розрахунок за об'єкт нерухомості в рівних частках наступним чином:

- 20% від вартості об'єкту нерухомості сплачується грошовими коштами шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в строк до 31.08.2012 року;

- розрахунок за залишок заборгованості здійснюється шляхом видачі простих векселів на ім'я продавця зі строком платежу через 2 місяці від дати складання векселя.

У відповідності до приписів п. 3.2. договору передача об'єкту нерухомості здійснюється за актом приймання-передачі, підписаним повноважними представниками сторін в день укладення договору.

Позивачі взяті на себе за договором зобов'язання по оплаті вартості об'єкту нерухомості виконали належним чином та в повному обсязі, про що свідчать надані до справи копії платіжних доручень та простих векселів (а.с. 19-24). В свою чергу відповідач на виконання своїх зобов'язань за договором здійснив передачу об'єкту нерухомості у власність позивачам. Як вбачається з наявних у справі копій витягів про державну реєстрацію (а.с. 17, 18), частки позивачів у праві власності на об'єкт нерухомості є рівними та складають 1/2 кожного.

Згідно із п. 4.1. договору продавець зобов'язаний попередити покупців про права третіх осіб на об'єкт нерухомості. Аналогічний обов'язок передбачено ст. 659 ЦК України, у відповідності до якої продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).

Положеннями п. 1.4. спірного договору відповідач підтвердив факт відсутності іпотеки на об'єкт нерухомості на момент укладання договору.

Разом із тим, як зазначається у позовній заяві, не зважаючи на зазначені у договорі застереження, позивачам згодом стало відомо, що об'єкт нерухомості знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на підставі іпотечного договору від 26.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 3104. Про наявність цих обставин позивачі дізнались лише під час розгляду господарським судом Полтавської області справи № 18/2186/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором.

15.01.2014 року позивачами на адресу відповідача були направлені вимоги № 1/01 та № 01/01-14 (а.с. 70-73) про розірвання спірного договору та відшкодування збитків. Вказані вимоги були відхилені відповідачем листами № 06/01 та № 07/01 від 30.01.2014 року (а.с. 74-81).

За таких обставин позивачі, посилаючись на ст. 659 ЦК України, прохають суд розірвати спірний договір та стягнути з відповідача на користь позивачів завдані їм збитки у вигляді виплаченої вартості часток об'єкту нерухомого майна (реальні збитки) в розмірі 1059756,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор у свою чергу має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності, справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор, при цьому в зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Положеннями ст. 526 ЦК України, а також ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 659 ЦК України продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (в т.ч. про право застави).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що в 2012 році Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором б/н від 26.05.2008 року, що був укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Корпорацією "АИС" стосовно спірного об'єкту нерухомості.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2013 року по справі № 18/2186/12 (а.с. 25-31) позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" було задоволено в повному обсязі. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року (а.с. 32-43) зазначене рішення місцевого господарського суду по суті заявлених позовних вимог залишене без змін.

Таким чином, на момент укладення спірного договору об'єкт нерухомості знаходився в іпотеці Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на підставі договору б/н від 26.05.2008 року.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2013 року по справі № 18/2186/12 було встановлено, що 31.07.2012 року Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" на адресу Іноземного підприємства "Делекспо-Груп" як нового іпотекодавця за договором б/н від 26.05.2008 року було направлено вимогу про усунення порушень за кредитним договором (договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії за № 100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 року, що був укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" і Приватним підприємством "РС-Центр") із попередженням про звернення стягнення на заставлене майно у випадку відсутності добровільного виконання. Крім того, як вбачається з даного рішення, предмет іпотеки за договором б/н від 26.05.2008 року був відчужений Іноземному підприємству "Делекспо-Груп" задовго до укладення спірного договору купівлі-продажу (принаймні, що до 31.07.2012 року).

Відтак, на момент укладення спірного договору відповідач в будь-якому випадку був обізнаний про перебування об'єкту нерухомості в іпотеці та про наявність прав на нього у третіх осіб.

Разом із тим, як вже зазначалось, всупереч вимогам ст. 659 ЦК України відповідач при укладенні спірного договору не попередив позивачів про вищевказані обставини. Більш того, в момент укладення договору відповідач підтвердив, що об'єкт нерухомості не перебуває в іпотеці та вільний від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб (п. 1.4. договору).

За загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, а також зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається за виключенням випадків, встановлених договором або законом (ст. ст. 525, 651 ЦК України, ст. 188 ГК України). Водночас ст. 659 ЦК України покупцеві надано право в разі невиконання продавцем вимоги щодо попередження покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (в т.ч. право застави), вимагати розірвання договору купівлі-продажу, якщо покупець не знав та не міг знати про ці права.

15.01.2014 року позивачами на адресу відповідача в порядку ст. 188 ГК України були направлені вимоги за № 1/01 та № 01/01-14 про розірвання спірного договору та відшкодування збитків, які були відхилені відповідачем листами № 06/01 та № 07/01 від 30.01.2014 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 188 ГК України в разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 5 ст. 188 ГК України якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання чинності рішенням суду.

Таким чином, позивачами в ході розгляду справи за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт порушення відповідачем вимог ст. 659 ЦК України під час укладення договору купівлі-продажу б/н від 07.08.2012 року, а також підтверджено факт звернення до відповідача з вимогами про розірвання даного договору на підставі зазначеної норми ЦК України.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2013 року по справі № 18/2186/12, залишеним без змін по суті заявлених позовних вимог постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року, було звернено стягнення на предмет іпотеки за договором б/н від 26.05.2008 року шляхом набуття вказаного майна у власність Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк".

Відповідно до ч. 1 ст. 661 ЦК України у випадку вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Дане положення повністю відповідає ст. ст. 11, 16 ЦК України, ст. ст. 20, 174 ГК України, які встановлюють підстав виникнення цивільних та обов'язків і визначають способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки. Розмір завданих порушенням зобов'язання збитків доводиться кредитором.

Умовами, за яких на боржника покладається обов'язок відшкодувати збитки, є наявність складу цивільного правопорушення, тобто: протиправної поведінки (дії, бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою й спричиненою шкодою та вини. При цьому обставини стосовно порушення зобов'язання боржником та наявності його вини і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, а так само їх розмір доводяться кредитором.

Судом встановлено, що при укладенні спірного договору позивачів всупереч вимогам чинного законодавства України не було повідомлено про наявність прав на об'єкт нерухомості у третіх осіб, при цьому відповідач у п. 1.4. даного договору підтвердив факт відсутності таких прав. Будь-які докази на спростування наведених обставин або на підтвердження можливості позивачів бути обізнаними про наявність прав третіх осіб на об'єкт нерухомості під час укладення договору в справі відсутні.

Відтак, в даному випадку саме порушення відповідачем норм чинного законодавства України при укладенні спірного договору (невиконання обов'язку стосовно повідомлення про права третіх осіб на об'єкт нерухомості) в подальшому призвело до вилучення об'єкту нерухомості на користь третьої особи та як наслідок - понесення позивачами збитків у вигляді фактично виплаченої вартості часток об'єкту нерухомого майна (реальні збитки) в загальному розмірі 1059756,00 грн.

У відповідності до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Розподіл між позивачами заявлених до стягнення збитків здійснюється судом в залежності від розміру часток, внесених в рахунок оплати спірного нерухомого майна, тобто порівну.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати згідно вимог ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню на користь позивачів у рівних частинах за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна б/н від 07.08.2012 року, укладений між Іноземним підприємством "Делекспо-Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" (реєстровий № 4919).

3. Стягнути з Іноземного підприємства "Делекспо-Груп" (юридична адреса: 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 35; код згідно ЄДРПОУ 36865067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" (юридична адреса: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код згідно ЄДРПОУ 35436420) - 529878,00 грн. збитків та 11815,56 грн. судового збору .

4. Стягнути з Іноземного підприємства "Делекспо-Груп" (юридична адреса: 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 35; код згідно ЄДРПОУ 36865067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (юридична адреса: 39627, Полтавська область, м. Кременчук, пров. 50 років Жовтня, 1-А; код згідно ЄДРПОУ 37411167) - 529878,00 грн. збитків та 11815,56 грн. судового збору .

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.05.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.